Решение № 122680804, 28.10.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/6613/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Контакт" із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати видане Житомирською митницею Держмитслужби України рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UА101070/2024/000001/1;

- визнати протиправною і скасувати видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2024 №UА101070/2024/000047.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Житомирської митниці Держмитслужби митну декларацію для митного оформлення імпорту товару. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, що відповідно призвело до надмірної сплати митних платежів в розмірі 190116,95 грн. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи.

На вимогу митного органу позивач не надав додаткових документів, тільки пояснення, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару.

З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що наведені у позовній заяві доводи не спростовано відповідачем.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де навів повторно аргументи відзиву.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду №01-22В від 19.04.2024, №01-50В від 10.07.2024 та №01-70В від 12.09.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 01.05.2024 по 15.05.2024, з 29.07.2024 по 12.08.2024 та з 26.09.2024 по 09.10.2024 включно.

Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

06.03.2024 до відділу митного оформлення "№1" митного поста "Коростень" Житомирської митниці декларант Приватне підприємство "Контакт" до митного оформлення в митному режимі "Імпорт 40 ДЕ" подав електронну митну декларацію UA101070/2024/001043, на товари (графа 31 ЕМД):№1 "Верстати тросові для різки каменя в комплекті з інструментом нові: -модель KX 1500х3500 -1 к-т: потужність 19,38кВт, максимальний робочий розмір різки 3500х2000х1500мм; -модель KX 1800х3600 -2 к-та: потужність 19,38кВт, максимальний робочий розмір різки 3600х2000х1800мм. Всього -3 к-та. Призначені для розрізання каменю. Не військового призначення та не подвійного використання. Верстати у розібраному вигляді для зручності транспортування. Виробник YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO.,LTD, Китай." ; №2 "Вироби з чорних металів: Рейки направляючі до каменерізальних верстатів нові, широкопідшовові, масою погонного метра більше 36кг, довжиною 6м -5шт. Призначені для використання з телігами каменерізальних верстатів. Не військового призначення. Виробник -YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO.,LTD, Китай." та товаросупровідні документи на вказані товари.

За результатами перевірки відповідачем встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічного товару (МД №23UA100390720031U0 від 26.12.2023).

Відповідно до ризику АСУР 105-2 посадовою особою митного органу декларанту було направлено авторизоване повідомлення про надання додаткових документів.

За результатами опрацювання отриманого від декларанта листа (№2 від 06.03.2024 щодо відсутності надання додаткових документів), Житомирською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 №UА101070/2024/000001/1.

На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2024 №UА101070/2024/000047.

У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації № UA101070/2024/001059 від 06.03.2024 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України 190116,95 грн.

Позивач, не погоджуючись із такими рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - за основним методом - за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною 12 статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд враховує наступне.

Як видно із матеріалів справи, до митної декларації позивачем подавалися такі документи:

пакувальний лист №1 від 01.12.2023;

рахунок фактура №YF20231201 від 01.12.2023;

коносамент №NSZEC231136539 від 09.12.2023;

накладна УМВС №05129 від 28.02.2024;

автотранспортна накладна № 00018006 від 05.03.2024;

супровідний документ Т1 №24PL322080NS6FKUG6 від 30.01.2024;

бухгалтерська довідка за грудень 2021 від 24.01.2022;

бухгалтерська довідка за листопад 2023 від 28.02.2024;

прайс-лист виробника №б/н від 01.11.2023;

висновок про вартісні характеристики товару № В-20 та додаток до нього від 04.01.2024;

контракт № 1220-2019 від 20.12.2019;

доповнення до контракту №4 від 10.04.2021;

доповнення до контракту № 6-2 від 15.12.2021;

доповнення до контракту № 7 від 05.01.2023;

доповнення до контракту № 8-2 від 01.09.2023;

доповнення до контракту № 9 від 01.11.2023;

технічний паспорт верстата KX1500х3500 від 23.11.2023;

технічний паспорт верстата KX1800х3600 від 23.11.2023;

копія декларації країни відправлення № 531620240160041448 від 07.01.2024,

а також рішення Житомирського окружного адміністративного суду 240/25573/22, 240/12782/2, 240/21795/20, 240/17320/20, 240/20040/20, 240/8916/21, 240/25571/22, 240/7958/23.

Митним органом на виконання вимог Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних/схожих товарів.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ст.361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 19.02.2019 р. по справі № 805/2713/16-а, від 14.06.2022 по справі №809/257/17. Також слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідачем встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України за МД UA101070/2024/001043 від 06.03.2024 року, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме митним органом вказано наступне.

Оцінюваний товар переміщувався за маршрутом Китай Україна, який відповідно до транспортних документів (коносамент, накладна УМВС) передбачає розвантажувальні/навантажувальні роботи. Разом з тим, відомості щодо витрат на навантажувальні/розвантажувальні роботи відсутні. За правилами ч.10 ст.58 Митного кодексу України витрати на навантаження, вивантаження, як частина фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до митного кордону України, повинна включатися до митної вартості оцінюваних товарів. Таким чином, у поданих декларантом документах, що підтверджують витрати на транспортування відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Надане на повідомлення митниці пояснення щодо включення всіх витрат до ціни товару не спростовують вищенаведені висновки.

Суд враховує, що товар, заявлений до митного оформлення згідно ЕМД № 24UA101070001043U1 від 06.03.2024, поставлявся з Китаю до України на умовах поставки DAP "Клевань" - місце передачі покупцю в Україні, що підтверджується контрактом №1220-2019 від 20.12.2019 і додатком до нього №9 від 01.11.2023 рахунком фактурою №YF20231201 від 01.12.2023.

Відповідно до Правил Інкотермс-2010 згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

За таких обставин, транспортні витрати продавця, в тому числі і на розвантажувально-навантажувальні роботи до кордону України, не можуть додаватися до вартості товару в Україні і впливати на його митну вартість. При цьому продавець не зобов`язаний повідомляти покупця про свої понесені витрати та документально їх йому підтверджувати.

Як наголошував позивач, інформацією про витрати на розвантажувально-навантажувальні роботи він не володіє, і їх не оплачував, оскільки усі витрати по доставці товару включені у вартість товару за замовчуванням.

Тому твердження відповідача про необхідність включення витрат на розвантажувально-навантажувальні роботи до кордону України до митної вартості товару №1, а також вимога до декларанта про надання виписки з бухгалтерської документації підприємства щодо таких витрат, є безпідставними, а доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях та довільному трактуванні Правил Інкотермс-2010.

Щодо висновків митного органу про припинення дії контракту №1220-2019 від 20.12.2019 в зв`язку з виконанням сторонами своїх обов`язків, то, як слушно наголосив позивач, згідно з п.10.2 строк дії контракту встановлено до 01.01.2025 включно, а в частині суми контракту, то вона двічі збільшувалася (доповнення №6-2 від 15.12.2021 і №8-2 від 01.09.2023) і станом на сьогодні складає 980 тис. дол. США. Таким чином контракт не є виконаним і продовжує діяти далі. В підтвердження цього позивачем було надано відповідачу відповідні доповнення до контракту разом в митною декларацією.

Таким чином, під час митного оформлення декларантом було надано достатньо документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

Слід зазначити, що до інших основних документів, визначених ч.2 ст.53 МК України та які було подано позивачем у митного органу були відсутні зауваження.

При цьому, декларантом разом з митною декларацією було надано й додаткові документи, які перевірено митним органом та вказано наступне.

Наданий експертний висновок Житомирської ТПП від 04.01.2024 № В-20 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише із одного джерела "alibaba.com". При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Для порівняння використано верстати які не містять точних відомостей на яких умовах продаються дані товари, а також різняться в потужності при порівнянні з оцінюваними .

Суд критично оцінює дані твердження та зазначає, що згідно із ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, виданні торгово-промисловими палатами є обов`язковими для застосування на всій території України.

Аlibaba.com це найбільша міжнародна торгова інтернет-платформа для оптових покупок, яка є частиною китайської корпорації Alibaba Group, це послуга, де користувачі знаходять іноземних постачальників, погоджуються на співробітництво і випуск замовлень, тобто на даному ресурсі розміщуються пропозиції від різних виробників.

З наданої відповідачу цінової інформації з інтернет-платформи Alibaba.com слідує, що вартість верстатів моделі КХ 1500х3500 і НОМЕР_1 фірми "YUNFU CINY XINDA MACHINERY Co., Ltd." для експорту в Україну станом на 24.11.2023 складала відповідно 11500 і 12500 дол. США за штуку, що в свою чергу відповідає комерційній пропозиції позивачу і даним товаросупровідних документів.

Щодо бухгалтерських довідок митний орган вказав, що вони містять інформацію про вартість верстатів, при перерахунку яких в долари США виявлено перевищення стосовно фактурної вартості заявлені до митного оформлення.

Водночас позивач наголошує, що вказана в цих довідках вартість верстатів КХ 1500х3500 і НОМЕР_1 містить крім фактурної вартості, 5% мита та послуги з перевезення в межах України доставки до місця розвантаження, про що було повідомлено відповідача у поясненнях від 06.03.2024 №1. Проте при перевірці даних довідок відповідач для визначення фактурної вартості врахував лише 5% мита і тому прийшов до неправильного висновку.

Суд приймає до уваги дані твердження та зазначає, що бухгалтерська довідка, якою обліковано товар, поставлений і оформлений раніше, не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Також митним органом було вказано, що додатково наданий переклад на українську мову копії митної декларації Китаю від 21.11.2024 № 531620230162597900 містить інформацію про вантаж, загальна вага якого не відповідає заявленій до митного оформлення, а також містить різні відомості щодо найменування транспортного засобу, порт відправлення в порівнянні з заявленим в коносаменті.

Суд враховує, що зазначення у коносаменті NSZEC231136539 від 09.12.2023р назви судна-перевізника та порту відправлення відмінного від того, яке зазначено в митній декларації країни відправлення, жодним чином не впливає на заявлену митну вартість товару та її числові значення і складові, оскільки за умовами поставки DAP всі витрати по доставці товару несе продавець. Необґрунтованим є і твердження відповідача щодо невідповідності загальної ваги товару у митній декларації країни експорту даним митної декларації № 24UA101070001043U1 від 06.03.2024, оскільки ці дані повністю співпадають і також жодним чином не впливають на заявлену митну вартість.

Крім того, митний орган вказав, що прайс-лист від 01.11.2023 не може бути використаний для підтвердження митної вартості, так як не містить відомостей яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: терміну дії пропозиції, умов платежу, термін поставок товарів, тощо.

Суд зауважує, що прайс-лист не є первинним документом бухгалтерського обліку, на підставі прайс-листа не здійснюється ані оплата, ані поставка товару. На підставі відомостей, що зазначені в прайс-листі не формується та не визначається митна вартість товарів, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

У статті VII ГАТТ (Генеральна угода з тарифів та торгівлі) не міститься обов`язку або рекомендацій щодо дотримання певної форми при створенні та наданні прайс-листів.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд у постанові від 10.05.2023 року по справі № 815/1780/17.

Таким чином, під час митного оформлення декларантом було надано достатньо документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору, будь-які розбіжності відсутні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.

Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.

У листі №1 від 06.03.2024 позивач надав митному органу пояснення щодо поданих ним документів, тобто додатково підтвердив, що відсутні будь-які розбіжності.

Таким чином, в ході даного судового розгляду суд дійшов висновку, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб`єкт владних повноважень дійшов хибного висновку щодо неможливості їх врахування для митного оформлення товару за основним методом.

З огляду на викладене, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару є надуманими та ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Додатково слід врахувати, що у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 року по справі № 640/22572/20.

Як видно з матеріалів справи, митна вартість визначена відповідачем за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 23UA100390720031U0 від 26.12.2023 - 1.Верстати для різки каменю:Тросовий станок для різки каменю KXJ-1800-2компл...Виробник - "Yunfu Xinda Machinery Co., Ltd" Країна виробництва - CN Торгівельна марка Xinda 18348.33 доларів США за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зокрема не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару (різні моделі, потужність двигуна), що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно проведено коригування заявленої митної вартості товару, а тому рішення Житомирської митниці Державної митної служби України від 06.03.2024 №UА101070/2024/000001/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2024 №UА101070/2024/000047 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України від 06.03.2024 №UА101070/2024/000001/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.03.2024 №UА101070/2024/000047.

Стягнути з Житомирської митниці Держмитслужби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Контакт" 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 28 жовтня 2024 р.

28.10.24