Решение № 123092149, 13.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 рокуСправа №160/15639/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасувати пункти рішень,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, від 06 жовтня 2023 року №3484-37, яким вирішено: Доручити Виконавчому комітету Новоолександрівської сільської ради з врахуванням додатку 2 рішення Новоолександрівської сільської ради від 07.10.2021 №1799-13/VІІ «Про внесення змін в Правила Благоустрою Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області», вжити заходів щодо оформлення припису про усунення порушення стосовно самовільної забудови на земельній ділянці комунальної власності без оформлення належним чином дозвільних документів;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 18 жовтня 2023 року №277, яким вирішено «Виписати ОСОБА_1 припис про усунення порушення (самовільного будівництва)».

20.06.2024 року ухвалу суду від 19.06.2024 року доставлено до електронних кабінетів відповідачів в підсистемі «Електронний суд», 17.06.2024 року позов з додатками.

17.07.2024 року підготовче судове засідання не проводилось, з огляду на технічні причини, відповідно до довідки секретаря судового засідання, наступне судове засідання призначено на 31.07.2024 року.

23.07.2024 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення щодо стадії досудового розслідування в кримінальному провадженні, яке проводиться відносно тимчасових споруд, щодо яких позивачу вирішено виписати припис про усунення порушення (самовільного будівництва).

31.07.2024 року у підготовче судове засідання сторони, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду не прибули, про причини неявки суд не повідомили, з огляду на що, визнано неявку позивача без поважних причин та відкладено підготовче судове засідання на 17.09.2024 року.

17.09.2024 року у підготовчому судовому засіданні, в яке прибув представник позивача, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.10.2024 року.

01.10.2024 року у судовому засіданні, в яке прибув представник позивача, розпочато розгляд справи по суті, та, для надання позивачу часу з метою підготування додаткових доказів, оголошено перерву до 09.10.2024 року.

03.10.2024 року від позивача надійшли додаткові докази та письмові пояснення, в яких зазначив додаткові обґрунтування відносно, того, що він не має відношення до будівництва будівель та споруд які інкримінують йому відповідачі.

Також, 03.10.2024 року від позивача надійшла заява про виклик в якості свідка ОСОБА_2

08.10.2024 року від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2

09.10.2024 року у судовому засіданні, з огляду на неявку сторін, продовжено перерву на стадії розгляду справи по суті до 29.10.2024 року.

17.10.2024 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення відносно предмету спору та клопотання про допит позивача в якості свідка.

29.10.2024 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що тимчасові споруди, щодо яких позивачу вирішено виписати припис про усунення порушення (самовільного будівництва) були демонтовані особою, яка їх збудувала - ОСОБА_2

29.10.2024 року у судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті, клопотання позивача про допит його в якості свідка судом було знято, позивач та представник позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі, відповідачі, належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, правом надання відзивів на позов не скористались.

Також, 29.10.2024 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

30.10.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути солідарно з виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339764) та Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339764) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн.

05.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд вказаної заяви у судовому засіданні на 13.11.2024 року.

05.11.2024 року ухвалу суду від 05.11.2024 року доставлено відповідачем до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд», 30.10.2024 року заяву з додатками.

13.11.2024 року у судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду заяви, явку своїх представників не забезпечили, позивач просив розглянути заяву за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом правова допомога у даній справі ОСОБА_1 надавана адвокатом Слісом Андрієм Сергійовичем на підставі договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2023 рок №01/011123 (далі - Договір).

Згідно п.п.1.2.1 Договору на виконання п.1.1 цього договору клієнт уповноважує адвоката представляти інтереси клієнта, захищати клієнта у всіх судових органах, всіх судочинства та у всіх видах проваджень.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що гонорар форма винагороди Адвоката за надання послуг, передбачених цим Договором. Розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами у Акті (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору за наслідками надання правової допомоги складається Акт про надання правової допомоги який включає в себе детальний опис робіт/послуг.

29.10.2024 року між сторонами було підписано акт про надання правової допомоги (детальний опис робіт) до договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2023 рок №01/011123, згідно якого, адвокат надав, а клієнт прийняв надану правову допомогу, а саме:

1) підготовка та складання позовної заяви з додатками (що включає в себе в тому числі аналіз судової практики з консультацією клієнта, збір доказів) у справі №160/15639/24 за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Новоолександрівка, вул.Сурська, буд.74, код ЄДРПОУ 04339764), Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Новоолександрівка, вул.Сурська, буд.74, код ЄДРПОУ 40201087) про визнання протиправними та скасувати пункти рішень. - 8000 грн.;

2) підготовка та складання адвокатських запитів до Новоолександрівської сільради, виконкому (2 запити по 2000 тис) - 4000 грн.;

3) підготовка, складання, письмових пояснень з додатками у справі 160/15639/24 від 22.07.2024 року - 3000 грн.;

4) підготовка, складання, письмових пояснень з додатками у справі160/15639/24 від 16.10.2024 року - 3000 грн.;

5) підготовка, складання, письмових пояснень з додатками у справі 160/15639/24 від 28.10.2024 року - 1000 грн.

Загальна сума до сплати 19 000 грн.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).

Судом враховано, що жодних клопотань чи заяв від відповідачів про зменшення заявлених до відшкодування витрат, до суду не надходило.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи є належним чином обґрунтованою та відповідною до обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного, з огляду на предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є співмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, враховуючи відсутність клопотань відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути відшкодований у повному обсязі у розмірі 19 000 грн.

Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000 грн. по 9500 грн. з кожного відповідача, з огляду на що заява позивача підлягає задоволенню.

Щодо відсутності доказів оплати правничої допомоги, суд зазначає, Верховний Суд у постанові від 04.06.2024 року по справі № 808/1564/18 зазначив, що питання застосування частини 7 статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15 грудня 2017 року. Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрати за відсутності їх оплати застосовується й Європейським судом з прав людини. Так, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) це Суд дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними».

Керуючись ст.ст. 241-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Новоолександрівка, вул.Сурська, буд.74, код ЄДРПОУ 04339764), Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с.Новоолександрівка, вул.Сурська, буд.74, код ЄДРПОУ 40201087) про визнання протиправними та скасувати пункти рішень - задовольнити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9500 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9500 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв