Решение № 122384243, 16.10.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2548/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10 до Фізичної особи - підприємця Яцина Людмили Пилипівни, АДРЕСА_1 простягнення 16 348,27 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Яцина Людмили Пилипівни про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-0518С від 01.01.2019 року у сумі 14 697,95 грн., пеню у сумі 15,30 грн., 3% річних у сумі 414,02 грн., інфляційні втрати у сумі 1221,00 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-0518С від 01.01.2019 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Крім того, позивачем у 2 пункті прохальної частини позовної заяви, заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2548/24. Задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини позовної зави про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи № 922/2548/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 29.07.2024 року про відкриття провадження у справі було направлено судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена позивачем у позовній заяві (штрих код поштового відправлення 0600279591582).

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, ухвалу суду від 29.07.2024 року було повернуто 07.08.2024 року поштовим відділення «Укрпошта» на адресу суду (штрих код поштового відправлення 0600279591582).

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву так і не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, у зв`язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2018 року № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268.

Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 року у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Законом України від 23.11.2018 № 2628 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені Законом України Про ринок електричної енергії для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Також, позивач зазначає, що абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно з пунктом 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У відповідності до пункту 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ Харківенергозбут zbutenergo.kharkov.ua.

За твердженнями позивача, оскільки відповідачем було подано підписану заяву-приєднання, фактично спожито електричну енергію та оплачені рахунки за спожиту електричну енергію, договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-0518С від 01.01.2019 року (далі договір ) на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (далі комерційна пропозиція).

Згідно пункту 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та / або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю продаж енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку № 2 до цього договору.

Споживач розраховується із постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (пункт 5.1. договору).

Відповідно до пункту 5.8 розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Пунктом 5.9 визначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі спец рахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спец рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спец рахунок постачальника надійшла уся сума коштів. Спец рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно пункту 5.10 договору, сторони визначили, що оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору. Усі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачальника електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 5.13 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати у комерційній пропозиції. При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію споживачу постачальник зобов`язаний окремо вказувати оплату за послуги з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

Пунктом 6.2 договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

За умовами пункту 3 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії у тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.

Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.

Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергї за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті Призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем; рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.

Як зазначає позивач, згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за період з грудня 2021 року по березень 2022 року за спожиту електричну енергію, а саме:

- за грудень 2021 року на суму разом з ПДВ 6093,47 грн. Відповідачем за грудень 2021 року спожито 1228 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2021 року, було відправлено засобами поштового зв`язку 11.01.2022 року. Строк оплати рахунку до 18.01.2022 року;

- за січень 2022 року на суму разом з ПДВ 6462,04 грн. Відповідачем за січень 2022 року спожито 1103 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 року, було відправлено засобами поштового зв`язку 09.02.2022 року. Строк оплати рахунку до 16.02.2022 року;

- за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 6079,12 грн. Відповідачем за лютий 2022 року спожито 995 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року, було відправлено засобами поштового зв`язку 27.09.2023 року. Строк оплати рахунку до 04.10.2023 року;

- за березень 2022 року на суму разом з ПДВ 5379,36 грн. Відповідачем за березень 2023 року спожито 1097 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року, було відправлено засобами поштового зв`язку 27.09.2023 року. Строк оплати рахунку до 04.10.2023 року.

Також, позивач зазначає, що

- 14.12.2021 відповідачем було сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року у сумі 3221,04 грн. згідно платіжного доручення № @2PL908183;.

- 20.01.2022 сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2021 року у сумі 2872,43 грн. та за січень 2022 року у сумі 3222,57 грн. згідно платіжного доручення № @2PL029791.

Як зазначає позивач, нарахування за спожиту електричну енергію за період грудень 2021 року сплачені самостійно відповідачем та вказані для пояснення нарахування штрафних санкцій.

За твердженнями позивача, відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати у відповідності до положень договору не виконав, у зв`язку із чим у останнього утворився борг за спожиту електричну енергію за період з січня 2022 року по березень 2022 року за договором № 4-0518С від 01.01.2019 року та складає суму у розмірі 14 697,95 грн.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача, із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України Про ринок електричної енергії. Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Факт наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію за період січня 2022 року по березень 2022 року що складає суму у загальному розмірі 14697,95 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з переданими Акціонерною компанією Харківобленерго даними позивачем сформовано наступні рахунки за електричну енергію за період січень 2022 року - березень 2022 року які не оплачені відповідачем у повному розмірі станом на час розгляду справи, а саме:

- за січень 2022 року на суму разом з ПДВ 6462,04 грн. Відповідачем за січень 2022 року спожито 1103 кВт*год. Строк оплати рахунку до 16.02.2022 року. Відповідачем 20.01.2022 року сплачено за спожиту електричну енергію за січень 2022 року у сумі 3 222,57 грн. згідно платіжного доручення № @2PL029791;

- за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 6079,12 грн. Строк оплати рахунку до 04.10.2023 року;

- за березень 2022 року на суму разом з ПДВ 5379,36 грн. Строк оплати рахунку до 04.10.2023 року.

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за договором № 4-0518С від 01.01.2019 року із урахуванням часткової оплати за січень 2022 року відповідно до платіжного документу № @2PL029791, з яких позивачем було зараховано суму у розмірі 2872,43 грн. за грудень 2021 року, та за січень 2022 року у розмірі 3222,57 грн., у зв`язку із чим, сума заборгованості відповідача складає суму у розмірі 14697,95 грн. за період січень 20222 року березень 2022 року.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-0518С від 01.01.2019 року у сумі 14697,95 грн. за період січень 2022 року березень 2022 року є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у сумі 414,02 грн., інфляційні втрати у сумі 1221,00 грн. та пеню у сумі 15,30 грн., відповідно до наданого розрахунку.

Щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних у сумі 414,02 грн. (за загальний період з 19.01.2022 року по 30.04.2024 року нарахованих на зобов`язання грудня 2021 року. січня 2022 року по березень 2022 року), інфляційних втрат у сумі 1221,00 грн. (за загальний період з квітня 2022 року по квітень 2024 року нарахованих на зобов`язання з січня 2022 року по березень 2022 року) та пеню у сумі 15,30 грн. нараховану на зобов`язання грудня 2021 року за період з 19.01.2022 року по 20.01.2022 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з пунктом 5.11 договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (із урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначена у комерційній пропозиції.

Згідно з умовами пунктів 7 Комерційної пропозиції № 1 для малих непуботових споживачів розмір пені (відповідальність) за порушення строку оплати у розі порушення споживачем строків оплати електричної енергії у тому числі з розподілу електричної енергії, передбачених пунктом 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем із урахуванням індексу інфляції. Суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3 % річних, інфляційних оплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд враховує, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

З аналізу вищевикладеного слідує, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

При цьому, розмір боргу із урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, у якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року.

Крім того, при застосуванні індексації господарським судом також враховуються рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України №62-97р. від 03.04.1997 року. У листі Верховного Суду України №62-97р. від 03.04.1997 року зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому за місяць, тому умовно слід виходити з того, що сума, внесена за період

з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня,

а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають будь-який період, перемножити між собою.

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Періодом, за який розраховуються інфляційні втрати, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних у сумі 414,02 грн. (за загальний період з 19.01.2022 року по 30.04.2024 року нарахованих на зобов`язання грудня 2021 року, січня 2022 року по березень 2022 року, із урахуванням часткових оплат за січень 2022 року) (відповідно до наданого розрахунку) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно та вони підлягають до задоволення.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу:

- інфляційних втрат у сумі 1221,00 грн. (за загальний період з квітня 2022 року по квітень 2024 року нарахованих на зобов`язання з січня 2022 року по березень 2022 року) із урахуванням часткових оплат за січень 2022 року,

- пеню у сумі 15,30 грн. нараховану на зобов`язання грудня 2021 року на суму боргу у розмірі 2872,43 грн. із урахуванням часткових оплат за грудень за період з 19.01.2022 року по 20.01.2022 року та встановлено, що такі нарахування здійснено не вірно, у заявку із чим, судом було здійснено власний розрахунок за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", відповідно до розрахунку суми позовних, та встановлено, що до стягнення підлягає:

- сума інфляційних втрат у розмірі 1125,14 грн.

- сума пені 15,26 грн.

В частині стягнення

- інфляційних втрат у розмірі 95,86 грн.

- пені у сумі 0,04 грн. - відмовити.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача суму заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-0518С від 01.01.2019 року у сумі 14 697,95 грн., пеню у сумі 15,26 грн., 3% річних у сумі 414,02 грн., інфляційні втрати у сумі 1125,14 грн.

В частині стягнення

- інфляційних втрат у розмірі 95,86 грн.

- пені у сумі 0,04 грн. - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 408,19 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наказу голови суду Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 року № 201-в «Про надання щорічної відпустки» суддя Ємельянова О.О. перебувала у відпустці з 30.09.2024 року по 15.10.2024 року.

Відповідно до наказу голови суду Господарського суду Харківської області від 20.09.2024 року № 97-к «Про направлення на навчання судді Ємельянової О.О.» суддя Ємельянова О.О. перебувала на навчанні з 23.09.2024 року по 27.09.2024 року.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

На підставі вищевикладеного, рішення у даній справі складено та підписано судом у перший робочий день судді Ємельянової О.О.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Яцина Людмили Пилипівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328)

заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-0518С від 01.01.2019 року у сумі 14 697,95 грн. (на п/р НОМЕР_2 в Фiлiя - Харківське обласне управління АТ Державний ощадний банк України, МФО 351823);

- 3% річних у сумі 414,02 грн., інфляційні втрати у сумі 1125,14 грн., пеню у сумі 15,26 грн. та судовий збір у розмірі 2 408,19 грн. (на п/р НОМЕР_2 в Фiлiя - Харківське обласне управління АТ Державний ощадний банк України, МФО 351823).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 95,86 грн. та пені у сумі 0,04 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328);

відповідач: Фізична особа - підприємець Яцина Людмила Пилипівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повне рішення складено "16" жовтня 2024 р.

СуддяО.О. Ємельянова