Решение № 122654811, 25.10.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12634/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О.,

за участю секретарів судового засідання Сидоренко Ю.С., Кралі І.С.,

представника позивача Слободянюк В.О.,

представника відповідача Рудь В.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.03.2024 №796 в частині притягнення начальника відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області «По особовому складу» від 11.04.2024 №515о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області;

- зобов`язати Головного управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області з 12.04.2024;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.04.2024 по день фактичного поновлення на посад із відповідними відрахуваннями, встановленими законодавством податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що обставини та висновки, викладені в акті службового розслідування не відповідають дійсності. Позивач стверджує, що ні про початок, ні про результати службового розслідування його не було повідомлено, тому він був позбавлений можливості, зокрема, давати пояснення, подавати документи і заявляти клопотання. Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів наявності вини, якій передує причинно-наслідковий зв`язок вчинених дій чи допущеної бездіяльності саме позивача в розрізі його функціональних обов`язків щодо факту вчинення протиправних дій підлеглим матеріали службового розслідування не містять, то наказ ГУНП в Одеській області від 28.03.2024 № 796 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади є протиправним та необґрунтованим.

У відзиві відповідач зазначає, що у висновку встановлено, що, зокрема, начальник відділення поліції №2 ОРУП №2 ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 на виконання нормативно-правових та організаційно-розпорядчих актів, якими зобов`язано проводити відповідну профілактичну роботу щодо профілактики порушень службової дисципліни, належним чином не організовував та не здійснював, про що свідчить відсутність будь-якої документації з організації виконання передбачених ними заходів, а також їх практичне проведення. Жодного документального чи письмового підтвердження здійснення капітаном поліції ОСОБА_1 профілактичних заходів, які б свідчили про системність та постійність проведення профілактичної та превентивної роботи (довідки, журнали, рапорти про відвідування особового складу за місцем мешкання, аналітичні матеріали тощо), крім відомостей, надано не було. При відібранні пояснень 12.03.2024 у ОСОБА_1 останній повідомив, що у підпорядкованому підрозділі щотижня проводялись наради під керівництвом останього та за участі особового складу. На вказаних нарадах позивач регулярно повідомляв про необхідність дотримання дисципліни та законності особовим складом. Особовому складу відділення поліції постійно доводяться вимоги наказів, листів, доповідних записок керівництва ГУНП в області. Крім цього на вказаних нарадах регулярно виступав і майор поліції ОСОБА_2 з доповідями про стан дотримання особовим складом дисципліни та законності під час виконання службових обов`язків та в позаслужбовий час. В рамках дотримання дисципліни в позаслужбовий час позивач особисто відвідував майора поліції ОСОБА_3 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , про що, складав відповідні рапорти. Тобто питання стосовно ефективності проведення відповідної профілактичної роботи ОСОБА_4 як керівника по відношенню до Шолопко в ході службового розслідування задавалися, та відповіді були надані, що в свою чергу спростовує твердження позивача.

Також відповідач зазначає, що на момент проведення службового розслідування доданих до позовної заяви протоколів наради не існувало, а вони вже були створені та підписані позивачем після проведення службового розслідування.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач подав заперечення, в яких наголошував на безпідставності та необґрунтованості позову.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді начальника відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області з 20.10.2022, що підтверджується копією витягу з наказу начальника ГУНП в Одеській області № 1688 о/с від 20.10.2022 (т. 2 а.с. 301)

Наказом ГУНП в Одеській області № 596 від 06.03.2024 призначено службове розслідування з метою перевірки неналежного виконання службових обов`язків заступником начальника відділення поліції з превентивної діяльності ВнП №2 ОСОБА_5 , вивчення його службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього (т. 2 а.с. 22).

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 20.03.2024, затверджений начальником ГУНП в Одеській області, в пункті 4 резолютивної частини якого зазначено: «За скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в грубому порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 9, 13 частини третьої статті 1, пунктів 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, підпункту 15 пункту 3 Заходів щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджених наказом НПУ від 23.09.2016 № 920, підпункту 11 пункту 3 наказу Національної поліції України від 21.07.2017 № 747 «Про оголошення вироків суддів стосовно колишніх поліцейських», підпунктів 3, 5, 6, 12 пункту 1 наказу ГУНП в Одеській області від 02.01.2023 № 1 «Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни», підпункту 9 пункту 1 наказу ГУНП в Одеській області від 04.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до капітана поліції ОСОБА_6 (0001719), начальника відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.». (т. 2 а.с. 362-410)

Наказом ГУНП в Одеській області № 796 від 28.03.2024 до капітана поліції ОСОБА_1 , начальника відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. (т. 2 а.с. 415-420)

Наказом ГУНП в Одеській області № 515о/с від 11.04.2024 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, та призначено заступником начальника сектору моніторингу Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу вимог пунктів 1-3 частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).

За приписами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Приписами частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Відповідно до частин першої-восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.

Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

У даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.

Суд звертає увагу, що положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.

За встановленими обставинами, позивач не заперечує факт вчинення його підлеглим заступником начальника з превентивної діяльності майора поліції ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального Кодексу України.

Проте позивач заперечує наявність саме його вини у вчиненні підлеглим дисципліпліраного проступку.

Суд не погоджується із доводами позивача виходячи із наступного.

Так, ОСОБА_1 перебував на посаді начальника відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

Відповідно до положення пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Відповідно пункту 3, 14, 18 Розділу 3 Положення по віділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, начальник відділення поліції: несе особисту відповідальність перед керівництвом Головоно управіління, Одеського районного упраління поліції № 2 за оргазінацію діяльності очолюваного ним відділення; вживає заходів щодо своєчасного запобігання фактам порушення підлеглими вимог антикорупціного законодавства, правил службової та особистої етики; скликає та проводить службові наради з особовим складом відділення поліції (т. 3 а.с. 302-308)

Таким чином, позивач, як начальник відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області за своїми функціональними обов`язками мав нести відповідальність за будь-яке порушення службової дисципліни його підлеглих, за підготовку та організацію роботи яких він відповідає, а тому посилання позивача на те, що матеріали службового розслідування не містять доказів його вини у вчиненні правопорушення підлеглим, є необґрунтованими.

Суд не погоджується із доводами позивача про те, що дисципліраною комісією під час служлового розслідування не розмежовано персональну відповідальність ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , та звертає увагу на те, що наказом ГУНП в Одеській області № 596 від 06.03.2024 службове розслідування призначено, зокрема з метою перевірки ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками ОСОБА_5 щодо останнього (т. 2 а.с. 22).

Крім того, листом від 06.03.2023 № 55/662 повідомлено ОСОБА_1 про проведення службового розслідування призначеного наказом від 06.03.2024 № 596, щодо порушення службової дисципліни з метою перевірки неналежного виконання службових обов`язків заступником начальника відділення поліції з превентивної діяльності ВнП №2 ОСОБА_5 , вивчення його службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього. Повідомлено про особисте прибуття для надання пояснень на 11.03.2024 (т. 2 а.с. 113-115).

Даним листом, також витребувано у ОСОБА_1 документи, які підтверджують проведення профілактичної роботи щодо профілактики порушень службової дисципліни серед особового складу ВнП №2 ОРУП № 2 ГУПН, в тому числі із його підлеглим ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 113-115).

А тому, суд не приймає до уваги твердження позивача в частині належного виконання ним обов`язків із проведення профілактичної роботи та про наявність протоколів нарад, оскільки надані позивачем протоколи № 2 від 18.01.2024, №3 від 10.01.2024, №4 від 15.01.2024, №5 від 22.01.2024, №8 від 05.02.2024, №10 від 05.02.2024, №11 від 12.02.2024, №14 від 19.02.2024, №17 від 26.02.2024, №18 від 04.03.2024, не містяться в матеріалах службового розслідування.

Твердження позивача про те, що йому не надано можливості надати пояснення з приводу встановлених дисциплінарною комісією порушень, - є безпідставними, оскільки в матеріалах службового розслідування містяться пояснення ОСОБА_1 від 12.03.2024 (т. 2 а.с. 309-311).

Щодо доводів позивача про непропорційність накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення в період воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).

За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.

Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача у період дії воєнного стану.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.11.2023 у справі 420/14443/22.

Суд також не погоджуєтся із твердженням позивача щодо неврахування під час службового розслідування обставин які пом`якшують та обтяжують відповідальність позивача, оскільки як вбачається із висновку службового розслідування відповідачем до обставиною, які пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 враховано позитивну службову характеристику, а до обставини, яка обтяжує відповідальність вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (т. 2 а.с. 404).

Отже, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, за який його правомірно наказом від 28.03.2024 № 796 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.10.2024.

Суддя Олександр ХУРСА

.