Решение № 122478751, 21.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокуСправа №160/12623/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 02.01.2024 (дата набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/24925/23 від 30.11.2023), та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 02.01.2024;

щодо відмови оформленої листом №22609-13375/К-01/8-0400/24 від 12.04.2024, щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 , на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з 01.10.2021 (з наступного дня після звільнення зі служби з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області), з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 від 30.11.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є працівником Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, звідки його було звільнено за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) Положення, згідно з наказом Державної фіскальної служби України № 0069-о/д від 21.09.2021. У наказі вказано, що вислуга років позивача на 30.09.2021 складає в календарному обчислені 20 років 08 місяців і 08 днів, в пільговому обчисленні - 31 рік 00 місяців і 12 днів. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0405033401 від 24.08.2023 щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути подання комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.08.2023 №6 про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у повному тексті цього рішення у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України. 02.01.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 від 30.11.2023 набрало законної сили. 22.01.2024 позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 від 30.11.2023 та надання копій документів щодо прийнятого рішення «Про призначення пенсії». За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надана відповідь, викладена у формі листа № 14006-3702/К-01/8-0400/24 від 07.03.2024, в якій зазначено, що пенсійним органом на виконання вищевказаного рішення суду з 02.01.2024 позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі 70% від грошового забезпечення, оскільки в резолютивній частині судового рішення відсутня дата з якої слід здійснити перерахунок. Позивач не погоджується із зазначеним вище рішенням органів пенсійного фонду, тому й звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.

Справі за цією позовною заявою присвоєно № 160/12623/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

30.05.2024 на електронну адресу від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

Суд зазначає, що приписами частини третьої статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 7 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом

Відповідно до положень частини восьмої статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 1 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 4 статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Судом установлено, що відзив на позовну заяву подано відповідачем через офіційну електронну адресу суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 дійшла висновку, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним документом, підписаним КЕП, є належним та правомірним способом звернення до суду, що ототожнюється зі зверненням через канцелярію або за допомогою традиційних засобів поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що ці висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Поданий відзив відповідачем не створений у підсистемі «Електронний суд» з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Наведене дає підстави дійти висновку, що відповідач використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Крім того, у відзиві відповідач не покликався на неможливість звернення з відзивом через підсистему «Електронний Суд», доказів, які б свідчили про технічні проблеми подання відзиву через підсистему «Електронний Суд», відповідачем не надано.

Під час наведення вказаної вище позиції суд враховує ухвалу Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі № 600/548/23-а.

З огляду на недотримання відповідачем вказаних вище вимог КАС України, суд дійшов висновку про неможливість прийняття зазначеного відзиву під час ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 20.05.2024 витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

Відповідачем витребуваних судом документів надано не було.

Згідно з ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на ненадання відповідачем витребуваних судом документів, а також, враховуючи положення зазначеної норми процесуального закону, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Наказом Державної фіскальної служби України № 0069-о/д від 21.09.2021 ОСОБА_1 (позивач) була звільнена з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил за пунктом 64 підпунктом «г» (через скорочення штатів) 30.09.2021.

У наказі вказано, що вислуга років ОСОБА_1 на 30.09.2021 складає: в календарному обчисленні 20 років 08 місяців і 08 днів, в пільговому обчисленні - 31 рік 00 місяців і 12 днів.

Наведені вище обставини встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/24925/23.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0405033401 від 24.08.2023 щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути подання комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17.08.2023 №6 про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у повному тексті цього рішення у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Згідно з даними КП «ДСС», рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 від 30.11.2023 набрало законної сили.

22.01.2024 позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24925/23 від 30.11.2023 та надання копій документів щодо прийнятого рішення «Про призначення пенсії».

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надана відповідь, викладена у формі листа № 14006-3702/К-01/8-0400/24 від 07.03.2024, в якій зокрема, зазначено таке.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 160/24925/23 позивачу призначено пенсію з 02.01.2024 у розмірі 70% від грошового забезпечення 14 475,00 грн.

Оскільки в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/24925/23 відсутня дата, з якої слід здійснити перерахунок, тому рішення суду виконано з дня набрання законної сили, тобто з 02.01.2024.

Таким чином, покладені судом зобов`язання вчинити певні дії щодо перерахунку позивачу пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо визначення дати, з якої позивачу призначено пенсію, позивач і звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 50 Закону України №2262-ХІІ встановлено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

В рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/24925/23 суд дійшов наступних висновків: «При цьому, суд наголошує та звертає увагу відповідача, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в пільговому обчисленні, тобто з врахуванням Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України «Про Національну поліцію» та постанови КМУ №393, склала 31 рік 00 місяці і 12 днів, що є достатнім для призначення їй пенсії згідно з положеннями п. «а» ст.12 Закону № 2262».

Вказані обставини є преюдиційними та не підлягають доказуванню під час розгляду справи, у відповідності до ч.4 ст. 78 КАС України.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 160/24925/23 позивачу призначено пенсію з 02.01.2024 у розмірі 70% від грошового забезпечення 14 475,00 грн.

Оскільки в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/24925/23 відсутня дата, з якої слід здійснити перерахунок, тому рішення суду виконано відповідачем з дня набрання законної сили, тобто з 02.01.2024.

Однак, зважаючи на те, що не призначення пенсії з 01.10.2021 відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, та з огляду на існування у позивача на дату звільнення зі служби права для призначення пенсії за вислугу років, позивач має право на призначення цієї пенсії з 01.10.2021 (наступний день після звільнення зі служби).

Отже, з урахуванням принципу ефективності захисту прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у такий спосіб: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-XIІ, починаючи з 02.01.2024, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 01.10.2021 та провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії призначеної відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-XIІ, починаючи з 01.10.2021, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог..

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені норми, а також часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 807,47 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-XIІ, починаючи з 02.01.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-XIІ з 01.10.2021 та провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії призначеної відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-XIІ, починаючи з 01.10.2021, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Суддя Н.В. Кучугурна