Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 604/1171/24
Провадження № 2/604/417/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря Феньо О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в:
Позивач 26.08.2024 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що 18 квітня 2023 року міжТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»та ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту (https:/creditkasa.com.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії N 1090-8967.
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в розмірі 11200,00 грн, строк кредитування 300 календарних днів, базовий період 14 днів, знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день, стандартна ставка - 3,00 % в день.
Позивачсвої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит в розмірі 11200,00 грн на картковий рахунок.
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 11 липня 2024 року становить 95418,00 грн, з яких 11160,00 грн - прострочена заборгованість, 84258,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим, позивач застосовує до позичальника програму лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 53328,40 за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 42089,60 грн. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором в сумі 42089,60 грн: 11160,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 30929,60 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності представника позивача, який в поданій до суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідачка, від імені якої діє адвокат Зачепіло З.Я., подала відзив на позовну заяву. У відзиві зазначила, що з вимогами позивача не згідна, при цьому відповідачка не заперечує факт отримання позики. Разом з тим, з розміром заборгованості не погоджується, оскільки заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору, нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим. Аналізуючи вище викладене, представник відповідачки просить суд відмовити в позові повністю. Також у відзиві зазначено, що ОСОБА_2 змінила прізвище на Телетьон.
Сторони в судове засідання не прибули.
Представник позивача у позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача адвокат Зачепіло З.Я. подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача, з урахуванням відзиву на позов.
Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Під час судового розгляду встановлено, що 18 квітня 2023 року міжТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»та ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту (https:/creditkasa.com.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії N 1190-8967.
Відповідач ознайомлена з істотними умовами договору. Зазначений кредитний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А8739.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.8. умов договору відповідач отримав кредит на платіжну карту в розмірі 11200,00 грн, строк кредитування 300 календарних днів. Дата повернення кредиту 11.02.2024 року.
Згідно пунктів 1.1, 4.4. умов договору базовий період сплати відсотків складає 14 календарних днів. Базовий період сплати відсотків - проміжки часу вздовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом.
Відповідно до пункту 4.6 пільгова занижена відсоткова ставка - 2,50 % в день застосовується протягом базового періоду; стандартна процентна ставка - 3,00 % в день застосовувалася протягом усього строку дії цього Договору.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало ОСОБА_2 кредит в розмірі 11200,00 грн на картковий рахунок.
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 11 липня 2024 року становить 95418,00 грн, з яких 11160,00 грн - прострочена заборгованість, 84258,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Разом з тим, позивач застосовує до позичальника програму лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 53328,40 за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 42089,60 грн. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором в сумі 42089,60 грн: 11160,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 30929,60 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцемза кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно ізст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13,81 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Відповідно достатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четвертастатті 203 ЦК України).
За правилом частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК Українидає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року N 127/33824/19.
На підставі частини першоїстатті 638 ЦК Українидоговір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що міжТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»та відповідачкою був укладений Кредитний договір в електронній формі, підписаний одноразовим ідентифікатором.
Сторони договору узгодили розмір кредиту, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису.
Згідно ізст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ізст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.
На підставі ст.526,612 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно дост. 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне) виконання.
Разом з тим, ОСОБА_2 неналежно виконувала зобов`язання за кредитним договором, тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 42089,60грн.
Між тим, відповідач стверджує, що заявлена сума процентів до стягнення не ґрунтується на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому не може бути задоволена. Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача.
Строк дії Кредитного договору від 18.04.2023 закінчився 11.02.2024 (п. 4.8 Договору).
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним. Проценти за користування кредитними коштами за Договором від 18.04.2023 нараховувалися позивачем до 11.02.2024, тобто у межах строку дії договору.
Крім того, відповідач не зверталася за захистом своїх прав у порядку ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»щодо визнання несправедливими умов договору, де йдеться про нарахування процентів за користування кредитом, власного розрахунку заборгованості, щодо кредитного договору суду не представила.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, наданий суду відповідачем відзив на позовну заяву не спростовує факту укладання договору, наданого суду розрахунку заборгованості та факту отримання відповідачем грошових коштів. Також, заперечення висловлені в цьому відзиві відповідачем суд оцінює критично, оскільки укладаючи Кредитний договір, вона була повідомлена про розмір відсотків, порядок сплати, та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклала цей договір та користувалася отриманими коштами.
Виходячи з аналізу наведених норм Закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Укр кредитфінанс»,місцезнаходження:м.Київ,бульвар ЛесіУкраїнки,26,оф.407,код ЄДРПОУ38548598,заборгованість закредитним договором№1190-8967від 18квітня 2023року в сумі 42089,60 грн, а також суму судового збору в розмірі 2422,40 грн, а всього 44512 (сорок чотири тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Повне судове рішення складено 6 листопада 2024 року.
Суддя В.М. Сіянко
Судебное решение № 122852485, Підволочиський районний суд Тернопільської області было принято 29.10.2024. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 604/1171/24. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: