Решение № 122275783, 07.10.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2419/24

Провадження № 2-а/522/78/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Сировій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1420840 від 11.02.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн та адміністративну справу закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2024 року ОСОБА_1 приблизно о 22 год. 25 хв. в м. Одесі по вул. Катерининська проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «е» ПДР - «порушення проїзду на заборонений червоний сигнал або миготливий, або два червоних миготливих», про що винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серії ЕНА №1420840.

Позивач з цим не погоджується, оскільки доказів порушення йому працівниками поліції не надано, на червоний сигнал світлофора він не проїжджав перехрестя, а тому постанова винесена незаконно.

Ухвалою суду від 07 березня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 18 квітня 2024 року.

04 квітня 2024 року від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив щодо адміністративного позову відповідно до ст. 162 КАС України. Не погоджуючись із позовом відповідач зазначає, що 11 лютого 2024 року в ході виконання службових обов`язків інспектор роти №7 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , за адресою: м. Одеса, вул. Буніна, виявив транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом здійснив виїзд а перехрестя вул. Буніна/ вул. Єкатерининська на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, якими визначено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Відносно позивача інспектором було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1420840 від 11.02.2024 року.

Під час розгляду події працівники поліції пояснили ОСОБА_1 суть скоєного правопорушення, роз`яснили йому права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Позивач скористався своїм правом на власний розсуд і не надав поліцейським письмового пояснення по суті вчиненого ним правопорушення.

Письмових заяв чи клопотань від позивача під час підготовки та під час розгляду справи не надходило.

Крім того, позивачу було роз`яснено право та строки на оскарження постанови, строк на сплату штрафу згідно постанови та роз`яснено наслідки невиконання вказаної постанови, передбачені ст. 307, 308 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1420840 від 11.02.2024 року, згідно якої на громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Негайно після закінчення розгляду справи інспектор, відповідно до ст. 285 КУпАП , оголосив винесену постанову. Отримувати копію оскаржуваної постанови позивач відмовився, про що свідчить відповідний напис у графі №9 «Копію постанови мною отримано» відмовився.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме рух на заборонений (червоний) сигнал світлофора підтверджується відеозаписом з відеореєстраторів поліцейських.

Відповідач вважає, що в обґрунтування власної правової позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували факт вчинення ним порушення п.8.7.3.е) ПДР України. Інспектор ОСОБА_2 мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова обґрунтована, винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством, а доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами законодавства, а позивач таким чином намагається уникнути встановленої законом відповідальності.

У зв`язку з чим, відповідач просить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву про скасування постанови серії ЕНА №1420840 від 11.02.2024 року без задоволення.

11 червня 2024 року від позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог та заміну належного відповідача.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 від 11 червня 2024 року про заміну первісного відповідача належним у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови задоволено, ухвалено замінити первісного відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Департамент патрульної поліції (за адресою: м. Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3, код ЄДРПОУ 40108646).

У судове засідання 07 жовтня 2024 року учасники процесу не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Учасникам надсилалися судові повістки на розміщено оголошення на сайті суду. Відповідно до довідок про доставку електронного листа судові повістки та ухвали Приморського районного суду м. Одеси на електронні адреси позивача та відповідача доставлені завчасно. Про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.02.2024 року о 22 год. 37 хв. ОСОБА_1 здійснив виїзду на перехрестя вул. Буніна та Єкатеринінська у місті Одесі на заборонений сигнал світлофора, а саме: червоний, чим порушено вимоги п.8.7.3.е ПДР України. Працівниками поліції винесено постанову серії ЕНА №1420840 від 11.02.2024 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року N 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон N 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону N 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній на момент складення оскаржуваної постанови), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній на момент складення оскаржуваної постанови), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї норми випливає, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на докази, що підтверджують факт вчиненого правопорушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Судом встановлено, що Постановою серії ЕНА №1420840 від 11.02.2024 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за здійснення виїзду на перехрестя вул. Буніна та Єкатеринінська на заборонений сигнал світлофора, а саме: червоний, чим порушено вимоги п. 8.7.3.е ПДР України.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 цього Закону учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За приписами ст. 258, 283 КУпАП, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Дане правило міститься в п. 1 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 07.11.2015 N 1395 (далі - Інструкція N 1395), зокрема справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З наведених положень випливає, що суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення обов`язково вказує інформацію про докази, які підтверджують факт вчинення викладеного у рішенні порушення.

Дослідивши зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, суд зазначає, що остання прийнята уповноваженою особою з дотриманням процедури, встановленої вищенаведеними нормами, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Позивач не заперечує статус водія автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням якого вчинено адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 14-3 КУпАП України адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Отже, в силу положень ч. 1 ст. 14-3 КУпАП України ОСОБА_1 , як водій автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , є відповідальною особою, яка у випадку вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, буде нести адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП підтверджено відеозаписом з компакт-дика, наявного в матеріалах справи та зазначеного в оскаржуваній постанові у графі №5 - ПВР 474743. Позивач здійснив виїзд на перехрестя, перетнувши лінію «Стоп» та пішохідний перехід на червоний сигнал світлофора, що зафіксовано на 22 год. 26 хв. запису зі службового відеореєстратора НВР 474743.

Аналізуючи докази, надані сторонами по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшло своє повне підтвердження порушення позивачем вимог п. 8.7.3.е ПДР України, тому дії відповідача щодо складення оскаржуваної постанови були обґрунтованими і законними і підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2, ст. 122 КУпАП немає.

Керуючись ст. 10, 23, 38, 122, 245, 254, 256, 268, 289, 293 КУпАП, ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 102, 158-163 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №1420840 від 11 лютого 2024 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ю. Б. Свячена

07.10.24