Решение № 121865784, 24.09.2024, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа №490/4026/24

Провадження №2/490/2288/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Циганкова Д.Є.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення. 16.10.2018 року ОСОБА_2 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 16.10.2018 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит в розмірі 60 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Позивач, вказує, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 04.03.2024 року утворилася заборгованість, що становить 68899,93 грн. 92 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.

З наданого представником відповідача відзиву на позовну заяву слідує, що позовні вимоги відповідач визнає частково, а саме визнає той факт, що отримала грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. В обґрунтування свого відзиву зазначила, що у позовній заяві позивач вказує на те, що кредитний ліміт було встановлено на суму 60 000,00 грн., інформації про збільшення кредитного ліміту матеріали позовної заяви не містить, однак загальну суму заборгованості яку банк просить стягнути з відповідача є 68 899,93 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Вказує, що тіло кредиту - це основна сума боргу за кредитом , без нарахування відсотків, комісій, штрафів, тощо. Але позивачем не надано виписок про стан рахунку відповідача, даних балансу, меморіального ордеру, квитанцій або інших первинних документів. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

З відповіді на відзив, наданого представником позивача слідує, що Договір був укладений відповідно до норм діючого законодавства. Щодо посилання представника відповідача на відсутність виписки про стан рахунку відповідача надав деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку відповідача, яка підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, факт та дату надання кредитних коштів ,а також існування заборгованості та її розмір.

З заперечення на відповідь на відзив представник відповідача наголосила суду, що з наданої представником позивача деталізованої виписки слідує, що за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 25076,75 грн. Крім того, зауважила, що 23.04.2024 року банком було списано суму 3028,00 грн., а в деталях операції вказано - нарахування судових витрат. Але позовна заява подана до суду 15.05.2024 року і однією із заявлених вимог є стягнення на користь позивача понесені відповідачем судові витрати в розмірі 3028,00 грн. А тому вважає, що дії позивача в частині вимоги про стягнення з відповідача судового збору, яка вже була списана банком, недобросовісними.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, позов підтримав в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Представника відповідача - адвокат Сидоренко І.О. у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, посилаючись на надані раніше заяви та докази.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав, у зв`язку з тим, що законі підстави для задоволення позову наявні лише для частини позовних вимог.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

16.10.2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 60 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка./а.с.16, т. І/.

Відповідно до наданого позивачем попереднього розрахунку, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору про надання банківських послуг станом на 04.03.2024 року в ОСОБА_2 виникла заборгованість в розмірі 68899,93 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 68899,93 грн./а.с.8-15, т.І/.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як зазначено в ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Відповідно дост. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та за простроченим тілом кредиту, просив у тому числі, стягнути з відповідача пеню і штрафи.

Відповідно дост.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.ч.1,2ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що в разі укладення кредитного договору розмір неустойки, який підлягає стягненню у разі порушення боржником зобов`язання повинен бути встановлений законом або визначений у договорі за погодженням сторін.

У заяві-анкеті позичальника від 16.10.2018 року, яка підписана сторонами відсутні умови договору, які визначають розмір неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання.

Як зазначалося вище, відповідачем було підписано анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в monobank/ Universal Bank (АТ "Універсал Банк"), проте остання не містить умов щодо внесення плати за користування кредитом (процентів), неустойки за порушення умов договору, їх розміру. Не містять підпису позичальника й надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в monobank/ Universal Bank (АТ "Універсал Банк").

Водночас, в матеріалах справи відсутнє підтвердження, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у monobank/ Universal Bank (АТ "Універсал Банк"), а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, саме в зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634ЦК України за змістом якоїдоговором приєднання є договір,умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскількиУмови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача можуть змінюватися самим банком, тобто позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За такого, Умови та Правила надання банківських послуг в monobank/ Universal Bank (АТ "Універсал Банк"), які містяться в матеріалах справи, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена в формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також штрафних санкцій за порушення зобов`язань.

Таким чином, беручи до уваги усе вище викладене, суд дійшов до переконання щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ "Універсал Банк" відсотків за користування кредитом, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 16.10.2018 року, оскільки витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в monobank/ Universal Bank (АТ "Універсал Банк"): архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://monobank.ua/tetms та/або https://monobank.com.ua/tetms та/або Мобільному додатку не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Разом з тим, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах 1, 3ст. 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина першастатті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першоїстатті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, АТ "Універсал Банк" дотрималося вимог, передбачених частиною другоюстатті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Зазначений правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в подібній справі за № 342/180/17.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір 16.10.2018 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті, а також вимоги ч. 2ст. 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд переконаний, що останній вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відтак, суд дійшов до переконання, що позовна вимога у частині стягнення із відповідача суми є обґрунтованою:

Відповідно до наданої Деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку відповідача слідує, що заборгованість відповідача перед АТ «Універсал Банк» за договором «Мonobank» від 16.10.2018 станом на 04.03.2023 року становить 68899,93 грн. (50000,00 грн. +18 899,93 грн. ) /а.с. 132-198, т. І/.

В наданих розрахунках представника відповідача вказано, що протягом строку дії договору, відповідач використала кредитних коштів на суму 263 671,48 грн., а повернула 238 594,73 грн., а тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 25 076,75 грн. /а.с.13-68 т. ІІ/.

Суд погоджується в розрахунком Відповідача з урахуванням викладеного вище та позиції Верховного Суду у справі №342/180/17.

Судом також вирахувано загальну суму відсотків в розмірі 46844,77 грн., які Позивачем були нараховані та списані самостійно з рахунку відповідача, як суму яку вона самостійно отримала в кредит та в подальшому включені в тіло кредиту за даним позовом.

Як зазначено вище: суд дійшов до переконання щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ "Універсал Банк" відсотків за користування кредитом, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 16.10.2018 року, оскільки витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в monobank/ Universal Bank (АТ "Універсал Банк"): архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://monobank.ua/tetms та/або https://monobank.com.ua/tetms та/або Мобільному додатку не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

За такого, суд приходить до висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог Позивача в розмірі 25076,75 грн., а також стягнення витрат по сплаті судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України з Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов АТ "УніверсалБанк"до ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 54/19, ЄДРПОУ 21133352), заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 16.10.2018 року станом на 23.04.2024 року у розмірі 25076 (двадцять п`ять тисяч сімдесят шість) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок, що складається з тіла кредиту.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 54/19, ЄДРПОУ 21133352), судовий збір в сумі 1102,06 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.О. Чаричанський

Дата складанняповного судовогорішення 25 вересня 2024 року.