Решение № 122854402, 06.11.2024, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/783/24

Провадження № 2/162/233/2024

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 листопада 2024 року селище Любешів

Любешівський районний суду Волинської області у складі:

головуючого - судді Савича А.С.,

за участю секретаря судових засідань - Гичук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНФОРД КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "САНФОРД КАПІТАЛ" 10.09.2024 через свого представника адвоката Маслюженка М.П. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26.03.2019 між Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00202.005072419, відповідно до умов якого, відповідачці були надані кредитні кошти в розмірі 44900,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж. Свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Строк договору становить до 26.03.2022 включно. Позичальник повернув банку лише 15757,77 грн., останній платіж проведено 21.12.2019. Станом на 26.03.2022 заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 73532,12 грн. Між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СОНАТІ» 16.11.2023 було укладено Договір факторингу № 16/11-23, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. ТОВ «СОНАТІ» 29.12.2023 відступило право вимоги до відповідача до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №29/12-23. На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача в свою користь заборгованість у вказаній сумі та судові витрати по сплаті судового збору в розмір 2422,40 грн, оплати послуг поштового зв`язку в розмір 45 грн та витрати пов`язані з оплатою на правничу допомогу в розмірі 5200 грн.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 12.09.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.64).

У призначене судове засідання учасники справи повторно не прибули, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що стверджується матеріалами справи (а.с. 68-70). Про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача ОСОБА_2 у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.4 зворот).

Відповідачка ОСОБА_1 відзив напозов,будь-якихзаяв чиклопотань досуду неподала (а.с.69-70).

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд доходить такого висновку.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються статтями 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Судом встановлено, що 26.03.2019 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z06.00202.005072419, відповідно до умов якого, відповідачці були надані кредитні кошти в розмірі 44900,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж. Свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Строк договору становить 36 місяців (а.с.38-41).

Позичальник повернув банку лише 15757,77 грн., останній платіж провів 21.12.2019 (а.с.23).

Відповідно до копії договору факторингу №16/11-23 від 16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (фактор) був укладений договір факторингу за яким до нового кредитора перейшло право вимоги до відповідача. Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов`язання за цим договором третім особам, які згідно з законодавством мають на це право (а.с.54-60).

Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» (клієнт) 29.12.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (фактор) договір факторингу №29/12-23. Згідно з п.2.1. цього договору клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с.11-17).

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 26.03.2019, станом на 16.11.2023 заборгованість відповідача становить 112474,90 грн. (43661,15 грн. заборгованості за основним боргом, 29870,97 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками). Крім того, позивачу нараховані 38942,78 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с.35).

Всі нарахування по заборгованості, що відбувались до дати отримання ТзОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТзОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТзОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушенням зобов`язання, згідно зі статтями 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено,що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до зі ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідачки.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На час звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, відповідачка грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5200 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 5200,00 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024, актом прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 12.08.2024 (а.с.24-27,29, 32).

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд звертає увагу, що ця справа розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, не входить до категорії складних, не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правової позиції, тим більше для адвоката адвокатського об`єднання, яке на довгостроковій основі надає послуги позивачу щодо стягнення з боржників заборгованості відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 (а.с.10, 24-27)

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачкою, в сумі 3000 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача витрат пов`язаних із поштовим відправлення позову відповідачу.

Відповідно до копії списку поштових відправлень Укрпошти, плата за пересилання відправлення складає 45 грн, які підлягають стягненню з відповідачки на підставі п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України

Також, згідно з ст.141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути в користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 гривень.

Керуючись статтями 12, 76-82, 141, 223, 263-265, 280-289 ЦПК України, статтями 11, 512, 525, 526, 527, 610, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1080, 1084 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № Z06.00202.005072419 від 26.03.2019 в розмірі 73532,12 (сімдесят три п`ятсот тридцять дві) гривні 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок та витрати, пов`язані з поштовим відправленням в сумі 45 (сорок п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Любешівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 06 листопада 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Сімферопельська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69; ЄДРПОУ 43575686.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич