Решение № 122691817, 28.10.2024, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/744/24

Провадження № 2/353/341/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області:

у складі: головуючогосудді Мотрук Л.І.,

з участю секретарясудового засідання Стельмах В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , про стягненнязаборгованості за кредитним договором № 200503359 від 14.04.2016 року в сумі 51199 грн 21 коп та стягнення судових витрат. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200503359, відповідно до якого банк надав позичальнику у користування кредитні кошти у розмірі 15550 грн 00 коп, зі встановленим строком користування з 14.04.2016 року по 14.10.2017 року та зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, відповідно до якого позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитними договорами. Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а відповідач, в свою чергу, порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за кредитним договором № 200503359 від 14.04.2016 року становить 51199 грн 21 коп, з яких: 34268 грн 92 коп - заборгованість за кредитом; 3088 грн 45 коп сума збитків з урахуванням 3% річних; 13841 грн 84 коп сума збитків інфляційних витрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань. Оскільки, відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості та судові витрати, які складаються з судового збору, витрат на професійну правничу допомогу та поновити строк позовної давності.

Представник позивача, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»,в судове засідання не з`явився, однак 30.10.2024 року від нього надійшло до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі (а.с. 119).

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засіданняне з`явився,однак 28.10.2024року відйого представника адвокатаБарана В.В.надійшла досуду заява,в якійпросив впозові відмовитиповністю тарозгляд справипроводити безйого участіта участівідповідача (а.с. 141, 2 том).

19.09.2024 року та 28.10.2024 року відповідачем, ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Баран В.В., до суду подано відзив на позовну заяву і письмові пояснення, в яких зазначив, що він позов не визнає в повному обсязі, оскільки вважає, що суму кредиту за договором № 200503359 від 14.04.2016 року ОСОБА_1 погашено повністю. ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не повідомляло останнього про зміну кредитора по даному договору та відповідно не надавало йому доказів переходу до вказаного товариства. Нарахування штрафів - інфляційних втрат та 3% річних за порушення виконання за кредитним договором № 200503359 від 14.04.2016 року за період з 28.06.2021 року по 28.06.2024 року є протиправним, оскільки у ОСОБА_1 не було жодних зобов?язань перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Зазначив, що як доказ наявності заборгованості позивач надає тільки витяг з реєстру боржників ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 10.07.2020 року, де вказано, що заборгованість по тілу кредиту 11570 грн 00 коп та заборгованість за доходами 22698 грн 92 коп. Однак у даному кредитному договорі відсутнє таке визначення як доходи, а є тільки погашення основної суми кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія за обслуговування кредиту, плата за надання довідки про відсутність заборгованості по кредиту, плата за проведення платежів. Також у вказаному витязі не зазначено структуру цих доходів та за який період вони нараховані. Строк кредитування по кредитному договору № 200503359 від 14.04.2016 року закінчився 09.10.2017 року, а тому вимоги позивача про стягнення доходів не підлягають задоволенню. Позивачем не надано до позову Додатку № 1, який підписаний двома сторонами договору про відступлення право вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 року, згідно з яким можливо було встановити, що право вимоги за кредитним договором № 200503359 від 14.04.2016 року дійсно перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та не надано будь-якого розрахунку заборгованості чи інших доказів на підтвердження розміру і структури такої заборгованості. Просив у позові відмовити (а.с. 94-97, 135-136, 2 том).

31.07.2024 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у ній докази приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.04.2016 року ОСОБА_1 підписав анкету № 2670213, в якій зазначено загальну інформацію про кредит: бажана сума кредиту 15000 грн, строк 18 міс., мета кредиту на споживчі потреби; контактну інформацію; адресу реєстрації клієнта; адресу фактичного місця проживання або перебування; додаткову контакту інформацію (третя особа); інформацію про місце роботи; дані про доходи та витрати; майно, додаткову інформацію (а.с. 12, на звороті, 1 том).

14.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200503359, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 15550 грн 00 коп, зі встановленим строком користування з 14.04.2016 року по 14.10.2017 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. За умовами заяви № 200503359 від 14.04.2016 року ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок в ПАТ «Банк Михайлівський». Клієнт просить банк надати йому кредит визначений в графі «сума кредиту». У день видачі кредиту утримати з суми кредиту комісію за видачу кредиту в сумі 134,16 грн. У безготівковому порядку за рахунок наданого кредиту списати з рахунку та зарахувати на користь ПрАТ «СК «ФОРТЕ» суму страхової премії у розмірі 450 грн. Розмір процентної ставки за кредитом 0.0001% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 3% починаючи з 4 місяця дії договору. Сукупна вартість кредиту 52,72% річних. Також у заяві визначений щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 1273 грн 00 коп, останній платіж 1266 грн 50 коп. Дата платежу 14 числа кожного місяця (а.с. 11, на звороті-12, 1 том).

Такі ж умови стосовно суми кредиту, строку кредиту, розміру щомісячного платежу, процентної ставки за кредитом, комісії за видачу кредиту, щомісячної комісії за обслуговування кредиту, доведенні до відома ОСОБА_1 у довідці про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 14.04.2016 року (а.с. 15, 1 том).

14.04.2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ФОРТЕ», від імені якого діяв повірений ПАТ «Банк Михайлівський», укладено договір добровільного страхування майна фізичних осіб (а.с. 15, на звороті-16, 1 том).

Крім того, 14.04.2016 року між ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова компанія М-лайф», від імені якого діяв повірений ПАТ «Банк Михайлівський», укладено договір добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с. 16, на звороті-17, 1 том).

20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги № 7_БМ, згідно з п. 1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги (а.с. 8, на звороті-10, 1 том).

Згідно реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору факторингу № 7_ БМ про відступлення прав вимоги від 10.07.2020 року сума боргу становила 34268 грн 92 коп, із яких: заборгованість за тілом кредиту 11570 грн 00 коп; - заборгованість за доходами - 22698 грн 92 коп ( а.с. 11, 1 том).

Постановою приватного виконавця від 29.12.2022 року про закінчення виконавчого провадження зобов`язано ТОВ «ФК Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отриманні ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 року № 1905 та актів-прийому передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2 (а.с. 7, 1 том).

Постановою приватного виконавця від 17.01.2023 року про закінчення виконавчого провадження зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отриманні ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів-прийому передачі від 20.05.2016 року № 1 і № 2 (а.с. 8, 1 том).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач стверджує, що право вимоги за кредитним договором № 200503359 від 14.04.2016 року було відступлено ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем не надано Додатку № 1 до договору про відступлення право вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 року, згідно з яким можливо було встановити, що право вимоги за кредитним договором № 200503359 від 14.04.2016 року дійсно перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Суд не бере в якості належного доказу витяг з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 10.07.2020 року, оскільки відповідач оспорює наявну заборгованість, а належним документом, що підтверджує перехід права вимоги до нового кредитора є саме Додаток №1 до Договору відступлення, який повинен бути підписаний обома учасниками угоди, як ПАТ «Банк Михайлівський» так і ТОВ «Діджі Фінанс». Всупереч вищевикладеному витяг з реєстру засвідчений в односторонньому порядку з боку лише ТОВ «Діджі Фінанс», а тому не може замінити Додатку № 1 до Договору відступлення.

Також, суду не надано належних доказів перерахування кредитних коштів ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок відповідача, що могло б підтвердити факт виникнення заборгованості останнього за кредитом.

Крім того, на підтвердження розміру заборгованості позивачем до позовної заяви будь-якого розрахунку заборгованості чи інших доказів надано не було.

Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року, по справі № 278/2177/15-ц визначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції,одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч. 3 зазначеної статті Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Разом з тим, як зазначено у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Крім того, відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, ведуть на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Банківські первинні документи залежно від виду операції та типу контрагентів поділяють на касові та меморіальні. Перші (прибуткові та видаткові) підтверджують здійснення операцій із готівкою, а другі використовують для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів із рахунків та внутрішньобанківських операцій (п.п. 4.5, 4.6). До них належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ).

Первинні документи банку складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі). До їх обов`язкових реквізитів віднесено: назву документа (форми); дату й місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст й обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) й інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Окрім них, до обов`язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків (окрім перелічених вище), також належать: назва одержувача коштів; номери рахунків; назва банку (одержувача та платника коштів); сума операції (цифрами й словами) суму операції може бути відображено лише цифрами, якщо цей документ формують за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами НБУ.

Інформацію, наведену в первинних документах, систематизують у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри бухобліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища й підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. До регістрів бухобліку належать й особові рахунки та виписки з них, які банки також повинні складати на паперових носіях чи в електронній формі.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Проте, таких документів у підтвердження видачі коштів та наявної кредитної заборгованості суду не надано.

04.05.2016року ОСОБА_1 здійснено платіж на погашення заборгованості за кредитним договором № 200503359 від 14.04.2016 року на суму 4000 грн 00 на рахунок первісного кредитора, а саме ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с. 100, 2 том).

13.07.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум банк» було укладено договір доручення №26258000117449/1 про переказ коштів з поточного рахунку фізичної особи. Предметом вказаного договору було визначено зобов`язання банку перерахувати із рахунку ОСОБА_2 на рахунок ТОВ «МІРА ФІНАНС» коштів в сумі 11710 грн 00 коп, призначення платежу - погашення заборгованості згідно кредитного договору № 200503359 від 14.04.2016 року (а.с. 98, 2 том).

Так, згідно відповіді фонду гарантувань вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Платинум банк» з ринку від 11.10.2024 року вбачається, що кошти згідно договору доручення № 26255000117449/1 від 13.07.2016 року в сумі 11710 грн 00 коп були переведені з рахунку ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Міра Фінанс» (а.с. 139, 2 том).

Вказане підтверджує відсутність кредитної заборгованості відповідача перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, позивачем не надано до суду будь-яких первинних документів, передбаченими наведеними законодавчими та нормативними актами, на підставі яких суд мав би можливість встановити факти надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів, їх розміру, а також будь-яких документів, на підставі яких суд міг би перевірити правильність розрахунку заборгованості відповідача.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягають.

На підставі наведеного, відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство зобмеженою відповідальністю«ДІДЖИ ФІНАНС»,місцезнаходження:вул.Авіаконструктора ІгоряСікорського,8, м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 31 жовтня 2024 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК