Решение № 122334669, 14.10.2024, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/615/24

Провадження № 2/936/150/2024

14.10.2024 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Пелиха О.О., при секретарі судового засідання Іванової Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

До Воловецького районного суду Закарпатської області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25.07.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 25.07.2023-100000104 на надано позичальнику кредит у розмірі9000 грн. строком на 42 дні. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. За цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Відповідно до договору від 25.07.2023 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 9000 грн. строком на 42 днів, ОСОБА_1 25.07.2023 отримано кредитні кошти у розмірі 9000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви 03.06.2024 виникла заборгованість у розмірі 16938,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000,00 грн. та по процентам в розмірі 7938,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 25.07.2023-100000104 від 25.07.2023 в розмірі 16938,00 гривень та 2422,40 гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте просив у позовній заяві справу розглянути без його участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, просив їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву у якій зазначив, що з вимогами зазначеними у позовній заяві він не згоден, оскільки тіло кредиту він погасив у повному розмірі, про надав суду копію квитанції.Крім того, відповідач зазначає, що в період виконання умов кредитного договору, він має статус військовослужбовця Збройних Сил України, а на них поширюються пільги, передбачені пунктом 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до військовослужбовців не може застосовуватись відповідальність у виді сплати процентів за користування кредитом.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 25.07.2023 між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір (оферта) № 25.07.2023-100000104, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 9 000,00 грн. строком на 42 дні, що підтверджується паспортом споживчого кредиту, додатком до анкети позичальника, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 25.07.2023-100000104 від 25.07.2023 про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), заявкою, підтвердженням кредитного договору, які підписані відповідачем електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором.

Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 4.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Відповідно до п. 4.3. Договору, днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежудень надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Частина 2ст. 11 ЦК Українипередбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Згідно з частиною першоюстатті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першійстатті 627 ЦК Українивизначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннямист. 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно дост. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною 1статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно достатті 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Законувстановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Нормистатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Як встановлено з матеріалів справи між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 25.07.2023 підписано пропозицію про укладення електронного кредитного договору (оферту), яку відповідач підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, який було відправлено відповідачу на номер телефону.

Позивачем вказано, що відповідач порушив умови та свої зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 13.06.2024 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі у розмірі 16938,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9000,00 грн. та по процентам в розмірі 7938,00 грн., на підтвердження чого позивачем подано Довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 25.07.2023-100000104.

Однак, судом зясовано, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено платіж 10.06.2024 (копія квитанції № 0.0.3693470921.1 АТ КБ «Приватбанк», призначення платежу оплата кредиту згідно договору № 25.07.2023-100000104, отримувач «Споживчий центр») щодо погашення заборгованості за тілом кредиту по даному кредитному договору на суму 9000,00 (дев`ять тисяч) гривень, які підлягають відрахуванню від суми заборгованості за цим кредитним договором. Таким чином, встановлено, що відповідачем тіло кредиту за вказаним кредитним договором сплачено в повному обсязі.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 25.07.2023-100000104 за тілом кредиту у розмірі 9000,00 гривень задоволенню не підлягають.

В частині заявлених до стягнення відсотків за кредитним договором № 25.07.2023-100000104 в розмірі 7938,00 гривень, суд доходить наступного висновку.

Згідно з п. 15ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" дію пп. 3 п. 4 цьогоЗаконупоширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошенняУказу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 рокута триває по теперішній час.

Пункт 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

Крім цього, згідно зУказом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"таЗакону України "Про введення воєнного стану в Україні"в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.

Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2024 за № 1/1805 стверджено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині з 09.05.2023, призваний за мобілізацією.

Отже, на момент укладення кредитного договору 25.07.2023 та упродовж усіх строків кредитування відповідач був і є військовослужбовцем.

В Україні на момент укладення кредитних договорів діяв особливий період і нині триває воєнний стан.

Наведені обставини свідчать про те, що на відповідача поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", тому відсотки за користування кредитами з неї стягненню не підлягають.

Таким чином, відповідач зберіг до цього часу своє право не сплачувати проценти по кредиту, який є предметом цього розгляду, проценти з нього не можуть бути стягнуті, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову позивачу Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором розмірі 16938,00 гривень.

Відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.141,259,263-265, 354,355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 25.07.2023-100000104 від 25.07.2023 в розмірі 16938 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять вісім) гривень 00 копійок, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення через Воловецький районний суд Закарпатської області або безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032, ЄДРПОУ 37356833)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Пелих О.О.