Постановление суда № 122571359, 24.10.2024, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 159/2909/23

2-п/134/6/2024

УХВАЛА

Іменем України

24 жовтня 2024 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області в складі суду:

Головуючої судді Швець Л.В.,

При секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

За участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Крижопіль в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_2 про переглядзаочного рішенняКрижопільського районногосуду Вінницькоїобласті від14 листопада2023рокупо справі № 159/2909/23 (номер провадження 2/134/325/2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

встановила:

12серпня 2024року ОСОБА_2 звернувся досуду іззаявою проперегляд заочногорішення Крижопільськогорайонного судуВінницької областівід 14 листопада2023рокупо справі № 159/2909/23 (номер провадження 2/134/325/2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

Ухвалою суду від 02 вересня 2024 року дану заяву було прийнято до розгляду.

Заявник в судові засідання не з`являється.

В судовому засіданні представник ТОВ «Коллект Центр» щодо заявленої заяви, та неявки заявника в судове засідання покладається на розсуд суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

Судові засідання призначалися до розгляду на 13 вересня 2024 року, 03 жовтня 2024 року, 24 жовтня 2024 року.

Заявник у вказані судові засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи, про зупинення розгляду справи до суду не направляв. Судові повістки направлялися на адресу, яка вказана самим заявником у заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_1 . Інших адрес заявником вказані не були, також не було вказано про повідомлення його в інший спосіб, визначений процесуальним законодавством. Дані повістки повертались до суду із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з п. 3 ч. 8 ст.128 ЦПК Українивважається належним повідомленням заявника про день, час і місце судового засідання. Заявник в своїй заяві зазначає, що перебуває на військовій службі, надавши довідку з військової частини, однак дана довідка датована 23.02.2024 року, заяву ж ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення подав до суду 12.08.2024 року. Тому немає достовірних даних, що останній перебуває на службі в даній військовій частині на даний час. Та у самій заяві заявник не просить повідомляти його через військову частину. Разом з тим у суду відсутні підстави для зупинення даної справи, оскільки немає достовірних даних, що заявник на час розгляду заяви про скасування заочного рішення перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичних операцій, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

За частиною 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначають ч. ч. 1, 3 ст.131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача, в даному випадку заявника, в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву, в даному випадку заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач, заявник повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, судом враховуються відповідні положення законодавства, зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, за яким суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач, заявник повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, нормою закону не передбачено врахування поважності причин повторної неявки позивача, заявника. Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами. Положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням ст. 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, при повторній неявці належним чином повідомленого позивача, заявника, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача, заявника до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача, заявника до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 121 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв`язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Заявник має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Судом установлено із матеріалів справи, що заявник ОСОБА_2 був належно повідомлений і три рази поспіль не з`являвся до суду, клопотань про розгляд справи у його відсутність не подавав, а також не повідомляв суд про причини своєї неявки в судові засідання. Тобто, заявник не прояв жодного інтересу до своєї справи з моменту реєстрації заяви в суді.

З наведеного суд приходить до висновку про те, що ця заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 44, 128, 130, 131, 223, п. 3 ч.1 ст. 257, ЦПК України,

постановила:

Заяву ОСОБА_2 про переглядзаочного рішенняКрижопільського районногосуду Вінницькоїобласті від14 листопада2023рокупо справі № 159/2909/23 (номер провадження 2/134/325/2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її отримання до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25 жовтня 2024 року.

Суддя