Решение № 123077449, 23.10.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5473/23

Провадження №2-др/711/77/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2024 м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді - Позарецької С.М.,

при секретарі - Буйновській А.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Черкаси цивільнусправу щодорозподілу судовихвитрат поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Виконавчийкомітет Черкаськоїміської радив особіоргану опікита піклуванням.Черкаси про визнання місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в :

До суду від позивача ОСОБА_1 через її представника адвоката Семенюк О.Г. надійшла заява про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката. Зазначено, що інтереси позивача представляла адвокат СеменюкО.Г. на підставі укладеного між ними договору і сума витрат становить 9500грн. 00коп. (послуги з надання правової інформації, консультація, роз`яснення з правових питань; складання відзиву на позовну заяву; гонорар адвоката за представництво в суді; витрати на збір доказів, тобто відправлення документів засобами поштового зв`язку). Вказано, що справа має велике значення для позивача, оскільки стосується інтересів неповнолітньої дитини.

Таким чином, просить стягнути з відповідача на користь позивача 9500грн. 00коп., як витрати за надану професійну правничу допомогу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат СеменюкО.Г. не з`явились, надавши заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат КушнірА.С., будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Відзив на заяву про розподіл судових витрат поданий не був.

Частиною четвертою статті 270 ЦПК України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд ухвалив про розгляд справи щодо вирішення заяви про розподіл судових витрат здійснювати за відсутності учасників справи та їхніх представників, враховуючи норми ст.270 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2024 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме, визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із її матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В частині визначення конкретного місця проживання АДРЕСА_1 , відмовлено. Крім того, призначено відкрите судове засідання з розгляду заяви позивача ОСОБА_1 , що подана її представником адвокатом СеменюкО.Г., щодо розподілу судових витрат.

Під час розгляду справи стороною позивача було зазначено про те, що позивачем понесені судові витрати витрати на правничу допомогу адвоката і до суду 09.09.2024 подано заяву про стягнення з відповідача на її користь таких витрат у розмірі 9500грн. 00коп.

Крім того, встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Семенюк О.Г. 17.10.2023 укладений договір про надання правової допомоги, у якому, зокрема, визначені і повноваження адвоката. Відповідно до додатку №1 до цього договору сторони дійшли до взаємної згоди, що вартість оплати винагороди (гонорару) становить загалом 9500грн. 00коп. За актом виконаних робіт (наданих послуг) від 14.10.2024 за вказаним договором, вартість роботи (послуг) складає 9500грн. 00коп. (консультація та підготовка письмових додаткових пояснень по справі, підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву, підготовка клопотання про допит свідків, про приєднання доказів по справі, участь в судовому засіданні). Відповідно до квитанцій від 29.11.2023, 23.11.2023, 03.11.2023, 08.11.2023 позивачем, на виконання умов договору про правову допомогу, фактично сплачені адвокату Семенюк О.Г. кошти у розмірі 9500грн. 00коп.

Крім того, судом встановлено, що адвокат Семенюк О.Г. діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №873, що видане Луганською КДКА 15.11.2017, копія якого наявна у справі.

Суд вважає, що вказані докази є належними і допустимими, у розумінні ст.ст.76-82 ЦПК України. Порядок та строки подачі доказів стороною позивача дотримані.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що представництво- вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт6 частини першої статті1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно дост.133ЦПК України,судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмірсудового збору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1)напрофесійну правничудопомогу; 2)пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; 3)пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як передбаченост.137ЦПК України,витрати,пов`язані зправничою допомогоюадвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави. Зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат. Длявизначення розмірувитрат направничу допомогуз метоюрозподілу судовихвитрат учасниксправи подаєдетальний описробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги. Розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністюсправи тавиконаних адвокатомробіт (наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. Уразі недотриманнявимог частиничетвертої цієїстатті судможе,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язокдоведення неспівмірностівитрат покладаєтьсяна сторону,яка заявляєклопотання прозменшення витратна оплатуправничої допомогиадвоката,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)уразі відмовив позові-на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як передбаченоч.3ст.141ЦПК України,при вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує: 1)чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; 2)чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; 3)поведінку сторонипід часрозгляду справи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо:судом невирішено питанняпро судовівитрати (п.3ч.1ст.270ЦПК України). Відповідно до ч.2 ст.270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір- обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа №904/5407/18) зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v.Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Отже, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Крім того, статтею 30 згаданого Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Висловлюючись щодопорядку обчислення гонорару, ВП ВС у постанові від 16.11.2022у справі№ 922/1964/21 вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст.627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Крім того, Велика Палата ВС виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

В даному випадку, стороною відповідача не було надано до суду своїх заперечень щодо витрат, які понесла позивач, а саме витрат про правничу допомогу адвоката (гонорар), у тому числі не заперечується їх розмір 9500грн. 00коп. Крім того, відповідачем не подане (не заявлене) клопотання про зменшення зазначеного позивачем розміру таких витрат. На думку суду, спір відноситься до категорії немайнових спорів; фактично позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволені; кошти, на виконання умов договору про правову допомогу, фактично сплачені; розмір витрат доведений належними і допустимими доказами, які прийняті судом і досліджені під час розгляду справи. Підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, як на думку суду, відсутні, а тому заява позивача підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 268, 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 , що подана її представником адвокатом Семенюк Ольгою Григорівною про розподіл судових витрат, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (код АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500грн. 00коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 08.11.2024.

Головуючий суддя С. М. Позарецька