Постановление суда № 122054744, 02.10.2024, Хозяйственный суд Сумской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.10.2024м. СумиСправа № 920/308/23Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянувши заяву б/н від 30.08.2024 (Вх.№ 3918 від 30.08.2024) Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про розстрочення виконання рішення по справі №920/308/23

за позовом Керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Сумській області

до відповідача Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Генерала Тхора, буд. 31, м. Конотоп, Сумська область, 41615, код ЄДРПОУ 03352716)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Конотопська міська рада (проспект Миру, 8, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 24006881)

про стягнення 1883093 грн 53 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув.,

від відповідача (заявника) не прибув,

від третьої особи - не прибув.

Прокурор не прибув.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.06.2023року по справі №920/308/23 задоволено позов Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в Сумській області до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення 1883093,53грн. збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

06.12.2023 на виконання вищезазначеного рішення, ухвали Північного апеляційного господарського суду 14.09.2023, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2023 було видано відповідні накази у справі №920/308/23.

08 квітня 2024 року Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову в справі №920/308/23, якою залишив без задоволення апеляційну скаргу Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, а Рішення Господарського суду Сумської області від 06.06.2023 по справі №920/308/23 без змін.

Ухвалою суду від 15.07.2024, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024, було відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2023 у справі №920/308/23.

30.08.2024 відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2023 у справі №920/308/23 (вх №3918), у якій він просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2023 року у справі №920/308/23 про стягнення з Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (з урахуванням вже здійсненої боржником часткової оплати) в сумі 1783093 грн 53 коп. рівними частинами по 222 886,69грн. на 8 (вісім) місяців, починаючи з вересня 2024 року. Передбачити право Боржника на дострокове погашення боргу чи коригування суми місячної оплати залежно від фінансової спроможності підприємства Боржника в межах загального строку розстрочки.

Матеріали справи №920/308/23 повернуто на адресу суду 16.09.2024

Ухвалою суду від 24.09.2024 заяву прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 02.10.2024.

01.10.2024 від заявника (відповідача) надійшли додаткові пояснення у справі (вх №2971), у яких він просить суд Врахувати вже здійснену оплату частини боргу в розмірі 30000,00 (тридцять тисяч грн. 00коп.) грн при прийнятті рішення щодо розстрочки суми боргу, яка станом на дату розгляду заяви вже складає 1753093 грн 53 коп. (один мільйон сімсот п`ятдесят три тисячі дев`яносто три грн. 53 коп.).

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2023 року у справі №920/308/23 про стягнення з Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (з урахуванням вже здійсненої боржником часткової оплати) в сумі 1753093 грн 53 коп. рівними частинами на максимально можливий строк.

Крім того, просить суд розгляд заяви проводити без участі представника Заявника.

02.10.2024 від прокурора надійшла заява (вх №2974), у якій він зазначає, що оскільки вказане рішення суду прийняте 05.06.2023, пройшов річний термін щодо розстрочення вказаного рішення суду, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви.

Від представника позивача 02.10.2024 надійшла заява (вх №5632), у якій він просить суд здійснювати розгляд заяви за його відсутності, при вирішенні заяви по суті покладається на розсуд суду.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Оскільки явка сторін не визнавалась обов`язковою, представниками сторін та прокурором подано письмові пояснення з їх правовою позицією щодо поданої заяви про розстрочення, відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду заяви, то суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви по суті у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню, оскільки:

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Сумської області від 05.06.2023 позов задоволено.

Правовідносини з розстрочення виконання рішення регулюються ст. 331 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом.

Згідно з ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, як визначено ч. 4 вказаної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

- ступінь вини відповідача у виникненні спору;

- стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

- стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України «Про виконавче провадження»), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

У той же час, слід зважити на таке:

1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує на існування об`єктивних і непереборних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Так, відповідач посилається на його скрутний фінансовий стан, який пов`язаний зі збройною агресією російської федерації, на наявність дебіторської заборгованості за споживачами послуг та наголошує на тому, що підприємство Заявника є оператором об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення (комунальні послуги), типу централізоване питне водопостачання та централізоване водовідведення.

Враховуючи вищевикладені обставини, заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області № 920/308/23 від 05.06.2023 про стягнення з Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (з урахуванням вже здійсненої боржником часткової оплати) в сумі 1783093 грн 53 коп. рівними частинами по 222 886,69грн. на 8 (вісім) місяців, починаючи з вересня 2024 року.

Згідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд має право діяти лише в межах, встановлених діючим законодавством.

Згідно ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вищезазначеними нормами процесуального права встановлено певні межі діяльності суду - право суду вирішувати питання стосовно розстрочення виконання рішення та обов`язок суду розстрочити таке рішення, у разі наявності на те підстав, не більше чим на один рік з дня ухвалення такого рішення.

Оскільки рішення було ухвалено 05.06.2023, а заява (надійшла до суду 30.08.2024) прийнята до розгляду ухвалою від 24.09.2024, такими чином строк, визначений ст. 331 ГПК України, є порушеним.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення, оскільки така заява є неправомірною і суперечить вказаним нормам процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 3, 74, 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.В задоволенні заяви б/н від 30.08.2024 (Вх. № 3918 від 30.08.2024) Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про розстрочення виконання рішення по справі №920/308/23 відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

3.Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 03.10.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко