Решение № 121908965, 25.09.2024, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1653/24

Провадження № 2/126/722/2024

"25" вересня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини з тих підстав, що як стверджує з листопада 2011 по травень 2024 року з відповідачем по справі вона проживала в цивільному шлюбі. На даний час їхні шлюбні відносини фактично припинилися, вони перестали проживати разом. За час перебування у фактичних шлюбних відносинах у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач по справі є біологічним батьком їх доньки ОСОБА_4 . Донька ОСОБА_4 перебуває на її утриманні та проживає разом з нею. На час подання цього позову вони не досягли спільної згоди про добровільну участь відповідача у вихованні та утримані дочки, тому вона вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою, за захистом своїх прав. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), щомісячно та стягнути судові витрати в розмірі 1500 грн.

Ухвалою судді від 05.07.2024 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження, запропоновано відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, роз`яснено наслідки ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, право пред`явити зустрічний позов.

Учасникам справи роз`яснено, що відповідно до частини п`ятої статті 279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Сторонам роз`яснено також, що за клопотанням однієї зі сторін розгляд справи може проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та строки подання такого клопотання.

У встановлений ухвалою термін відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подано, зустрічний позов не пред`явлено, від учасників справи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надійшло.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій просить розглянути справу без його участі та просить врахувати наявність у нього сина ОСОБА_5 , 2008 року народження.

За вказаних обставин, суд, за правилами ст.279ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на утриманні у позивачки ОСОБА_1 знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є і в свідоцтві про народження дитини записаний відповідач. Ці факти підтверджуються копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , довідкою від 25.11.2022 № 511-7001638895 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідкою від 25.11.2022 № 511-7001638876 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, з яких достовірно встановлено, що батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 , дитина перебуває на утриманні позивачки ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 180 СК України та п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. № 3, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно п. 1 ст. 18, п. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України суд при визначенні аліментів враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач має змогу утримувати свою дитину, доказів про його хворобу чи наявність інших утриманців відповідач суду не надав, суд вважає справедливим стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачкою на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подано розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу від 28.06.2024 відповідно до якого адвокатом надані наступні послуги тривалістю 2 години, загальною вартістю 1500 гривень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачкою дійсно були понесені витрати на правничу допомогу у цій справі, до ухвалення рішення по справі (в прохальній частині позовної заяви) було заявлено про стягнення витрат на оплату правової допомоги, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн.

На підставі ст.ст. 180-182 СК України, керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі1/4частини заробітку(доходу)відповідача,але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.07.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення вчастині стягненняаліментів заодин місяцьпідлягає негайномувиконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скаргиподаються учасникамисправи доабо черезвідповідні суди,а матеріалисправ витребовуютьсята надсилаютьсясудами заправилами,що діялидо набраннячинності цієюредакцією Кодексу.У разіпорушення порядкуподання апеляційної скаргивідповідний судповертає такускаргу безрозгляду.

Суддя В. І. Гуцол