№ 122013242, 02.10.2024, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5786/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Зими І.Є.

секретаря с/з Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

29.05.2024р. до Шевченківського районного суду м. Львова надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 19.05.24р. серії ЕНА № 2195529.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області Котом В.В. винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення від 19.05.2024 серії ЕНА №2195529 за ч.1 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. У постанові зазначено, що він, начеб-то керував транспортним засобом, використовуючи задні світлові покажчики повороту червоного кольору, чим порушив ДСТУ 3649 від 2010 року та керував ТЗ, у якого на зовнішні габарити нанесено тонування, чим порушив п.31.4.3 ПДР. В постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП Керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний, з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Позивач зазначає, що жодного переобладнання світлових приладів не здійснювалось, автомобіль знаходиться у заводській комплектації, сертифікатом експертної установи і первинною реєстрацією автомобіля підтверджено відповідність усіх пристроїв автомобіля, в тому числі попереджувальних світлових сигналів, діючим стандартам та нормам України. Згідно Сертифікату відповідності встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації та їх маркування на автомобілі відповідає Правилам ЄЕК ООН R48-03, наявні в автомобілі покажчики поворотів відповідають вимогам п.п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, при використанні покажчики поворотів відображають автожовтий колір. Позивач не наносив жодного тонування на габаритні вогні мого автомобіля. При цьому, після сертифікації автомобіль пройшов відповідну державну експертизу в сервісному центрі МВС з подальшою реєстрацією. Згідно свідоцтва про право реєстрації транспортного засобу, даний транспортний засіб був зареєстрований як такий, що може використовуватись на території України.

Отже, висновки щодо освітлювальних приборів, інспектором зроблено особисто на власний розсуд, без вивчення документів на автомобіль, без дослідження наявності технічних характеристик, без проведення відповідного експертного дослідження факту нанесення плівки чи покриття, без технічних замірів, які б могли підтвердити світлопропускаючу можливість.

Жодних доказів керування позивачем автомобілем із увімкненими покажчиками поворотів начебто червоного кольору чи інших доказів порушень, інспектор не надав. При цьому, на місці події інспектор не повідомляв його про розгляд адміністративної справи, не сповіщав про дату, про час розгляду, про особу, яка буде розглядати, не роз`яснив права, тощо.

Відтак вважає зазначену постанову незаконною, такою що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування усіх обставин справи, тому просить її скасувати.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 03.06.2024р.

15.07.2024р. представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області подав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача повністю заперечив. Свою позицію мотивує тим, що доводи останнього не відповідають дійсності і об`єктивній реальності, його правомірно притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Так, не заслуговують на увагу твердження позивача щодо нездійснення переобладнання транспортного засобу, адже його не притягнуто до адміністративної відповідальності за переобладнання, а за порушення п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.4 ПДР. Таким чином, інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення. При оформленні матеріалів, інспектор представився, пояснив правопорушнику причину зупинки та безпосередньо під час розгляду справи, ознайомив позивача із вимогами ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Отже, беручи до уваги те, що позивач керував транспортним засобом у якого покажчики повороту були червоного кольору, а не жовтого, згідно норм чинного законодавства, інспектор, діючи в межах власної дискреції, керуючись при цьому нормами діючого законодавства, правомірно виніс відносно позивача постанову.

Також відповідач зауважив, що доводи позивача про те, що сертифікація та перереєстрація автомобіля у встановленому законом порядку, є підставою для керування автомобілем дорогами України із червоними покажчиками повороту, є помилковими. А свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу є лише офіційним документом, який підтверджує постановку автомобіля на облік, та не може свідчити про те, що такий автомобіль відповідав даним технічних приписів та ДСТУ.

22.07.2024р. позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав первісно заявлені вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Позивач у позовній заяві просив суд розглянути справу у його відсутності. Аналогічне клопотання заявлено представником відповідача у відзиві про розгляд справи без участі їх представника.

Згідно ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оглянувши письмовий відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, дослідивши наявні докази у їх сукупності, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 2195529 від 19.05.2024р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

З тексту постанови вбачається, що о 19.05.2024 року близько 12 год. 536 хв. у м. Львові по вул. Стрийська, 63, позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 328I» номерний знак НОМЕР_1 , із задніми покажчиками повороту червоного кольору, чим порушив п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, та керував ТЗ, а якому на задні зовнішні габарити нанесено тонування, чим порушив п.п 31.4.3 ПДР керування водієм ТЗ, що має несправність зовнішніх світлових приладів, в темну пору доби, з якими, відповідно до встановлених правил експлуатація ТЗ заборонена, переобладнано з порушенням з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП настає, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Як зазначено у п. 31.1 ПДР, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, передбаченим у п. 31.4.3 ПДР: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу (п. 31.4 ПДР).

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).

Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України (ч.ч. 1, 4 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух»).

Відповідно до постанови КМУ від 09.06.2011 року №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин на обладнання», сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України на кожний транспортний засіб, тип якого відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу; уповноваженими органами або визначеними Міністерством інфраструктури України органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, на кожний новий транспортний засіб, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу, а також на той, що був у користуванні.

Як зазначено у п. 1.2. наказу Мінінфраструктури від 17.08.2012 року № 521 «Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання» передбачено, що на кожен колісний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні. Індивідуальне затвердження - сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія 5 обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком. (пп. «б» підпункту 1.4 розділу 1, п.п. 1.10 Порядку).

Як встановлено судом, автомобіль позивача «BMW 328і» пройшов сертифікацію в Україні, під час якої уповноваженою установою було проведено технічний контроль щодо відповідності конструкції транспортного засобу установленим вимогам безпеки дорожнього руху.

Так, згідно сертифікату відповідності встановлення пристроїв освітлення і світлової сигналізації та їх маркування на автомобілі відповідає Правилам ЄЕК ООН R48-03.

Таким чином даним сертифікатом підтверджено відповідність усіх пристроїв автомобіля (в тому числі попереджувальних світлових сигналів) діючим стандартам та нормам України.

А як зазначалось вище, згідно ч. 1 ст. 29 Закону «Про дорожній рух», до учатсі у дорожньому русі допускаються т/з , конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд.

Також, після видачі сертифікату автомобіль пройшов відповідну державну експертизу в сервісному центрі МВС з подальшою реєстрацією. Із свідоцтва про право реєстрації транспортного засобу вбачається, що транспортний засіб був зареєстрований як такий, що може використовуватись на території України.

Вказані обставини свідчать про те, що автомобіль позивача за своїми характеристиками відповідав обов`язковим вимогам правил та нормативів, відомостям Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації.

З наведеного слід зробити висновок, що наявні в автомобілі покажчики поворотів відповідають вимогам п.п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010. Доказів протилежного, відповідачем суду не надано.

Що стосується керування позивачем транспортним засобом, у якого на зовнішні габарити нанесено тонування та порушено п.31.4.3 ПДР, суд зазначає наступне.

Згідно п. 31.1. ПДР, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 31.4.3 ПДР передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Позивач зазначає, що перевірка тонування фар його автомобіля визначалася поліцейським на око, тобто без застосування спеціальних вимірювальних приладів, які визначають пропускну здатність скла.

Відповідно до наказу МВС України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобі під час їх експлуатації» № 534 від 13.10.2008 року за результатами перевірки складається акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ. А у разі наявних на те підстав складається протокол про адміністративне правопорушення.

Твердження позивача про те, що інспектор поліції виміряв ступінь пропускання світла на око, відповідачем не спростовуються.

Таким чином, інспектор визначив ступінь тонування фар автомобіля позивача, без застосування спеціальних вимірювальних приладів; акт перевірки технічного стану транспортного засобу не складався, та його копія позивачу не видавалась.

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт правопорушення.

Відповідачем не надано до суду взагалі будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, що не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що відповідачі, заперечуючи проти позову, не надали будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, покладених в основу прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, а також його правомірності, суду надано не було та в судовому засіданні не встановлено, незважаючи на той факт, що факт вчинення порушення ПДР позивач не визнає.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 р. у справі № 338/855/17.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

За принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, суд приходить до висновку, що факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, не доведений.

За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.

Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 73-77, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 122, 245, 247 п.1, 280, 286, 289, КУпАП, суд

ухвалив:

адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову від 19.05.2024 серії ЕНА №2195529 про накладення адміністративного стягнення, винесену Інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Котом Василем Володимировичем, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП. Справу провадженням закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код за ЄДРПОУ 40108646, Адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: УПП у Львівській області , адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя І. Є. Зима