№ 121856583, 24.09.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1013/24

провадження № 3/631/424/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Пархоменко Ірина Олександрівна, при секретарі судового засідання Ляшенко І. М., за участю прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області Малюкіна Р. В., особи щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововодолазького районного суду Харківської області адміністративний матеріал, що надійшов від 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Караван Харківської області, громадянина України, є депутатом СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, працює охоронцем у Караванській філії Старовірівського ліцею, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2024 року оперуповноваженим 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Куликом Сергієм Григоровичем складено протокол № 479 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Протокол надійшовдо Нововодолазькогорайонного судуХарківської області24червня 2024рокуза вхідним№ 4710/24-вхтабув зареєстрованийпід єдинимунікальним №631/1013/24(провадження№ 3/631/424/24)й згіднопротоколу автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями переданийголовуючому судді Пархоменко І. О.

З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією № 479, складеного 14 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, являючись згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 31 березня 2024 року о 14 годині 09 хвилин, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2021 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто не виконав вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні особа, щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні правопорушення пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав повністю та щиро розкаявся. Вказав, що дійсно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, невчасно через неуважність, просив строго не карати.

Прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Малюкін Р. В. у судовому засіданні вказав, що на його думку у діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП. ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2021 рік (яку відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати до 01 квітня 2022, а з урахуванням п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII не пізніше 31 січня 2024) подав лише 31 березня 2024, тобто несвоєчасно.

Днем виявлення будь-якого адміністративного правопорушення є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Просив визнати ОСОБА_1 , який порушив вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за 2021 рік, винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи та наявні у ній письмові докази, а також безпосередньо перевіривши у нарадчій кімнаті відкрите електронне джерело офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://рublіс.nazk.gov.ua), суддя дійшов такого.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року «Про запобігання корупції».Абзацем 12 ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною участині першійстатті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

За п.1ч.1ст.65-1 ЗаконуУкраїни «Прозапобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені вчастині першійстатті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Суддею встановлено, що 14 червня 2024 року оперуповноваженим 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Куликом Сергієм Григоровичем складено протокол № 479 щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи Національної поліції.

Згідно з п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

За письмовим запитом в установленому законом порядку безоплатно одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб державної форми власності інформацію, необхідну для виконання визначених цим Законом завдань та повноважень поліції, у тому числі стосовно військовополонених, у вигляді та у формі, що зазначені в такому запиті (п. 36 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»).

Вжиття заходів для виявлення адміністративних правопорушень передбачає, в тому числі, збирання органами поліції у процесуально передбаченому порядку будь-яких фактичних даних - доказів, які могли б вказувати про таке правопорушення.

Приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП унормовано, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 255 КУпАП визначено перелік суб`єктів, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, а саме, мають право складати протоколи за ст. ст. 172-4 172-9, 172-9-2 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), НАЗК (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, наведено у примітках до ст. 51-3, 56 Закону України «Про запобігання корупції».

Закріплені в Законі України «Про Національну поліцію» дискреційні повноваження поліції щодо виявлення адміністративних правопорушень, навіть за наявності встановлених Законом України «Про запобігання корупції» конкретних повноважень НАЗК щодо контролю за дотриманням суб`єктами декларування вимог фінансового контролю, не свідчать про відсутність повноважень в органів поліції на виявлення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Аналогічна позиція міститься у листі НАЗК Голові Національної поліції України від 06 лютого 2019 року № 44-01/8418/19, рішенні Вищої Ради правосуддя від 10 лютого 2021 року у справі № 300/1дп/15-21.

Порядок оформлення в органах Національної поліції України матеріалів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376.

Згідно з п. 6 Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

Відповідно до п. 1 р. 1 Положення про 7-е управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 03 липня 2023 року № 160-п, Управління є структурним підрозділом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Згідно з п. п. 22 - 24 р. III вказаного Положення Управління на території обслуговування, відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов`язані з корупцією, направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.

Резюмуючи викладене суддя доходить висновку, що працівники 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України є уповноваженими особами на виявлення правопорушень, пов`язаних з корупцією та складання відповідних протоколів, а отже протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 479 складений належною уповноваженою посадовою особою. Те саме стосується доказів, наявних у адміністративних матеріалах.

Щодо суб`єкта правопорушення, суддя зазначає таке.

Стаття 3Закону України № 1700-VII визначає коло суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Так,згідно зп.п.б п.1ч.1вказаної нормизакону суб`єктами,на якихпоширюється діяцього Закону,є,зокрема, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Одночасно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлено, що на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради, відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", інших законів України визначає Закон України № 93-IV від 11 липня 2002 року "Про статус депутатів місцевих рад".

Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» унормовано, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 вказаного Закону депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»; повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Суддею встановлено,що відповідно до рішення ІІ сесії VIII скликання Старовірівської сільської ради № 31 від 17 грудня 2020 року було затверджено регламент Старовірівської сільської ради VIII скликання, який є додатком № 1 до рішення ІІ сесії VIII скликання Старовірівської сільської ради від 17 грудня 2020 року (а. с. 17-41).

За рішенням І сесії VIII скликання Старовірівської сільської ради № 1 від 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 30 листопада 2020 року набув повноважень депутата вказаної ради (а. с. 15-16).

Таким чином, ОСОБА_1 ,будучи депутатоммісцевої ради,є суб`єктом,на якогопоширюється діяЗакону України«Про запобіганнякорупції»,а відтаксуб`єктом відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією адміністративних проступків.

За протоколом № 479 від 14 червня 2024 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного проступку за ч. 1 ст. 172 6 КУпАП.

Частина 1 ст. 172 6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VІІ суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VІІ особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в","ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством..

За п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VІІ встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12 жовтня 2023 року.

Так, ОСОБА_1 31 березня 2024 року о 14 годині 09 хвилин подав щорічну декларацію за 2021 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Після особистої перевірки інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://рublіс.nazk.gov.ua), суддею встановлено, що в системі Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування наявна декларація ОСОБА_1 , зокрема, щорічна за 2021 рік, дата публікації якої відповідає 31 березня 2024 року (https://public.nazk.gov.ua/documents/04c0dd06-b28b-42cd-9258-c02d208d3903).

Отже, ОСОБА_1 повинен був подати щорічну декларацію за 2021 рік, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-УІІ, до 01 квітня 2022 року, а з урахуванням п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VІІ - не пізніше 31 січня 2024 року, фактично подав 31 березня 2024 року, тобто несвоєчасно.

Доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законом, для подання декларації за 2021 рік матеріали справи не містять й ОСОБА_1 не надавались.

На виконання приписів ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом правопорушення, який усвідомлював, що його бездіяльність є порушенням Закону (є протиправною), тягне за собою адміністративну відповідальність, і бажав так чинити, або свідомо допускав, що така бездіяльність призведе до порушення Закону, хоча не бажав його порушувати.

Окрім того,суддя зазначає,що придослідженні доказівпо справіне встановлено,що цідокази,отримані внаслідокістотного порушенняправ тасвобод людини,гарантованихКонституцієюта законамиУкраїни,міжнародними договорами,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,а такожздобуті завдякиінформації,отриманій внаслідокістотного порушенняправ тасвобод людини,а томуправові підставидля визнання їх недопустими відсутні.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуально рішення, суддя дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме:

- ОСОБА_1 , будучи депутатом Старовірівської сільської ради VIII скликання, являючись відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч. 1 ст. 45, п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме, 31 березня 2024 року, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік (щорічну), чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суддя вважає місце розташування Старовірівської сільської ради, яка знаходиться за адресою: 63251, Харківська область, Красноградський район, с. Старовірівка, вул. Центральна, 60, оскільки обов`язок, передбачений ч. 1 ст. 45, п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII поширювався на ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він є депутатом цієї ради.

Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 31 березня 2024 року о 14 годині 09 хвилин, тобто дата та час несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2021 рік.

Положення ст. 38 та інших норм КУпАП зазначають, що законодавець пов`язує початок обчислення строку виявлення правопорушення з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення (встановлено правопорушення).

Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення.

З огляду на викладене, датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є момент з`ясування всіх необхідних даних і отримання пояснень, оскільки лише після цього можливо встановити всі необхідні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто є дата складання протоколу щодо ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зауважив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

З довідки, складеної оперуповноваженим 7-гоуправління (зобслуговування Харківськоїобласті)ДСР НПУкраїни капітаномполіції С. Куликом вбачається, що згідно з відомостями Інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 172-4 - 172-9 КУпАП, станом на 14 червня 2024 року не притягувався (а. с. 8).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомості щодо ОСОБА_1 відсутні (а. с. 61).

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує приписи ст. 23 КУпАП, якими визначено, що адміністративне стягнення застосовується не тільки з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, й бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, те що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю (третя група, безстроково), що вбачається з довідки МСЕК Серії ХАР-05 № 024989, за місцемроботи характеризуєтьсявиключно позитивно, та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність за ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Ураховуючи викладене,з метоюзапобігання вчиненняу подальшомунових правопорушеньта досягненнямети адміністративногопокарання,суддя вважаєза необхіднезастосувати до ОСОБА_1 адміністративнестягнення увиді штрафув межахсанкції ч.1ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким чином, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір по справі про адміністративне правопорушення

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 34, 35, 38, 40-1, 172-6, 245, 279, 280, 283-285, 287 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривням 00 копійок який стягнути на користь держави (номер рахунку (ІBAN): UA948999980313010106000020559; код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі несплати штрафу у строк встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І. О. Пархоменко