Приговор № 121965255, 26.09.2024, Приморський районний суд м. Одеси

26.09.2024

Справа № 522/2747/23

Провадження № 1-кп/522/388/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 106 на підставі об`єднаних кримінальних проваджень (№522/2747/23), внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162510000097 від 23.01.2023 року та за №12023163500000024 від 21.01.2023 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка, Арбузинського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 14.04.2019 року вироком Малиновського районного суду м. Одеси за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком 5 років. Звільнився 08.04.2022 року після відбуття строку покарання;

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , -

ВТАНОВИВ:

Викладення обставин кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачень, які суд вважає доведеними.

21.01.2023 року, точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , знаходився у приміщенні закладу «Молдавська кухня», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де помітив раніше йому незнайомого потерпілого ОСОБА_6 , який відпочивав у вищевказаному закладі.

В цей час та місці ОСОБА_3 , помітив в руках у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10», в корпусі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , іmei 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 , вартістю 8035 грн., який був у чохлі книжці чорного кольору, вартістю 875 грн., в результаті чого, враховуючи скрутне матеріальне становище у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, а предметом свого злочинного посягання визначив вищевказаний мобільний телефон.

Діючи повторно, з прямим умислом, спрямованим на власне незаконне збагачення, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , 21.01.2023 року, приблизно о 18:00 год. вийшов із вищевказаного закладу разом із потерпілим ОСОБА_6 пройшовшись із ним до ТЦ «Острів», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 та під приводом здійснення дзвінка, попросив у останнього належний йому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10» в корпусі чорного кольору, imei 1: НОМЕР_1 , іmei 2: НОМЕР_2 з номером телефону НОМЕР_3 на що потерпілий погодився та надав ОСОБА_3 скористуватись телефоном.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном шляхом обману та бажаючи їх настання ОСОБА_3 спочатку стояв поруч із потерпілим, імітуючи телефонну розмову, після чого почав відходити далі на кілька метрів та в подальшому, скориставшись тим, що ОСОБА_6 відволікся, ОСОБА_3 не маючи на меті повертати мобільний телефон власнику зник з поля зору потерпілого ОСОБА_6 та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 , своїми діями спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 8 910 гривень.

Таким чином, встановлені достатні підстави вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 22.01.2023 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завідомо знаючи, що на території України впроваджено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_8 від 24.02.2022 року №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 № 2500-ІХ) та від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 16.11.2022 року №2738-ІХ та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ та відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 року зайшов до приміщення закладу «Молдавська кухня», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де помітив раніше йому незнайомого потерпілого ОСОБА_6 , який відпочивав у вищевказаному закладі.

В цей час та місці ОСОБА_3 , помітив в руках у потерпілого ОСОБА_6 гаманець з грошовими коштами, який в цей час розраховувався за замовлення, в результаті чого, враховуючи скрутне матеріальне становище у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання визначив гаманець з грошовими коштами, належним потерпілому.

Діючи з прямим умислом, спрямованим на власне незаконне збагачення, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , дочекався доки потерпілий вийде з закладу та попрямує додому, прослідував за ним, з метою виключення можливості перебування свідків, які могли б перешкоджати доведенню злочинного умислу до кінця.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, приблизно о 17 год. 19 хв. 22.01.2023 року, прослідувавши за потерпілим ОСОБА_3 наздогнав останнього на АДРЕСА_5 , та застосував насильство, що не є небезпечним для життя, а саме наніс удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_6 , від якого потерпілий впав на землю, тим самим подавив волю останнього до супротиву, і далі продовжуючи наносити удари, в цей час відкрито, з внутрішньої кишені куртки потерпілого, заволодів чорним шкіряним гаманцем вартістю 500 гривень, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 6 000 гривень, квиток на потяг « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та банківська картка «Ощадбанк», які матеріальної цінності для потерпілого не мають.

Після доведення своїх злочинних дій до кінця, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 , своїми діями спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 6 500 гривень.

Таким чином, встановлені достатні підстави вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, що не є небезпечним для життя особи, вчинено повторно, вчинено в умовах воєнного стану.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3

Щодо епізоду за ч. 2 ст. 190 КК України ОСОБА_3 показав суду таке.

Взимку в січні 2023 року, більш точної дати та часу не пам`ятав, він познайомився з потерпілим в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташований на ринку «Привоз» в м. Одесі, який сидів за сусіднім столом. Щодо заволодіння шляхом шахрайства мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_6 він категорично заперечував. Запевняв, що він не брав мобільний телефон потерпілого марки «Xiomi Redmi». При цьому зазначив, що брав у потерпілого мобільний телефон, для того щоб зателефонувати зі своєї сім-карти. Він вставив в мобільний телефон потерпілого свою картку, дійсно здійснив дзвінок, та одразу повернув йому цей телефон. Також пам`ятає, що потерпілий казав йому, що в той день давав свій мобільний телефон якійсь невідомій дівчині, але остання його не повернула. Він також вказав, що бачив як потерпілий давав свій телефон невідомій дівчині приблизно на 30 хвилин, яка сиділа за сусіднім столом та виходила з кафе, але як вона виглядала він не пам`ятав. Як опинився мобільний телефон неподалік біля дому за адресою його проживання по АДРЕСА_3 він не зміг пояснити. Вказав, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності. Просив його за епізодом інкримінованого йому шахрайства виправдати.

Щодо епізоду за ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_3 надав суду такі покази.

Взимку, в січні 2023 року, ввечері, приблизно до 18:00 години (більш точної дати та часу не пам`ятав), він перебував в закладі «Молдавська кухня», розташованого на ринку «Привоз» в м. Одесі, де познайомився з потерпілим ОСОБА_6 напередодні до події, коли саме точно не міг сказати, та з яким випивав спиртні напої. Коли пішов його проводжати на залізничний вокзал, попросив його дати в борг грошові кошти, на що потерпілий відмовив йому в грубій формі з нецензурною лайкою, через що в них виник конфлікт, в ході якого потерпілий вдарив його двічі по обличчю, та після цього він у відповідь вдарив останнього в обличчя один раз, в результаті чого у потерпілого впав пакет та гаманець з грошовими коштами, який він підняв та пішов своєю дорогою, розпорядившись грошовими коштами у сумі чотири тисячі гривень на свій розсуд. Після того як його було затримано працівниками поліції, гаманець було повернуто потерпілому, однак грошові кошти він не повернув, проте готовий відшкодувати шкоду потерпілому. Про те, що в країні введено воєнний стан йому було відомо. Щиро розкаявся, чому так вчинив, не зміг пояснити. Просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання попри вживані судом та прокурором заходи до суду не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.

Проте, з урахуванням введеного на території України воєнного стану, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_8 від 24.02.2022 року №64/2022, дію якого неодноразово було продовжено та який діє і на час судового розгляду даного кримінального провадження, суд приймає до уваги відеозаписи допиту потерпілого, із застосуванням технічної фіксації, здійснені під час досудового розслідування, який вважає належним та допустимим доказом у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог ч. 11 ст. 615 КПК України, на яких, із дотриманням вимог КПК України, із роз`ясненням прав і обов`язків, потерпілий добровільно, без будь-якого примусу, у вільній формі надає свої покази.

Згідно досліджених в судовому засіданні за участі сторін відеозаписів допиту потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 31.01.2023 року, який щодо епізоду за ч. 4 ст. 186 КК України надав такі покази. Так він протягом більше ніж трьох з половиною років проживає в м. Одесі, оскільки працює охоронцем «Ексімнафтопродукт». 22.01.2023 року він виїхав з роботи на залізничний вокзал, де приблизно після 09:00 години купив квиток на потяг « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який мав відправлятися о 17 годині 30 хвилин, щоб поїхати додому в м. Запоріжжя. Після чого вирішив піти на ринок «Привоз», щоб здійснити покупки, та купити поїсти. Зайшов в найближче кафе «Молдавська кухня», де замовив поїсти та випивку. Потім вийшов із цього закладу купити деякі речі, але повернувся знову туди ж, де залишився очікувати на потяг. В цей час зайшов до кафе чоловік, високого зросту, на вигляд років за сорок, карі очі, одягнений у куртку темного кольору, коричневі туфлі з білою підошвою, з пакетом, який звертався до людей та пропонував купити якісь речі людям, які сиділи в кафе. Потім ця особа звернула увагу на нього та різко підійшла і почала пропонувати придбати засоби для гігієни та мочалку, на що він йому відмовив, тоді чоловік сказав йому, що він може її забрати безкоштовно, він її взяв. Після цього чоловік попросив налити йому 100 грам та він йому налив, а той пішов знову за сусідній стіл. Коли прийшов час йти на потяг, він вийшов з кафе та пішов у бік залізничного вокзалу. В цей час за ним вийшов чоловік, що підходив до нього раніше в закладі, наздогнав його, коли він йшов по ринку «Привоз», та сказав, що йому з ним також по дорозі на залізничний вокзал та пішов далі разом з ним. Однак ОСОБА_6 сказав, що він далі буде сам, коли вже перейшли дорогу біля ТЦ «Острів», цей чоловік почав казати, щоб він дав йому хоча б 50 гривень за мочалку. В цей момент він зрозумів, що відбувається щось не те, тому сказав цьому чоловіку відійти від нього, але той не відходив, тому він його намагався відштовхнути, однак особа вдарила його по обличчю в око, від чого він впав, та чоловік в цей час продовжував наносити йому ще декілька ударів. Також він відчув, як цей чоловік засунув руку йому у внутрішній карман куртки та забрав його гаманець, чорного кольору, з емблемою у вигляді якорів та двох літер «А.S.». Коли він зміг піднятися, чоловіка, який здійснив на нього напад вже поряд з ним не було. Засунувши руку у внутрішній карман куртки, відчув що у нього зник гаманець, в якому були грошові кошти до семи тисяч гривень, монети, банківська картка «Ощадбанк», посвідчення мисливське, квиток на потяг. Він звернувся у відділення банку, щоб заблокувати картку, де йому повідомили, що грошові кошти, окрім його останніх транзакцій, ніхто не встиг зняти. Також вказав, що зможе впізнати особу, яка вчинила відносно нього злочин.

Згідно дослідженого в судовому засіданні за участі сторін відеозапису допиту потерпілого від 05.05.2023 року, щодо епізоду за ч. 2 ст. 190 КК України, потерпілий ОСОБА_6 показав, що 21.01.2023 року виїхав з вахти приблизно 10:00 годин на ринок «Привоз», де покупав свої покупки та потім зайшов там в їдальню поїсти. Коли сидів вживав їжу, до нього підійшла жінка на ім`я « ОСОБА_9 », з якою він став випивати. Пізніше до них підійшов чоловік, який представився ім`ям « ОСОБА_10 » та став з ними також випивати спиртні напої. Вони виходили з кафе на базар, потім поверталися і продовжували далі розпивати спиртні напої. Приблизно в період часу з 17:00 годин по 18:00 годин зайшов в кафе раніше незнайомий йому чоловік на ім`я « ОСОБА_11 », з яким познайомилися у той вечір та потім всі разом випивали. В подальшому ОСОБА_10 та ОСОБА_9 пішли від нього раніше, а ОСОБА_11 , після того як він вийшов з їдальні на ринку «Привоз», пішов разом з ним і в районі ТЦ «Острів» попросив його дати йому телефон, щоб комусь зателефонувати. Він дав йому свій телефон марки «Xiaomi Redmi 10», чорного кольору, вартістю приблизно 8000 гривень, в чохлі чорного кольору, вартістю приблизно 700-800 гривень. Поки він відволікся, чоловік на ім`я « ОСОБА_11 » зник разом з його телефоном у невідомому напрямку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , показав суду, що ОСОБА_13 його знайомий, який проживав декілька місяців до подій, за якими він обвинувачується, в його квартирі за адресою: АДРЕСА_6 . Проте точну дату і час не пам`ятав. З ОСОБА_3 познайомилися через спільних знайомих. Підтвердив, що його було допитано слідчим у якості свідка та він надавав пояснення за фактом крадіжки мобільного телефону, але якого саме телефону, йому не відомо. Коли приїхали до нього працівники поліції, він виносив їм документи ОСОБА_3 , який на той час у нього проживав. Обшук у нього вдома не проводився. У нього був записаний номер телефону ОСОБА_3 , проте номер, за яким він контактував з останнім, він не пам`ятав. Потерпілий ОСОБА_6 йому невідомий. Якої марки був у ОСОБА_3 мобільний телефон він не пам`ятав. Телефон марки «Xiaomi Redmi» у ОСОБА_3 не бачив. Йому відомо, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Останній раз з ним спілкувався в день, коли його забрали працівники поліції.

Досліджені під час судового розгляду докази.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові докази, які також підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч. 2 ст. 190 КК України, а саме:

Докази винуватості ОСОБА_3 за епізодом ч. 2 ст. 190 КК України:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023163500000024 від 21.01.2023 року щодо надходження 21.01.2023 року до ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області заяви від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який просить вжити заходи правового характеру до невстановленої особи, яка 21.01.2023 року приблизно о 18 год. 00 хв., знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, біля ринку «Привоз» шляхом зловживання довірою заволоділа мобільним телефоном заявника марки «Xiaomi Redmi 10», ЖЄО1513;

- рапорт ст. інспектора-чергового відділу поліції №2 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 від 21.01.2023 року, №1513, згідно якого, 21.01.2023 року о 17 год. 32 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 21.01.2023 року о 17 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_7 » у заявника попросив невідомий телефон, щоб подзвонити та з ним втік;

- рапорт ст. інспектора-чергового відділу поліції №2 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 від 21.01.2023 року, №1516, згідно якого 21.01.2023 року о 18 год. 24 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 21.01.2023 року о 17:54 год. за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, біля автовокзалу «Привоз» у кафе у заявника взяв невідомий чоловік подзвонити та зник з телефоном. На вигляд чоловіка не запам`ятав;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.01.2023 року, згідно якого ОСОБА_6 просить прийняти заходи правового характеру до невстановленої особи, яка 21.01.2023 року приблизно о 18:00 год., знаходячись за адресою: м. Одеса, ринок «Привоз» шахрайським шляхом заволоділа мобільним телефоном «Xiaomi Redmi 10»;

- рапорт о/у СКП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_15 від 26.01.2023 року, щодо необхідності отримання ухвали на тимчасовий доступ до інформації у операторів мобільного зв`язку про деталізацію з`єднань абонента з номером телефону НОМЕР_3 , який можливо належить особі, причетній до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №12023163500000024 від 21.01.2023 року;

- запити начальника відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 , про надання інформації, щодо закладення з 21.01.2023 року мобільного пристрою «Xiaomi Redmi 10 Prime 2022» ( НОМЕР_4 ) IMEI-1: НОМЕР_5 ; IMEI-2: НОМЕР_6 до відділень ломбардів;

- відповідь представника ПТ «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс» і компанія» на запит № НОМЕР_7 від 15.02.2023 року, згідно якої, згідно якої перевіркою облікових та реєстраційних даних відокремлених підрозділів ПТ «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс» і компанія», в період часу з 21.01.2023 року по дату запиту, фактів надання фінансового кредиту під заставу мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 10 Prime 2022» ( НОМЕР_4 ) IMEI-1: НОМЕР_5 ; IMEI-2: НОМЕР_6 не встановлено;

- відповідь представника ПТ «КЛИМЧУК І КОМПАНІЯ «ЛОМБАРД КАПИТАЛ» і компанія» на запит №60.2-1906 від 15.02.2023 року, згідно якої, проведеною за період часу з 21.01.2023 року по теперішній час перевіркою наявних закладів облікових та реєстраційних даних ломбардних відділень, фактів передання під заставу до ломбардного відділення ПТ «КЛИМЧУК І КОМПАНІЯ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » мобільного телефону зазначеного в запиті не встановлено;

- супровідний лист від 14.02.2023 року №2/1-788 щодо виконання доручення у кримінальному провадженні № 12023163500000024 від 21.01.2023 року за ч. 1 ст. 190 КК України;

- рапорт старшого оперуповноваженого УКР ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_17 , згідно якого в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що після викрадення мобільного телефону потерпілого IMEI-1: НОМЕР_5 ; IMEI-2: НОМЕР_6 , було встановлено абонентський номер, котрий працював в даному терміналі, а саме: НОМЕР_8 , власником якого, як встановлено в подальшому є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим виникла необхідність отримати ухвалу слідчого судді на тимчасовий доступ до інформації у операторів мобільного зв`язку ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 24.03.2023 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав чоловіка на ім`я ОСОБА_11 , з яким він 21.01.2023 року випивав у закладі та який заволодів його мобільним телефоном;

- довідку до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно якої потерпілий ОСОБА_6 впізнав особу на фото №2, на якому зображено ОСОБА_3 ;

- супровідний лист від 28.03.2023 року №60.2/СВ-1035 про направлення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року про тимчасовий доступ до документів у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл»;

- ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року про надання тимчасового доступу до інформації у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» абонентський номер НОМЕР_3 ;

- ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» абонентський номер НОМЕР_8 ;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.04.2023 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року отримано тимчасовий доступ та вилучено копію наявної у ТОВ «Лайфселл», інформації в електронному вигляді, що записана на CD-R диск, на якому зроблено напис 04075 ВК.

- опис речей і документів, які були на підставі ухвали слідчого судді, суду від 12.04.2023 року, а саме: CD-R диск з вилученою у ТОВ «Лайфселл» інформації на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (справа №522/5071/23), з додатком у виді CD-R диску;

- супровідний лист від 28.03.2023 року №60.2/СВ-1038 про направлення ухвал слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року про тимчасовий доступ до документів у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар»;

- ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року про надання тимчасового доступу до інформації у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», абонентський номер НОМЕР_3 ;

- ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», абонентський номер НОМЕР_8 ;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.04.2023 року, згідно якого при ознайомленні із змістом документів встановлено CD-R диск, білого кольору, з написом «hp», на якому знаходяться документи, які перебувають у власності ПрАТ «Київстар»;

- опис речей і документів, які були вилученні на підставі ухвали слідчого судді від 12.04.2023 року, а саме: CD-R диск, білого кольору, з написом «hp», 52х/700МВ, на якому наявні документи, які перебувають у власності ПрАТ «Київстар», з написом «Київстар», з додатком у виді CD-R диску;

- супровідний лист від 28.03.2023 року №60.2/СВ-1040 про направлення ухвал слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року про тимчасовий доступ до документів у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна»;

- ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року про надання тимчасового доступу до інформації у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_3 ;

- ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_8 ;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.04.2023 року, згідно якого вилучено CD-R диск з інформацією на ньому в електронному вигляді з підписом 6D-23-04481IKI від 04.04.2023 року;

- опис речей і документів, які були вилученні на підставі ухвали слідчого судді від 12.04.2023 року, згідно якого на підставі слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року, отримано тимчасовий доступ та вилучено копії наявної у ПрАТ «ВФ Україна» інформації в електронному вигляді, що записана на електронний носій CD-R диск, на якому виконаний запис ЄД 23-04481/КІ від 04.04.2023 року;

- протокол огляду предмета від 12.04.2023 року, згідно якого при дослідженні DVD-R диск, зі скріншотами, а саме: файлу «06600-2», встановлено, що 21.01.2023 року о 18:17 год. абонентський номер телефону НОМЕР_9 (який належить ОСОБА_3 ), працював у мобільному терміналі 86045806035084, азимут 200, за адресою: АДРЕСА_8 ;

- постанову про визнання речовими доказами від 18.04.2023 року цифровий диск з файлами, отриманими в ході здійснення тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ПрАТ «ВФ Україна», з додатком у виді диску;

- вимога ГУОІ МВС вих. №932 від 05.04.2023 року стосовно ОСОБА_3 , який є раніше судимою особою, має не зняту і не погашену судимість за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, останній раз його було засуджено за ч. 2 ст. 186 та ч. 3 ст. 185 КК України, який звільнився по відбуттю строку покарання;

- медичну довідку КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» від 25.04.2023 року, згідно якої ОСОБА_18 на наркологічному обліку не значиться;

- супровідний лист від 0 5.04.2023 року №60.2/СВ-2020, з відміткою КУ ООМЦПЗ від 12.04.2023 року про те, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря психіатра в архіві і по картотеці не значиться;

- постанову слідчого СВ ВП№2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_19 про проведення процесуальних дій на іншій території від 26.04.2023 року, зокрема проведення допиту потерпілого ОСОБА_6 та інших необхідних процесуальних дій та заходів у кримінальному провадженні №12023163500000024 від 21.01.2023 року, із застосуванням технічних засобів фіксації за місцем його проживання в м. Запоріжжі, яке доручено СВ ВП №3 Запорізького районного управління поліції ГКНП в Запорізькій області;

- супровідний лист від 05.05.2023 року №3763/48/-/04-2023 про направлення матеріалів виконаної вищевказаної постанови про проведення процесуальних дій на іншій території, з додатком у виді протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 05.05.2023 року;

- диск з відеозаписом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 05.05.2024 року, який було судом досліджено безпосередньо в судовому засіданні в присутності сторін кримінального провадження;

- копію паспорта громадянина України ОСОБА_6 .

Проте суд вважає за необхідне зазначити, що суд не приймає до уваги при оцінці доказів надані прокурором письмові пояснення ОСОБА_3 від 27.01.2023 року, отримані на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.04.2023 року, якою надано доступу до документів у кримінальному провадженні №12023162510000097 від 23.01.2023 року, які перебували у володінні Приморської окружної прокуратури м. Одеси, згідно протоколу доступу до речей і документів та опису речей і документів, які були вилученні 18.04.2024 року, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 був допитаний судом безпосередньо.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, визнав повністю, однак наполягав на частковому дослідженні окремих доказів у кримінальному провадженні, зокрема просив звернути увагу на наявні у кримінальному провадженні відеозаписи з місця події.

Докази винуватості ОСОБА_3 за епізодом ч. 4 ст. 186 КК України:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023162510000097 від 23.01.2023 року щодо надходження 22.01.2023 року до ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області заяви від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що за адресою АДРЕСА_4 , навпроти автостанції «Привоз» у заявника невідома особа відкрито заволоділа належним йому майном, а саме гаманцем, в якому перебували грошові кошти в сумі п`яти тисяч гривень, квиток на потяг та картка «Ощадбанку»;

- рапорт т.в.о. заступника командира р. 3 б.1 Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_20 від 22.01.2023 року (№1574+1576), згідно якого 22.01.2023 року о 17 год. 26 хв. надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 22.01.2023 року о 17 год. 17 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, заявник повідомив, що у нього чоловік забрав гаманець з карману. Гаманець чорного кольору, в ньому було коштів 5000 грн., квиток на потяг на 20 год. 00 хв. «Одеса-Запоріжжя». Він був з ним в кафе на «Привозі». Прикмети: очі чорного кольору, волосся чорного кольору, здорової статури. Описати точно не може;

- рапорт т.в.о. заступника командира р. 3 б.1 Управління патрульної поліції в Одеській області ОСОБА_20 від 22.01.2023 року (№1574+1576), згідно якого 22.01.2023 року о 17 год. 56 хв., за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська. Раніше звертались.;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 22.01.2023 року, згідно якого ОСОБА_6 просить прийняти міри правового характеру до невстановленої йому особи, яка 22.01.2023 року, викрала в нього гаманець з грошима, квиток на потяг та картку «Ощадбанку»;

- протокол огляду місця події від 22.01.2023 року, згідно якого оглянуто ділянку місцевості розташованої біля ТРЦ «Острів», в ході детального огляду об`єкту було встановлено наявність камер відеоспостережень, які розташовані на фасаді ТРЦ «Острів», які охоплюють території прилеглої ділянки місцевості, на якій було вчинено кримінальне правопорушення; з додатками у виді таблиці ілюстрацій до протоколу огляду місця події від 22.01.2023 року;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.01.2023 року, складений в присутності понятих, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав особу на фото №2, чоловіка, який 22.01.2023 року, перебуваючи на АДРЕСА_4 , відкрито з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя, заволодів гаманцем з грошовими коштами в розмірі 6000 гривень;

- довідка до протоколу впізнання особи за фотознімками, згідно якої на фотознімку №2 зображено ОСОБА_3 ;

- запит ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 26.01.2023 року №60.2/СВ-186, щодо надання записів з камер відеоспостереження розміщених на фасаді закладу, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 у період часу з 17 год. 15 хв. 22.01.2023 року до 17 год. 25 хв 22.01.2023 року;

- відповідь на запит від 31.01.2023 року про направлення ДВД-диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , в період часу з 17 год. 15 хв. по 17 год. 25 хв. 22.01.2023 року;

- заява ОСОБА_3 від 27.01.2023 року про добровільну видачу гаманця чорного кольору;

- протокол огляду предмету від 31.01.2023 року, об`єкт огляду: чоловічий шкіряний гаманець, чорного кольору, розкладний, який складається з трьох відділень, з емблемою посередині гаманця у вигляді двох якорів, та викарбувано англійські літери «А» та «S»; з додатком у виді фототаблиці до протоколу огляду предмета;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2023 року, складений в присутності понятих, згідно якого свідок ОСОБА_21 впізнає на фото №2 чоловіка, який 22.01.2023 року приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи на АДРЕСА_4 , наносив удари іншому раніше невідомому чоловікові, після чого зник в напрямку ТЦ «Острів». Після чого на ОСОБА_3 вказали, як на особу, що викрав гаманець;

- довідку до протоколу впізнання особи за фотознімками, згідно якої на фотознімку №2 зображено ОСОБА_3 ;

- ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2023 року про застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- постанова ст. слідчого СВ ВП№2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про визначення ринкової вартості рухомого майна від 02.02.2022 року, а саме шкіряного гаманця чорного кольору, розкладний, який складається з трьох відділень, з емблемою посередині гаманця у вигляді двох якорів, та викарбувано англійські літери «А» та «S», який належить потерпілому ОСОБА_6 ;

- звіт ТОВ «СОЛАР НОВА» про незалежну оцінку вартості рухомого майна, а саме: шкіряного гаманця чорного кольору, розкладного, який складається з трьох відділень, з емблемою посередині гаманця у вигляді двох якорів, та викарбувано англійські літери «А» та «S» на 22.01.2023 року, згідно якого ринкова вартість рухомого майна шкіряного гаманця чорного кольору, розкладного, який складається з трьох відділень, з емблемою посередині гаманця у вигляді двох якорів, та викарбувано англійські літери «А» та «S» на 22.01.2023 року, складає 500 грн. 00 коп.;

- запит ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 26.01.2023 року №60.2/СВ-187, щодо надання записів з камер відеоспостереження розміщених на фасаді закладу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 у період часу з 16 год. 05 хв. 22.01.2023 року до 17 год. 20 хв 22.01.2023 року;

- відповідь на запит від 31.01.2023 року про направлення ДВД-диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , в період часу з 17 год. 15 хв. по 17 год. 25 хв. 22.01.2023 року;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 31.01.2023 року, із застосуванням технічних засобів, з додатком до протоколу у вигляді цифрового ДВД-диску;

- протокол огляду речей та документів від 31.01.2023 року, із скріншотами, згідно якого на дослідженому відеозаписі потерпілий ОСОБА_6 впізнав чоловіка, який 22.01.2023 року перебуваючи біля ТЦ «Острів», наносячи удари, заволодів належним йому гаманцем з грошима, крім того впізнає на даному відеозаписі свій гаманець, з додатком до протоколу у вигляді цифрового ДВД-диску;

- постанова про визнання і приєднання до провадження речових доказів від 31.01.2023 року, а саме цифрового диска, з відеозаписами з камер відеоспостереження, розташованих в приміщенні магазину ТЦ «Острів» за адресою: АДРЕСА_4 , на якому зображені події 22.01.2023 року;

- постанова про визнання речових доказів від 31.01.2023 року, якою визнано речовим доказом шкіряний гаманець чорного кольору, розкладний, який складається з трьох відділень, з емблемою посередині гаманця у вигляді двох якорів та викарбувано англійські літери «А» та «S» на 22.01.2023 року;

- розписка ОСОБА_22 від 31.01.2023 року про повернення належного йому майна гаманця;

- протокол огляду предмету та відтворення відеозапису від 01.02.2023 року, згідно якого під час огляду DVD-R диску виявлено зафіксовані на камеру відеоспостереження, розташованих на фасаді магазину ТЦ «Острів», за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний Ряд, події розбійного нападу ОСОБА_3 на ОСОБА_6 , які мали місце 22.01.2023 року в період часу з 17:19: 44 години по 17:20:17 години, в результаті яких встановлено, що ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_6 та відкрито заволодів його гаманцем, який був безпосередньо досліджений в судовому засіданні за участю сторін;

- постанова про визнання і приєднання до провадження речових доказів від 01.02.2023 року, а саме цифрового диска, з відеозаписами з камер відеоспостереження, розташованих на фасаді магазину ТЦ «Острів» за адресою: АДРЕСА_4 , на якому зображені події 22.01.2023 року;

- копію паспорта громадянина України ОСОБА_3 ;

- довідку про звільнення серії НОМЕР_10 видану ОСОБА_3 ;

- запити до КУООМЦПЗ від 27.01.2023 року, щодо перебування ОСОБА_3 на обліку;

- вимога УІТ ГУМС №250 від 27.01.2023 року стосовно ОСОБА_3 , який є раніше судимою особою, та має не зняту та непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України;

- ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2023 року про застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо дослідження інших доказів у даному кримінальному провадженні, за епізодом ч. 4 ст. 186 КК України, зокрема, допиту потерпілого ОСОБА_6 та заявлених стороною обвинувачення свідків: ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , суд, з`ясувавши думку учасників провадження, які добровільно визнали недоцільним дослідження решти доказів по справі, та яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів по справі, а саме безпосереднього допиту потерпілого за цим епізодом і допиту зазначених свідків, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим та дослідженням письмових доказів.

За таких обставин, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження решти доказів по справі, інші докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Ретельно дослідивши в повному обсязі й зіставивши зібрані у кримінальних провадженнях докази, надавши їм правову оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в своїй сукупності та взаємозв`язку узгоджуються між собою та є допустимими і достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Версія сторони захисту щодо заволодіння шахрайським шляхом мобільним телефоном потерпілого невідомою жінкою, за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, під час судового розгляду не знайшла свого підтвердження, та навпаки спростовується дослідженими судом доказами, зібраними у даному кримінальному провадженні.

Так, у своїх показах потерпілий ОСОБА_6 підтвердив, що 21.01.2023 року ввечері після того, як він вийшов з кафе, де розпивав спиртні напої з жінкою на ім`я « ОСОБА_9 », чоловіками на ім`я « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 », саме чоловік на ім`я « ОСОБА_11 », якого він в подальшому впізнав під час процесуальної дії за фотознімками, заволодів шахрайським шляхом його мобільним телефоном, поки він відволікся.

Крім того, в ході оперативно-розшукових заходів було встановлено номер мобільного телефону ОСОБА_3 НОМЕР_8 , та згідно отриманої на підставі ухвал слідчого судді про надання тимчасового доступу до інформації оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Водафон», виявлено, що 21.01.2023 року о 18:17 години, тобто після вчинення злочину, користувався вказаним номером в районі місця проживання по АДРЕСА_9 .

Місце проживання ОСОБА_3 до вчинених ним злочинів по АДРЕСА_2 підтверджується показами свідка ОСОБА_12 . Також при встановлені даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду, особа повідомила, що до затримання проживала за вищевказаною адресою.

Таким чином суд не приймає до уваги версію обвинуваченого, та розцінює її як спробу уникнення відповідальності, оскільки на спростування обвинувачення стороною захисту не було представлено суду жодного належного та допустимого доказу його невинуватості, не заявлено під час судового розгляду жодних клопотань, передбачених чинним кримінальним процесуальним законодавством як інструмент змагальності та диспозитивності.

Також варто зазначити, що не лише допит потерпілого покладено в основу доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України, вину у якому останній не визнав під час судового розгляду, а й іншими зібраними у даному кримінальному провадженні доказами.

Щодо призначення міри покарання ОСОБА_3 ..

Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання шляхом складання покарань у виді 8 років позбавлення волі.

Захисник обвинуваченого просив суд суворо не карати його підзахисного та призначити йому покаранням із застосуванням положень ст. 69 КК України, врахувавши пом`якшуючі покарання обставини.

Обвинувачений підтримав захисника та зазначив, що не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, не з`явився. В своїй заяві до суду потерпілий ОСОБА_6 зазначив, щоб судовий розгляду здійснювався без його участі, вказав, що матеріальний збиток йому не відшкодовано, просив застосувати покарання на розсуд суду.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 186 КК України, повністю доведена зібраними у кримінальних провадженнях доказами, які є об`єктивними, допустимим та належними, що узгоджуються між собою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склади кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 2 ст. 190 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

- ч. 4 ст. 186 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, що не є небезпечним для життя особи, вчинено повторно, вчинено в умовах воєнного стану.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує дані про його особу, який є громадянином України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, осіб на утриманні не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не значиться, раніше судимий, та те, що він обвинувачується у вчиненні двох епізодів нетяжкого та тяжкого злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, свою вину повністю визнав.

Також суд враховує, що ОСОБА_3 добровільно видав гаманець потерпілого, яким незаконно заволодів в результаті вчинення протиправних дій.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Санкцією ч. 2 ст. 190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Санкцією ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Згідно ч. 1 ст. 63 КК України покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Врахувавши в сукупності наведені вище обставини кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше судимий, наявність пом`якшуючої покарання обставини, а саме щирого каяття у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання за:

- ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України при призначенні покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.

Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув`язнення у період з 02.02.2023 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід, продовжений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2024 року стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням експертиз у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 15, 50, 63, 65, 70, 72, 186, 190 КК України, ст. 100, 349, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання за:

- ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України при призначенні покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 термін його попереднього ув`язнення у період з 02.02.2023 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід, продовжений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.08.2024 року стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі:

- два цифрових диска, з відеозаписами з камер відеоспостереження, розташованих на фасаді та в приміщенні магазину ТЦ «Острів» за адресою: АДРЕСА_4 ; цифровий диск з файлами отриманими в ході здійснення тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ПрАТ «ВФ Україна», - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- шкіряний гаманець чорного кольору, розкладний, який складається з трьох відділень, з емблемою посередині гаманця у вигляді двох якорів та викарбувано англійські літери «А» та «S» на 22.01.2023 року - вважати повернутим власнику - ОСОБА_6 .

Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1