Постановление суда № 122404029, 17.10.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

17 жовтня 2024 рокуСправа № 495/3797/24 Номер провадження 1-кп/495/768/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогороді-Дністровському клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162240000067 від 09 січня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Акмолінської області Республіки Казахстан, громадянин Республіки Казахстан, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, із середньою освітою, не депутата,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області судді ОСОБА_7 від 26.04.2024 перебувало кримінальне провадження з обвинувальним актом, відомості про, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162240000067 від 09 січня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В матеріалах справи міститься клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 11.10.2024 відносно овбинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб.

Відповідно до розпорядження №569 та протоколу повторного автоматизованого розподілу справу №495/3797/24 передано судді ОСОБА_1 з метою розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою.

Згідно вказаного клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується в тому, що під час дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 та востаннє продовжено до 14 лютого 2024 року включно Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», введеним в дію Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, ОСОБА_4 09.01.2024 приблизно о 03 годинні 18 хвилин, маючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прийшов до будівлі магазину «Продукти» ФОП « ОСОБА_8 » розташованому по АДРЕСА_2 , та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії не будуть ні ким помічені, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки в умовах воєнного стану на території України, пошкодив ролети та вхідні двері магазину, після чого проник до торгівельної зали магазину «Продукти» ФОП « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_2 , звідки з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, умисно, таємно викрав грошові кошти в сумі 11327,55 грн. та тютюнові вироби, на загальну суму 5313 грн.

Після чого з викраденим майном з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ФОП « ОСОБА_8 » майнову шкоду на загальну суму 16640,55 грн.

Окрім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється в тому, що під час дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 та востаннє продовжено до 14 лютого 2024 року включно Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», введеним в дію Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX, 15.01.2024 у денний час доби, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, у ОСОБА_4 , який проходив повз будинок АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. В подальшому, 15.01.2024 приблизно о 14 год. 30 хв. реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, розуміючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх наслідки в умовах воєнного стану на території України, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно переліз через паркан домоволодіння АДРЕСА_1 , а після шляхом віджиму запірного механізму вхідних дверей проник до будинку, де в кімнатах будинку, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, умисно, таємно, повторно викрав пилосос марки «PRIME TECHNICS PVC 2216 MG» темно-синього кольору, вартістю 1790 грн. та ультрафіолетову манікюрну лампу для сушки нігтів марки «Global Fashion» білого кольору, вартістю 273 грн. Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 2063 грн.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що існують ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а строк тримання під вартою відносно обвинуваченого спливає 19.10.2024. Він обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вказаного кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу не має.

Захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідност. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П. 1ст. 5 Європейської конвенції з прав людинивизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.2ст.177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178КПКУкраїни при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні,у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, яке є тяжким злочином. Санкція частини ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.04.2024 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якої закінчується 06.05.2024.

Досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12024162240000067 від 09 січня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 185 КК України, завершене направленням обвинувального акту до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 квітня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, який закінчується 28.06.2024, який в подальшому був неодноразово продовжений ухвалою суду, ще на 60 діб, строк дії якої закінчується 19.10.2024.

Вирішуючи питання про прожовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, суд враховує те, що розгляд кримінального провадження по суті на даний ще не розпочався, всі свідки та потерпілі допитані лише на стадії досудового розслідування, ризики, передбачені у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як є особою яка раніше вже притягувалась до кримінальних правопорушень, в разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, з урахуванням тяжкості кримінальної відповідальності, яка йому загрожує за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є реальні ризики того, що останній може здійснювати спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду на території суміжних з Україною держав, а також спробам незаконного впливу на осіб, які допитані у кримінальному провадженні в якості свідків, так як їх покази мають суттєве значення як підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення.

Також суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ризики, які передбаченіст. 177 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 зникли.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.

Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Згідно п.2 ч.5ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбаченихст.177 КПК України, суд приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178,183,184,193,194,196,331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком, що не перевищує 60 діб, тобтодо 15 грудня 2024року включно з утримання в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбаченихКПК Українив розмірі 25 (двадцяти п`яти) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 75 700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

АДРЕСА_1 без дозволу суду а також повідомляти його про зміну свого проживання;

п. 2 з`являтися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за викликом;

п. 3 заборонити спілкуватися з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 15.12.2024.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ірина БРАТКІВ