Решение № 12245505, 15.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20          

іменем України

РІШЕННЯ

« 09 » листопада 2010 року справа № 3/58

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” м.Чернігів, вул.Комсомольська, 55/Б

до Районного управління праці та соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації 15300, м.Корюківка, вул.Вокзальна, 9 про стягнення 33040,72 грн. Суддя В. М. Репех

Представники сторін :

від позивача: Рябчук С. В. –юрисконсульт, довіреність № 63/1 від 01.11.2010р.

від відповідача: представник не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позов про стягнення заборгованості за надані послуги постачання теплової енергії в сумі 27609,42 грн. за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року, пені в сумі 3012,59 грн., 3% річних в сумі 558,22 грн. та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 1860,49 грн., всього 33040,72 грн.

В процесі розгляду справи позивач надав письмові пояснення по справі та зазначив, що 28.10.2010р. (після порушення провадження у справі) відповідач сплатив частину основного боргу в сумі 3170,00 грн., про що надав копію банківської виписки.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає, виходячи з наступного. Управління праці та соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації вказує на те, що утримується за рахунок коштів державного бюджету і якщо державою були б профінансовані всі кошти, які затверджені в кошторисі, заборгованості перед ВАТ «Облтеплокомуненерго»не виникло.

Оскільки Управління є бюджетною установою та фінансується тільки за рахунок Державного бюджету, що унеможливлює виконання в повному об’ємі зобов’язань перед ВАТ «Облтеплокомуненерго», відповідач просить частково відмовити позивачу в частині нарахованої пені в сумі 3012,59 грн., 3% річних в сумі 558,22 грн. та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 1860,49 грн.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

15.10.2003р. між сторонами по справі було укладено договір № 8-0001 на постачання теплової енергії.

          Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу теплову енергію для об’єктів, перерахованих в додатку № 1 до договору, а відповідач згідно п.6.5 (в редакції додаткової угоди від 01.01.2009р.) договору зобов’язався здійснювати всі передбачені цим договором платежі щомісячно протягом року до 1 числа місяця наступного за розрахунковим.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент подачі позову до господарського суду відповідач своїх обов’язків за договором на постачання теплової енергії не виконав. Отже, сума боргу відповідача перед позивачем за отримані послуги в період з листопада 2009р. по вересень 2010р. становила 27609,42 грн.

Але, після порушення провадження у справі, 28.10.2010р. відповідач сплатив частину основного боргу в сумі 3170,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки.

Залишок заборгованості за надані послуги становить 24439,42 грн.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На підставі п.1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          За порушення порядку розрахунків, передбаченого пунктами 6.4, 6.5 договору № 8-0001 –споживач сплачує пеню у розмірі 1 % від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3 % річних від простроченої суми (п.7.3.3 договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2009р.).

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати згідно п.7.3.3 договору, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.625 Цивільного кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 3012,59 грн., 3% річних в сумі 558,22 грн. та втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 1860,49 грн., розрахунки додано до матеріалів справи.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені факти порушення відповідачем договірних зобов'язань, наявність підстав щодо нарахування позивачем пені, річних та індексу інфляції є правомірним.

          При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням часткової сплати відповідачем суми заборгованості.

          Заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами справи, відповідач не надав суду належних і необхідних доказів на підтвердження своїх заперечень на позов.

Керуючись ст.ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Районного управління праці та соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації ( 15300, м.Корюківка, вул.Вокзальна, 9, р/р 35215001000546 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 03196067 ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго” ( м.Чернігів, вул.Комсомольська, 55/Б, 26004300000976 в ВАТ банк „Демарк” м.Чернігова, МФО 353575, код 03357671 ) заборгованості за надані послуги в сумі 24439,42 грн., пені в сумі 3012,59 грн., 3% річних в сумі 558,22 грн., втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 1860,49 грн., 330,41 грн. держмита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя В. М. Репех

          Дата підпису

15.11.10