Решение № 122390565, 16.10.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року Київ Справа № 320/26427/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.03.2023 року № 262540006408 щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 15.03.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести на пенсію ОСОБА_1 по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" яку вона отримувала до 15.03.2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на протиправність дій пенсійного органу щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до поданої заяви про таке переведення, оскільки така заява була відкликана з підстав недоцільності переходу на пенсію за віком.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

01.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що відповідачем правомірно переведено позивача на пенсію за віком, оскільки до пенсійного органу надійшла заява від неї, що свідчить про відсутність протиправних дій. Відповідач вважає вимоги безпідставними, необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні позову.

До суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача (Електронний суд 29.08.2023) де останній вказує, що відповідач перевів позивача на пенсію за віком, однак не взяв до уваги те, що позивач просила перевести у разі доцільності та в свою чергу не надав роз`яснення, що їй необхідно допрацювати 4 місяці оскільки станом на момент звернення за переведенням позивач продовжувала працювати, наполягає на позовних вимогах.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з 23.06.2021 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію по інвалідності, та продовжує працювати.

15.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перехід на інший вид пенсії, в саме за віком.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві вирішено перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком.

27.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою, в якій просила не переводити її на пенсію за віком для можливості допрацювати 4 місяці і вже потім перейти на пенсію за віком.

Листом від 18.05.2023 № 19626-19185/Г-03/8-2800/23 пенсійним органом повідомлено, що на підставі заяви від 15.03.2023, з 15.03.2023 заявницю переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, розмір якої обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 5 місяців 5 днів та заробітної плати, визначеної за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 31.03.2021 (коефіцієнт заробітної плати 1,07742). Повідомлено про відсутність проведення перерахунку пенсії.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з Конституцією України ознаками України як соціальної держави є соціальна спрямованість економіки, закріплення та державні гарантії реалізації соціальних прав громадян, зокрема їх прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень (статті 46, 48), тощо. Це зобов`язує державу відповідним чином регулювати економічні процеси, встановлювати і застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.3. Порядку 22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсі на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

За період роботи, починаючи з 01.01.2004, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до пункту 2.23 Порядку 22-1, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру:

1) ідентифікує заявника (його представника);

2) надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

4) уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу.

У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

5) з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

6) повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що призначення пенсії, в тому числі пенсії за віком, здійснюється на підставі поданої заяви. Пенсія за віком призначається довічно.

При цьому, чинним законодавством не передбачено можливості відкликання заяви, згідно з якою особі було призначено пенсію, в тому числі пенсію за віком.

Отже, враховуючи встановлені обставини в сукупності з зазначеним нормами суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не були порушені права позивача, адже як власне рішення суб`єкта владних повноважень, так і відмови немає як таких.

Тому, враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено можливості відкликання заяви, згідно з якою особі було призначено пенсію, а щодо позивача не було прийнято рішення, яке би порушувало його права, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог за зазначених позивачем підстав.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, при розгляді справи встановлено, що вини відповідача в частині перерахунку, призначення пенсії немає, тому вимоги позивача є необґрунтованими, а позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.