Решение № 123268974, 25.11.2024, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/617/24

Провадження № 2-а/747/24/24

РІШЕННЯ

іменем України

25.11.2024 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі

головуючої судді - Тіщенко Л.В.

секретаря - Зірки В.П.

позивача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду селищі Талалаївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Юлії Вячеславівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом в порядку адміністративного судочинства до відповідачів. В обґрунтування позову зазначає, що гідно постанови ЕНА № 3376850 від 20.10.2024 року, винесеної інспектором СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП Лихо Ю.В. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн за те, що він ніби-то 30.10.2024 в 19:07:23 год в смт Талалаївка на вул Калинова, керуючи транспортним засобом при повороті праворуч з АДРЕСА_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п 9.2. б ПДР України порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом. Позивач вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою , невмотивованою, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, оскільки позивач при повороті праворуч з вулиці Незалежності на вулицю Калинова в селищі Талалаївка подав сигнал світловим покажчиком повороту, а відповідач інспектор ОСОБА_2 не в повній мірі дослідила обставини справи, не надала доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, та винесла оскаржувану постанову, так як діяла упереджено до відповідача.

Тому позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову ЕНА № 3376850 від 30.10.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Ю.В. про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст 122 КУпАП.

Ухвалою від 12 листопада 2024 року відкрито спрощене провадження та призначено судовий розгляд на 25 листопада 2024 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і просив задовольнити та скасувати протиправну постанову відносно нього, оскільки ПДР він не порушував.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з`явився, повідомлені належним чином. Надали до суду відзив на позов, у якому просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки інспектором ОСОБА_2 при зупинці водія та винесенні постанови дотримані вимоги законодавства. Інспектором ОСОБА_2 30.10.2024 року на АДРЕСА_2 було зупинено автомобіль Рено Меган д.н.з. НОМЕР_1 на підставі п.1 ч.1 ст 35 Закону України «Про національну поліцію» через порушення водієм п. 9.2 б ПДР України, а саме через те, що позивач, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті з АДРЕСА_1 , що тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.2 ст 122 КУпАП. Інспектор ОСОБА_2 належним чином представилась, повідомила причину зупинки і в ході подальшого спілкування з водієм повідомила, що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали, роз`яснила водію його права та право на професійну правничу допомогу та ознайомила з наявним доказами порушення п.9.2 б ПДР України, зафіксовані на нагрудну боді камеру поліцейської та відео реєстратора службового автомобіля. Після чого інспектором ОСОБА_2 було розглянуто справу відносно позивача та винесено постанову ЕНА № 3376850 від 30.10.2023, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст 122 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляди штрафу в сумі 510 грн. з точки зору чинного законодавства при розгляді та оформленні адміністративних матеріалів відносно позивача всі вимоги поліцейською ОСОБА_2 були витримані.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача ОСОБА_2 до суду не надходило, відзив на позов не поданий. В зв`язку з неявкою належним чином повідомлених відповідачів розгляд справи було проведено без їх участі на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2024 року винесена постанова серії ЕНА № 3376850 інспектором сектору поліцейської дільниці № 1 (смт Талалаївка) відділення поліції № 1 (смт Срібне) Прилуцького РВП Лихо Ю.В., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн за те, що він 30.10.2024 року в 19:07:23 год в смт Талалаївка на вул Калинова, керуючи транспортним засобом при повороті праворуч з АДРЕСА_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п 9.2. б ПДР України порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.

При розгляді судом даної адміністративної справи застосовуються наступні норми права.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. На підставі ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст.251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст.41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. Згідно з п.1.1 ПДР України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Згідно з п. 9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням. поворотом або розворотом. Обов`язок вмикати світловий покажчик повороту згідно з п. 9.2 ПДР України виникає у випадку вчинення водієм маневрів, тобто перед початком руху, перестроюванням, поворотом праворуч чи ліворуч, розворотом, з`їздом з проїзної частини, рухом заднім ходом.

Диспозицією ч.2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Як визначено статтею 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі.

У відповідності до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Так, частиною 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідачами до суду не надано належних і допустимих доказів підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст 122 КУпАП, зокрема відеозапису вказаного порушення, хоча відповідно до положень Закону України «Про національну поліцію» такий відеозапис правопорушення повинен був вестись безперервно. Тобто суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем п. 9.2 б ПДР України відповідачем не доведений.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, то факт вчинення ним вказаного правопорушення є недоведеним, сумнівним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача. Таким чином, суд вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідач, відповідно до ст.78 КАС України, не надав беззаперечних доказів в обґрунтування складання оскаржуваної постанови, та скоєння позивачем порушення ПДР України. Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В силу положень ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 73-77, 194, 229, 241-246, 255, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, інспектора СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Юлії Вячеславівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 3376850 про накладення адміністравтиного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Лихо Юлією Вячеславівною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст 122 КУпАП і провадженя по справі закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко