Постановление суда № 122490004, 16.10.2024, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2803/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

16 жовтня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особіголовуючого суддіОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , їх захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 та клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну виду запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071060000431 від 09.05.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2024 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071060000431 від 09.05.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 , маючи умисел спрямований на незаконне переправлення трьох громадян України через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, під час дії воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , за наступних обставин.

Зокрема, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, реалізовуючи свої злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_4 погодились сприяти наданням порад та вказівок у незаконному переправленні вищевказаних осіб через державний кордон України в Берегівському районі Закарпатської області.

В подальшому 08.05.2024 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вказівкою невстановленої особи, прибули до м. Львів, та поселились в орендованій квартирі за адресою АДРЕСА_4 , яку їм попередньо забронювала вищевказана невідома особа.

08.05.2024 року до даної квартири прибули ОСОБА_5 та ОСОБА_4 які вказали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що вони мають попрямувати до місцевого залізничного вокзалу м. Львів, де в подальшому всі разом сіли на потяг № 13 Львів-Солотвино, який прямував в АДРЕСА_5 . В потязі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказали останнім, що всі разом вони прямують в АДРЕСА_5 , де і буде здійснюватись нелегальний перетин державного кордону України.

09.05.2024 року о 08 годині 10 хвилин, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибули на залізничний вокзал в м. Берегове за адресою: АДРЕСА_6 , де в подальшому за вказівками невстановленої особи ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мали супроводити ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до державного кордону України, з метою його перетину, однак були виявлені та затримані працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 24.07.2024 року у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.

До початку судового засідання, а саме 15 жовтня 2024 року прокурор подав до суду письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 діб із визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 22.10.2024 року. Так, на даний час судовий розгляд кримінального провадження не розпочато і не завершено, а строк дії ухвали суду закінчується 22 жовтня 2024 року, при цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 177 КПК України з метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину може переховуватись від суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України та як є жителем іншої області.

Ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення у сфері недоторканності державних кордонів, отже є підстави вважати, що у обвинуваченого ОСОБА_5 є достатньо рішучості для вчинення й інших кримінальних правопорушень.

Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться зібраними у справі об`єктивними доказами, зокрема: протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 09.05.2024 року, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.05.2024 року та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Підставою про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

16 жовтня 2024 року до початку судового засідання Берегівським районним судом Закарпатської області отримано клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього певних обов`язків визначених судом. При цьому, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисник ОСОБА_6 просив визначити розмір застави в 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання мотивоване тим, що досудове розслідування було проведено з грубим порушенням чинного законодавства України, наведені стороною обвинувачення ризики необґрунтовані, а обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто жорстким.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 діб із визначенням розміру застави, з підстав зазначених у клопотанні. У задоволенні клопотання захисника щодо зміну виду запобіжного заходу просив відмовити.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки ризики, зазначені прокурором в клопотанні нічим не обґрунтовані. При цьому, просив обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або визначити розмір застави в 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника про зміну виду запобіжного заходу слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:

1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Судом встановлено, що ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.08.2024 року відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який діє по 22 жовтня 2024 року.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року).

Водночас практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Між цим, Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню судовий розгляд ще розпочато, ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 втрачає силу 22.10.2024 року, а ризики, визначені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Зокрема, ризик щодо переховування обвинуваченим ОСОБА_5 від суду підтверджується тим, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) та це дає реальну можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску державного кордону України; за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а стороною захисту такі не спростовано.

Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тому, суд вбачає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на термін 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, тобто по 15 грудня 2024 року.

При цьому, суд вважає, що в разі внесення обвинуваченим застави, на нього слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за першим викликом до суду;

- не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні№12024071060000431 від 09.05.2024 року.

Отже, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну виду запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 на особисте зобов`язання, слід відмовити.

Керуючись ч.1 ст. 177, ст.ст. 182, 183, 194, 201, ч. 3 ст. 331, ст.ст. 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Олексіївка, Криничанського району, Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_7 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, тобто по 15 грудня 2024 року.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до суду;

- не відлучатись з території Закарпатської області без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні №12024071060000431 від 09.05.2024 року.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_10