Приговор № 123015396, 08.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15885/24

Провадження №1-кп/761/3144/2024

В И Р О К

іменем України

08 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024100120000042 від 06.03.2024 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого помічником директора в ТОВ «ФОРТ РЕНТА», одруженого, інвалід 2 групи, судимого востаннє вироком Оболонського районного суду м.Києва від 18.08.2021 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, відбув покарання повністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , маючи незняту та непогашену судимість вчинив новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

Законом України « Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-1Х, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 « Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який діє по теперішній час.

Обвинувачений ОСОБА_3 06.03.2024 приблизно о 17 год.20 хв., перебуваючи на переході між станціями «Палац спорту» до станції «Площа Українських героїв» КП «Київський метрополітен» побачив потерпілу ОСОБА_6 у якої з кишені куртки виглядав мобільний телефон. В цей час у обвинуваченого виник злочинний умисел, направлений на повторне викрадення чужого майна в умовах воєнного срану з корисливих мотивів. З метою реалізації якого обвинувачений ОСОБА_3 підійшов зі спини до потерпілої, після чого переконався, що за його діями ніхто не спостерігає, наблизився до ОСОБА_6 та діючи умисно та таємно дістав із зовнішньої кишені її куртки мобільний телефон « Iphone XR» на 128 ГБ ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 8558,50 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 повторно таємно викрав чуже майно, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав вину у вчиненні інкримінованого злочину, щиросердно розкаявся у вчиненому. Надав показання у яких зазначив, що 06.03.2024 приблизно о 17 год.20 хв., перебуваючи на переході між станціями «Палац спорту» до станції «Площа Українських героїв» побачив жінку, у якої з кишені куртки виглядав мобільний телефон, який він вирішив викрасти. З цією метою він підійшов зі спини до потерпілої, після чого переконався, що за його діями ніхто не спостерігає, дістав із зовнішньої кишені її куртки мобільний телефон « Iphone XR» з яким покинув місце вчинення злочину. Зазначив, що примирився з потерпілою, відшкодував їй збитки, вибачився перед нею за власні протиправні дії. Просив суворо не карати, стверджував, що разом з дружиною виховують двох неповнолітніх дітей, матір яких (рідна сестра дружини) безвісти зникла під час бойових дій у м. Маріуполь.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану повністю доведена.

Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. ст.185 КК України.

Отже встановлена винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який є тяжким, конкретні обставини справи, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, те, що шкода була відшкодована у повному обсязі, дані про особу обвинуваченого, який хоча і має судимість та перебуває на спеціальному обліку, втім працює, є інвалідом 2 групи, одружений, на його утриманні перебувають ТРОЄ малолітніх дітей, відсутність негативних характеристик щодо нього, наявність подяк від ЗСУ за сприяння в обороні країни.

При цьому суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого щире каяття, яке виразилось у примиренні з потерпілою у зв`язку з відшкодуванням спричинених збитків, про що свідчить її письмове підтвердження та наявність захворювання, що призвело до інвалідності 2 групи.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи його критичне ставлення до вчиненого та усвідомлення власної протиправної поведінки, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах, ближчих до мінімальних, без реального відбуття покарання в місцях позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, оскільки уважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, зі здійсненням контролю за його поведінкою, якщо він протягом іспитового строку не вчинить кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ч.1 ч.3 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов`язки періодично з`являтись до уповноваженого органу пробації за місцем фактичного проживання, повідомляти їх же про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

У відповідності до ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1514,56 грн.

Керуючись ст.ст. 369-371КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтись до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти їх же про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на проведення експертних робіт у сумі 1514, 56 грн. на користь держави.

Речові докази: мобільний телефон « Iphone XR» на 128 ГБ ІМЕІ НОМЕР_1 , переданий власнику ОСОБА_6 залишити їй же за належністю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію данного вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: