Постановление суда № 122902815, 08.11.2024, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа №752/16525/22

Провадження №1-в/377/19/24

08 листопада 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за відсутності учасників судового провадження, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі подання начальника Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про вирішення питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно засудженого :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Славутича Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого в магазині «Мобікомп», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Голосіївського районного суду м. Києва 15 березня 2023 року за частиною другою статті 15, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (далі -КК України) до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, на підставі статті 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки,

У С Т А Н О В И В:

Начальник Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звернулася до суду з поданням про вирішення питання про приведення судового рішення стосовно засудженого ОСОБА_3 у відповідність у зв`язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Подання мотивовано тим, на обліку Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області перебуває ОСОБА_3 , засуджений вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2023 за частиною другою статті 15, частиною 4 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки. Згідно з цим вироком ОСОБА_3 19.10.2022 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) ( загальною вартістю 1470 гривень 83 копійки), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 185 КК України. 09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі-Закон №3886-IX), яким внесено зміни до статті 51 КУпАП. Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, вказаний розмір вартості майна на 19.10.2022 становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачених санкцією частини 2 статті 51 КУпАП, та тягне за собою адміністративну відповідальність.

Судове засідання з розгляду подання призначене на 08 листопада 2024 року.

У призначене судове засідання учасники судового провадження не з`явились, про дату, час і місце розгляду подання повідомлені належним чином, подали до суду заяви, в яких просили розглядати подання без їх участі, подання підтримали та просили задовольнити.

Згідно з частиною п`ятою статті 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК України) неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звуко- відео - записувального технічного засобу не здійснювалось.

Пунктом 2 частини другої статті 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - уразі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 ( у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України) 11, 13,13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання, у випадках, передбачених частина 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Частиною другою статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Дослідивши подане клопотання, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2023, який набрав законної сили 19.06.2023, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки з покладенням обов`язків відповідно до статті 76 КК України. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.06.2023 вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 15.03.2023 щодо ОСОБА_3 змінено в частині застосування положень статті 76 КК України. Відповідно до положень статті 76 КК України покладено на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. В решті вирок залишено без змін.

Вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 15.03.2023 встановлено, що 19.10.2024 близько 15:00, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Сільпо», який розташований за адресою: м.Київ, вул.Антоновича, 156, з метою крадіжки, в умовах воєнного стану, взяв товар, а саме: пляшку віскі «Jack Daniels», об`ємом 1 л, вартістю 832 гривень 50 копійок, без ПДВ; настоянку «Jagermeister» об`ємом 0,5 л, вартістю 290 гривень 83 копійки, без ПДВ; фісташки смажені солоні масою 200 г, 2 штуки, вартістю 298 гривень 33 копійки; чизбургер масою 200 г, вартістю 49 гривень 16 копійок, всього на загальну суму 1470 гривень 83 копійки. Поклавши вказаний товар до рюкзака, не розрахувавшись за нього, ОСОБА_3 пройшов через касову зону, проте не довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки був зупинений працівниками охорони.

Відтак загальна вартість предметів кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 , становила 1470 гривень 83 копійки.

З матеріалів особової справи видно, що засуджений ОСОБА_3 з 13.09.2023 перебуває на обліку у Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області.

09.08.2024 набув чинності Закон Українивід 18.07.2024№ 3886-ІХ«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів» ( далі- Закон № 3886-ІХ).

Законом №3886-ІХ у статті 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вбачається з частини другої статті 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

За частиною першою статті 5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип гарантований і статтею 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.

Статті 185, 190, 191 КК України фактично місять відсилку до статті 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексі кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у статті 51 КУпАП.

Отже, із часу набуття 09.08.2024 чинності Законом №3886-ІХ кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією статті 51 КУпАП.

Для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185,190 або 191 КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні статті 5 КК України.

Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеноїпідпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року,- для будь-якого платника податку.

У ході з`ясування чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений статтею 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпунктів 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом №3886-ІХ, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вказана правова позиція зазначена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі №278/1566/21.

Статтею 7 Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2022рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня - 2481 гривня. Отже, 50 відсотків його розміру становитиме 1240 гривень 50 копійок.

Таким чином,на часвчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення,передбаченого частиноюдругою статті15,частиною 4статті 185КК України,розмір вартостівикраденого майна,з якогонастає кримінальнавідповідальність занормами статті 185 КК України, з урахуванням вказаних змін законодавства, становить понад 2481 гривню (1240,50 грн х 2=2 481 грн).

За вказаних обставин, враховуючи зазначені зміни законодавства, а також положення частини другої статті 4 КК України та частини першої статті 5 КК України, оскільки вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 15.03.2023 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна, вартість якого станом на час вчинення 19.10.2022 становить 1470 гривень 83 копійки, а кримінальна відповідальність за крадіжку у 2022 році настає у разі, якщо вартість такого майна становить понад 2481 гривню, то ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

На підставі викладеного, керуючись статтями 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Подання начальника Вишгородського районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2023 року ( справа № 752/16525/22, провадження №1-кп/752/1238/23) на підставі частини другої статті 74 КК України, у зв`язку з усуненням Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1