Решение № 123089039, 07.11.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 листопада 2024 р. Справа № 120/8318/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення відповідача від 13.06.2024 № 905020143207 про відмову в перерахунку пенсії.

Відтак, з метою, зобов`язання відповідача з 20.01.2024 призначити і виплачувати пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" на підставі довідок від 19.01.2024 № 0200-0602-8/7009 та № 0200/0602-8/7012, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 01.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

12.07.2024 відповідач подав відзив у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 20.01.2024 позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України з заявою та довідками від 19.01.2024 про складові заробітної плати для переведення її з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".

Рішенням Головного управління № 905020143207 від 25.01.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2024 визнано протиправним та скасовано рішення № 905020143207 від 25.01.2024. Зобов`язано перевести позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідач зауважив, що згідно з рішенням суду питання щодо визначення розміру пенсії та врахування довідок про складові зарплати, видані Головним управлінням від 19.01.2024 № 0200-0602-8/7009 та № 0200-0602-8/7012 при розрахунку пенсії є передчасними та потребують після вирішення питання у позивача права на переведення на інший вид пенсії.

Оскільки при перерахунку пенсії вищезазначені довідки про складові зарплати не враховано, на думку відповідача, даний перерахунок пенсії є недоцільним в частині визначення розміру пенсійної виплати, тому позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії - переході на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", про що 13.06.2024 винесено спірне рішення № 905020143207.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 07.05.2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

20.01.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії державного службовця як інваліду II групи, у відповідності до вимог статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.01.2024 № 905020143207 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №120/1217/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 905020143207 від 25.01.2024 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 з 20.01.2024 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".

На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області винесено рішення від 13.06.2024 № 905020143207 про відмову в переведенні пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу".

У спірному рішенні зазначено, що згідно з рішенням суду питання щодо визначення розміру пенсії та врахуванням довідок про складові зарплати, видані Головним управлінням від 19.01.2024 №0200-0602-8/7009 та №0200-0602-8/7012 при розрахунку пенсії є передчасними та потребують після вирішення питання у заявниці права на переведення на інший вид пенсії.

Оскільки при перерахунку пенсії вищезазначені довідки про складові зарплати не враховано, на думку відповідача, даний перерахунок пенсії є недоцільним в частині визначення розміру пенсійної виплати.

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, тому звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

До 01.01.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу".

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", у Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-XII втрачає чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Вказаний висновок додатково підтверджується нормами Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі Порядок № 622).

Зокрема пунктом 2 цього Порядку визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII:

мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Тобто, незважаючи на те, що відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за особами, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мали певний стаж державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), у подальшому (після 01.05.2016) зберігається право на призначення (отримання) пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Аналогічний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).

В свою чергу частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас згідно з приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою статті цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Змістовний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби, зокрема 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі, за такою особою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, в тому числі пенсії по інвалідності, яка призначається особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.

Подібна правова позиція відображена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 645/3044/17.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 120/1217/24 встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, тому має право на призначення пенсії по інвалідності згідно із ст. 37 Закону № 3723-XII, а відтак наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Відтак, право позивача на переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII встановлено рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 120/1217/24, а тому ця обставина не є предметом доказування при розгляді даної справи.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що оскільки при перерахунку пенсії вищезазначені довідки про складові зарплати не враховано, даний перерахунок пенсії є недоцільним в частині визначення розміру пенсійної виплати.

Щодо вказаного, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічно пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Таким чином, пенсія державного службовця особі, яка на час звернення за призначенням пенсії не є державним службовцем, призначається із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої цією особою було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII відповідно до ст.37 Закону №3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (Постанова №1-3), зокрема:

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Дослідивши зміст довідок, що видані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.01.2024 № 0200-0602-8/7009 та від 19.01.2024 № 0200-0602-8/7012, суд встановив, що такі за формою та змістом відповідають вимогам до довідки, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17 січня 2017 року, а тому відсутні підстави для неврахування таких довідок пенсійним органом.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.06.2024 № 905020143207 не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує право позивача на пенсійне забезпечення, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, для належного захисту прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 20.01.2024 (з дати звернення із заявою про перехід на інший вид пенсії) перевести ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та виплачувати пенсію на підставі довідок від 19.01.2024 № 0200-0602-8/7009 та від 19.01.2024 № 0200-0602-8/7012 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.06.2024 № 905020143207.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 з 20.01.2024 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та здійснити нарахування й виплату пенсії на підставі довідок від 19.01.2024 № 0200-0602-8/7009 та від 19.01.2024 № 0200-0602-8/7012 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна