№ 1226516, 17.12.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" грудня 2007 р.

Справа № 4/462

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В. розглянув справу № 4/ 462

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кіровограді

до Комунального ремонтно- експлуатаційного підприємства №13 м.Кіровоград

про стягнення 185 грн. 55 коп.

час прийняття постанови- 16:45.

Представники:

позивача: Ковтун А.М. , довіреність № 1185/01-19 від 09.01.07;

відповідача: участі не брав. Поро час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Рекомендоване поштове відправлення №2441001 вручене відповідачу 05.12.2007 року.

Заявлено вимогу про стягнення заборгованості по несплачених страхових внесках до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в розмірі 185 грн. 55 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач відзиву на позовну заяву та документи, витребувані ухвалою суду не надіслав, позовні вимоги не заперечив. Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами та при даній явці сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури , господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" та Положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кіровограді затвердженого наказом №8 начальника Управління виконавчої дирекції Фонду у Кіроворадській області, відділення у м.Кіровограді є державною організацією, що здійснює державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, основним завданням якого є реалізація державної політики у цій сфері та збирання страхових внесків, капіталізованих платежів, коштів з інших джерел, передбачених Законом.

Згідно п.2 ч.2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник повинен своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до вказаного Фонду.

Відповідно до ст.47 вказаного Закону та п.4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхові внески сплачуються юридичними особами в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення страхових виплат подати до установи банку платіжне доручення про перерахування внесків до Фонду.

Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів до Фонду відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 185 грн. 55 коп., що склалась за 9 місяців 2007 року.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, однак своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Заслухавши позивача , дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі слідуючих підстав:

Як обґрунтовано посилається позивач в заявленому позові, згідно п.2 ч.2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник повинен своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до вказаного Фонду.

Відповідно до ст.47 вказаного Закону та п.4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхові внески сплачуються юридичними особами в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення страхових виплат подати до установи банку платіжне доручення про перерахування внесків до Фонду. Наявність заборгованості підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Так, згідно довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач є юридичною особою, яка пройшла державну реєстрацію (а.с.8-9), відповідач зареєстрований платником внесків до Фонду за № 115000177, згідно розрахункової відомості нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 3 квартал 2007 року відповідач прозвітував про наявність недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 185 грн. 55 коп. Вказану розрахункову відомість складено та підписано службовими особами відповідача, тому суд вважає її узгодженим зобов'язанням відповідача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до повного задоволення, господарський суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача 185 грн. 55 коп.

Господарським судом приймається до уваги, що ухвалою суду від 19.11.2007 року по справі №11/316 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача. Однак, вказана обставина не є перешкодою для вирішення спору в порядку позовного провадження, оскільки за приписами ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Однак, вказані положення закону розповсюджуються лише на вимоги конкурсних кредиторів, тобто які виникли до порушення провадження у справі і стосуються вимог конкурсних кредиторів, якими є вимоги позивача по даній справі.

Тобто, за визначенням ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зазначені вимоги позивача відносяться до категорії поточних (які виникли після дня порушення провадження у справі про банкрутство). Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача не надруковано в офіційних засобах масової інформації: газеті “Урядовий кур'єр” або “Голос України”.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, керуючись ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального ремонтно- експлуатаційного підприємства №13 м.Кіровоград, вул. Зінченка, 3 (код 24716022 рахунки невідомі) заборгованість по страхових внесках в розмірі 185 грн. 55 коп. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кіровограді, вул. В. Пермська, 11а (р/р 37174400900001 в УДК Кіровоградської області МФО 823016 код 20644389).

Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі 17.12.2007 року.

Суддя

Ю. І. Хилько