Решение № 122002249, 30.09.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2024 року Справа № 280/6997/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №084350003696 від 12.07.2024 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату з 01 січня 2023 року по 31.12.2023 року включно ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі Довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/297 від 26.06.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №918280119190 від 24.07.2024 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату з 01 січня 2024 року ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі Довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/299 від 12.07.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративних справах №280/10776/23 та №280/237/24, позивачу видано довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку мінімального прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого на 01.01.2023- №08-02/297 від 26.06.2024 та станом на 01.01.2024 -№08-02/299 від 12.07.2024. В подальшому позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі згаданих довідок. Проте, відповідачем було відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку у зв`язку із тим, що змін у розмірі складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2021 не відбулось, прожитковий мінімум для працездатних громадян, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2 102 грн.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою судді від 31.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач є суддею у відставці з 09.09.2021 та отримує щомісячне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2024 по справі №280/10776/23, зокрема, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Запорізькій області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2023 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, ч.3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі №280/237/24, зокрема, зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Запорізькій області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, ч.3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік».

На виконання зазначених вище рішень суду ТУ ДСА України в Запорізькій області надано позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

№08-02/297 від 26.06.2024 року, відповідно до якої станом на 01.01.2023 року суддівська винагорода, яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 132858 грн. (посадовий оклад 80520 грн);

№08-02/299 від 12.07.2024 року, відповідно до якої станом на 01.01.2024 року суддівська винагорода, яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 149886 грн. (посадовий оклад 90840 грн).

05.07.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ України в Запорізькій області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, до якої в тому числі додав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/297 від 26.06.2024 року (станом на 01.01.2023 рік).

12.07.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №084350003696 про відмову в перерахунку мені щомісячного довічного грошового утримання.

16.07.2024 року звернувся до ГУ ПФУ України в Запорізькій області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, до якої в тому числі додав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/299 від 12.07.2024 року (станом на 01.01.2024 рік).

24.07.2024 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №918280119190 про відмову в перерахунку мені щомісячного довічного грошового утримання.

Рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії обґрунтовані тим, що ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн., тобто на рівні 2020 року, а отже зміни розміру складових суддівської винагороди в 2023, 2024 роках не змінились.

Вважаючи рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIІІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №1402-VIІІ).

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно зі статтею 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

- 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (пункт 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.

Згідно з пунктом 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 №6-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 №19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 №8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 №10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII зі змінами.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Частиною третьою статті 135 Закону №1402-VІІІ (у редакції закону до 16.10.2019) було обумовлено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у пункті 3 частини третьої статті 135 цифри « 75» замінити цифрами « 55».

Відтак, редакція частини третьої статті 135 Закону № 1402-VІІІ ( у редакції Закону від 16.10.2019) обумовлено, що базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року №4-р/2020 визнано неконституційним положення пункту 3 частини 3 статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року №193-ІХ.

Положення пункту 3 частини 3 статті 135 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», в редакції Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ стосувались розміру суддівської винагороди діючого судді Верховного Суду.

Наведене в сукупності свідчить, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 11-р/2020 Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Верховний Суд у своїх постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Отже, з 19.02.2020, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 у справі №2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.

При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Слід враховувати, що право позивача на обчисленнящомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,виходячизбазового посадового окладусуддімісцевого суду, визначеного із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2023урозмірі 2684 грн. та станом на 01.01.2024 урозмірі 3028 грн, встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили в адміністративній справі № 280/10776/23 та №280/237/24.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, статті 14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №200/14891 (далі Порядок № 3-1).

Пунктом 1 розділу І Порядку № 3-1 визначено, що заява про призначення/ перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

За нормами пунктів 7-9 Порядку № 3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

З урахуванням наведених норм, суд зауважує, що правові норми Порядку № 3-1 не наділяють повноваженнями територіальні органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Розмір суддівської винагороди відповідно до 142 Закону №1402-VIзметою визначення позивачущомісячного довічного грошового утримання судді у відставціобчисленийуДовідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області №08-02/297 від 26.06.2024 року та №08-02/299 від 12.07.2024, яка згідно із положеннями Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020 та частини 4 статті 142 Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VI створює підстави дляперерахунку довічного грошового утриманняпозивача судді у відставці.

Висновки відповідача про те, щозсічня2023року не відбулась зміна прожиткового мінімуму для працездатних осіб як правовий чинник, який впливає наперерахунок довічного грошового утримання судді у відставці,не можуть бути прийняті до увагу як такі, що не відповідають фактичним обставин справи,зяких виникли спірні правовідносини. Як вже зазначалось, приведенняувідповідність суддівської винагороди для обчислення позивачущомісячного довічного грошового утриманняяксудді у відставцівідбулось згідно довідки територіального управління державної судової адміністрації №08-02/297 від 26.06.2024 року та №08-02/299 від 12.07.2024, які правомірно представлені до УПФУ дляперерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Оскільки довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/297 від 26.06.2024 року містить базові данні для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.01.2023 року, а довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-02/299 від 12.07.2024 року данні для перерахунку утримання з 01.01.2024 року, то позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року відповідно до довідки №08-02/297 від 26.06.2024 року, та з 01.01.2024 року на підставі довідки №08-02/299 від 12.07.2024 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача про відмовуу перерахункупозивачу (судді у відставці) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставціє протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №084350003696 від 12.07.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунокта виплатущомісячного довічного грошового утримання судді у відставцізгідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про суддівську винагороду для обчисленнящомісячного довічного грошового утримання судді у відставцівід 26.06.2024року №08-02/297 зурахуванням фактично виплачених сум, з 1.01.2023 по 31.12.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №918280119190 від 24.07.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунокта виплатущомісячного довічного грошового утримання судді у відставцізгідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області про суддівську винагороду для обчисленнящомісячного довічного грошового утримання судді у відставцівід 12.07.2024року №08-02/299 зурахуванням фактично виплачених сум, починаючиз.01.01.2024року

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )сплачену суму судового збору в розмірі 1937,92 грн (одну тисячу девятсот тридцять сім гривень 92 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.09.2024.

Суддя О.В. Конишева