Решение № 122166554, 08.10.2024, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/936/24

Провадження № 2-а/181/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Літвінової Л.Ф.,

з участю секретаря судового засідання Острянин В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду смт Межова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Обгрунтовуючи заявлені вимоги посилається на те, що поштовим зв`язком отримано постанову про накладення штрафу в сумі 8500,00 гривень за порушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП в якій зазначено, що 10 червня 2024 року о 14 годині 04 хвилин за адресою Н-11, км 76+702 Дніпропетровська область позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу марки MAN TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,075% (2.03 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Не погоджуючись із зазначеною вище постановою ОСОБА_1 вказує на те, що ним, як відповідальною особою не допущено перевищення вагових параметрів транспортного засобу, які б потребували відповідних дозволів та внесення плати за проїзд підтвердженням чого слугує товарно-транспортна накладна ФГ «ЛадаАгро». Виносячи постанову відповідач залишив поза увагою вимоги п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Враховуючи допуск 2-х відсоткової величини похибки вагового параметру загальна маса транспортного засобу марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 10 червня 2024 року складала 40400кг., що свідчить про 1% похибки вагового параметру. На момент приймання вантажу маса брутто склала 40240кг., що у відсотковому співвідношенні становить 0.6% похибки вагового параметру, тому відповідачем необґрунтовано та невірно у постанові серії АА №00020343 визначено перевищення загальної маси транспортного засобу на рівні 5,075% так і ваговому на рівні 2,03 тон.

З огляду на наявність безлічі процесуальних порушень з боку відповідача, не дотриманням останнім ряду вимог, передбачених положеннями КУпАП, а також відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення останній вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, а провадження у справі закрити.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву у якій підтримує доводи, викладені у позові. Вважає їх обґрунтованими, просить скасувати ухвалену постанову про накладення адміністративного стягнення та розглянути справу без його участі.

Відповідач в особі державної служби України з безпеки на транспорті в режимі відео конференції підтримав аргументи надані суду у відзиві на позовну заяву з посиланням на те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Товарно-транспортна накладна не може підтверджувати фактичну масу вантажу, що переміщується. Уповноваженими посадовими особами належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 72-74 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно постанови серії АА №00020343 від 11 червня 2024 року, винесеної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. на позивача накладено штраф в сумі 8500,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, за те, що 10 червня 2024 року о 14 годині 04 хвилин за адресою Н-11, км 76+702 Дніпропетровська область ОСОБА_1 , як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу марки MAN TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,075% (2.03 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, як перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

З дослідженої судом товарно-транспортної накладної ФГ «Лада Агро» №102 від 09 червня 2024 року вбачається, що (місце складання ТТН: с.Райполе Дніпропетровська область) пунктом навантаження автомобіля марки MAN спеціалізований вантажний сідловий тягач, державний номерний знак НОМЕР_1 , способом насипу пшениці врожаю 2023 року є с.Райполе, Межівський район (на теперішній час Синельниківський район), Дніпропетровська область. Пункт розвантаження склади ДП «МТП «Чорноморськ» м.Чорноморськ, Одеська область. З відомостей про вантаж підтверджується, що загальна маса брутто вантажу складала 40400кг, а після прийняття відповідальною особою вантажоодержувача маса брутто склала 40240кг.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363,

товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Пунктом 11.1. Правил №363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Пунктом 22.5 (б) Правил дорожнього руху України визначено, що рух транспортних засобів та їх составів на дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичну масу (для комбінованих транспортних засобів): двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т.

Згідно з ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 та п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

На переконання суду, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 , оскільки не містять смуги руху та напрямку руху.

Варто вказати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є остаточним рішенням, яке приймається відповідною посадовою особою на підставі повно, всебічно та об`єктивно досліджених обставин справи, та яке в подальшому підлягає оскарженню.

При цьому, суд звертає увагу, що рішення щодо наявності чи відсутності в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення має ґрунтуватись виключно на наявних у справі доказах. Такий висновок не може ґрунтуватись на спостережені особи, яка розглянула справу.

В даному випадку обов`язок щодо доведення вини, законом покладається саме на суб`єкта владних повноважень, оскільки позивач не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Таким чином, відповідачем фактично не подано достатніх доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження зазначеному розміру перевищення навантаження, визначеному в тонах.

Оцінка доказів здійснюється судом за правиламист.90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд дає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, також і кожному доказу, що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Зазначені висновки суду повністю узгоджуються із висновками Шостого апеляційного адміністративного суду, які викладені у постановах від 23 листопада 2022 року по справі № 752/7111/22, від 31 жовтня 2022 року по справі № 372/4713/21, від 08 листопада 2022 року по справі № 365/372/22.

Суд відмічає, що інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог також заслуговують на увагу та підтверджують наведені висновки суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача на спростування позовних вимог не надано суду достатніх доказів та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, суд приходить до висновку, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставним, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АА №00020343 від 11 червня 2024 року підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ст.ст. 9, 247, 251 КУпАП, ст.ст.19, 62, 68 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст.77,94,

242-246, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (вул.Антоновича,51, м.Київ, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнязадовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки та автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі АА №00020343 від 11 червня 2024 року, складеної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП про накладення штрафу в сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень скасувати.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.132-1 КУпАП закрити.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті, код згідно з ЄДРПОУ 39816845, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605 (шестисот п`яти) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Л. Ф. Літвінова