Постановление суда № 122002007, 25.09.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

25 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5703/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідача: Головне управління Національної поліції у Закарпатській області, представник - Чубелка О.Ю.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву представника Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про залишення позову без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 30 вересня 2024 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, яким просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №1514 від 18.06.2024 року, яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №131 о/с від 19.06.2024 року, яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Закарпатській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

17 вересня 2024 року представником відповідача до суду було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Заява мотивована тим, що позовна заява про оскарження дисциплінарного наказу ГУНП в Закарпатській області № 1514 від 18.06.2024 року та наказу ГУНП в Закарпатській області 131 о/с від 19.06.2024 року подана до Закарпатського окружного адміністративного суду 29.08.2024 року (згідно даних надходження позовної заяви до підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС).

Стаття 31 Дисциплінарного статут зазначає порядок оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану. Так, зокрема ч.4 ст. 31 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

19.06.2024 року позивачу було надіслано витяг з наказу про звільнення ГУНП в Закарпатській області від 19.06.2024 року про звільнення та окремо витяг з наказу ГУНП в Закарпатській області від 18.06.2024 № 1514, яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді звільнення.

Спірні накази позивачем отримано ще 24 липня 2024 року, про що позивач самостійно зазначив у позовній заяві тобто 15 - ти денний строк завершився 08 серпня 2024р.

Представник відповідача зазначив, що позивач жодним чином не обґрунтував, що не мав об`єктивної можливості своєчасно дізнатись про прийняття оскаржуваного наказу про звільнення із служби в поліції від 19.06.2024 року та звернутись до суду в межах встановлених Кодексом адміністративного судочинства України строків звернення до суду.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засідання підтримала подану заяву про залишення позову без розгляд та просила суд таку розглянути та задовільнити.

Розглянувши подану заяву про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

При цьому, служба в поліції має особливий характер та всі правовідносини побудовані на спеціальних нормах законодавства України, таких як Дисциплінарний статут Національної поліції України, Закон України Про Національну поліцію інші відомчі нормативно-правові акти.

Згідно з ч. 2 ст.19 ЗУ Про Національну поліцію від 02.07.2015 року № 580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується Законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 p., в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває по сьогоднішній день.

Розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Спірні правовідносини, розглядаються з врахуванням норм права, які визначені у зазначеному розгляді Дисциплінарного статуту НПУ, на час воєнного стану в державі.

Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

В мирний час встановлювалась інша норма права, щодо строків оскарження, поліцейським застосованого до нього дисциплінарного стягнення, так ч.1 ст.24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Як вбачається із поданого адміністративного позову предметом розгляду у вказаній справі є наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18 червня 2024 року №1514 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Закарпатській області" в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 19 червня 2024 року №131 о/с "По особовому складу", яким позивача звільнено зі служби, отже, днем виникнення підстав для звернення до суду є 19.06.2024 року.

Позивачу було відомо і раніше про вказані накази однак самі накази було отримано тільки 24 липня 2024 року, про що сам позивач зазначив у позовні заяві і на даний факт звернув увагу представник відповідача. В той же час адміністративний позов було відправлено поштовим звязком тільки 16.08.2024 року, що підтверджується відтиском штемпеля на конверті. Суд отримав вказаний конверт 29.08.2024р.

До правовідносин, які склались у цій справі необхідно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту, які передбачають оскарження наказу про звільнення протягом 15 днів з дня ознайомлення з відповідним наказом.

Позивач помилково вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосування ч.5 статті 122 КАС України, яка встановлює місячний строк звернення до суду в відносинах публічної служби.

Відповідно до ч. 4 статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Суд зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

При цьому за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під часовими колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у Постановах від 31 жовтня 2023 року по справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року по справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року по справі №500/1224/23, від 28 березня 2024 року по справі № 420/22052/23, від 27 червня 2024 року по справі №580/11912/23.

На підставі наведеного доводи позивача, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми ч. 5 статті 122 КАС України, є безпідставними.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 та 4 ст.123 цього Кодексу.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суд, позовна заява - залишається без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 240, 250, 255, 295 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника відповідача - Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

СуддяП.П.Микуляк