№ 123143370, 02.10.2024, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2595/24

Провадження № 3/366/1840/24

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2024 до Іванківського районного суду Київської області від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 100493 від 15.08.2024: 12.08.2024 близько 17 год. 15 хв. в с. Розважів вул. Шкільна, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав її брутальною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 02.10.2024.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, яке повернулось з відміткою «адресат відсутній за місцем проживання». Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Проте, станом розгляду справи ОСОБА_1 не цікавився, з клопотаннями про відкладення не звертався.

Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи не є обов`язковою, про розгляд справи повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 100493 від 15.08.2024, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;

- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 12.08.2024, відповідно до яких, її співмешканець ОСОБА_4 , ображав її нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою, після чого вона викликала поліцію;

-письмові пояснення ОСОБА_5 від 12.08.2024,відповідно дояких вонабула свідкомконфлікту міжїї сусідами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.08.2024, від надання яких він відмовився в порядку ст.63 Конституції України;

- копія постанови Іванківського районного суду Київської області від 30.05.204 у справі № 366/1485/24, відповідно до якої, на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 12.08.2024 близько 17 год. 15 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав її брутальною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. (п.14 ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII).

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, тощо) того, хто чинить насильство.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема те, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу за ч.2 ст.173-2 КУпАП (постанова Іванківського районного суду Київської області від 30.05.2024 у справі № 366/1485/2), вважає підтвердженою винуватість ОСОБА_1 та наявний у його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за доцільне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в межах санкції статті ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягається не вперше суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 (десять) діб у межах санкції ст. 173 КУпАП.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Статтею 40-1 КУпАПпередбачено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому з нього на користь держави підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.24,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245,251,252,280,283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 від 14.08.2019,орган 5613) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 (десять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 від 14.08.2019,орган 5613) в дохід держави судовий збіру розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ