Решение № 121808281, 09.09.2024, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/212/24

Провадження № 2/602/141/2024

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2024 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - Холява Л.І.,

секретар - Домчук В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», представник позивачаКостюшок П.М., звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року в сумі 92560.72 грн та за кредитним договором №829681896 від 11 березня 2021 року в розмірі 14228.00 грн. Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 106788.72 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 18 лютого 2020 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №С-211-011240-20-980. Відповідно до Договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року. Відповідно до реєстру боржників №2 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 92560.72 грн, з яких: 36302.27 грн. - сума заборгованості за основним боргом; 56258.45 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 11 березня 2021року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №829681896. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу 28/1118-01. 31 грудня 2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до Реєстру боржників № 136 від 01 червня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №829681896. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до Договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14228.00 грн, з яких: 4000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10228.00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду від нього надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча згідно ст.128 ЦПК Українипро день, час і місце розгляду справи був двічі повідомлений належним чином, не повідомив відповідач й про причини своєї неявки в судове засідання. Суд на підставі ст.280ЦПК України проводив заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступні факти:

Суд встановив, що 18 лютого 2020 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №С-211-011240-20-980, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії з початковим лімітом на момент укладення угоди на суму 40000.00 грн, процентна ставка за користування коштами 24.00% річних.

07 липня 2023 року між AT «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 07072023.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу за цим Договором AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження AT «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу Права Вимоги, які AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед AT «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами, у паперовому вигляді в день укладання цього Договору та надсилається AT «Ідея Банк» ТОВ «ФК «ЄАПБ» в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього Договору. Реєстр Боржників після належного його підписання Сторонами вважається невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до витягу з Рестру боржників №2 до Договору факторингу №07072023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло прав грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року, в сумі 92560.72 грн, з яких: 36302.27 грн - сума заборгованості за основним боргом; 56258.45 грн - сума заборгованості за відсотками, 0.00 грн заборгованість за комісіями.

Згідно п. 5.1. Договору факторингу Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від AT «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день підписання відповідного Реєстру Боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язань передбачених п.4.1. цього Договору.

Також, 11 березня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №829681896. Згідно п.1.1, 1.2 Договору, Товариство надало позичальникові кредит на суму 4000.00 грн. строком на 19 днів.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу 28/1118-01.

31 грудня 2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 21 жовтня 2022 року до Договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «САПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14228.00 грн., з яких: 4000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10228.00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України)

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При дослідженні обставин справи щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №С-211-011240-20-980 судом з`ясовано, що позивачем не надано на огляд суду розрахунок заборгованості, складений первісним кредитором АТ «Ідея Банк» по Договору №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року чи виписку по рахунку відповідача на підтвердження утворення заборгованості внаслідок її непогашення.

Натомість, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року складений після відступлення права вимоги АТ «Ідея Банк» ТОВ «ФК «ЄАПБ» та не містить відомостей про рух коштів на рахунку відповідача ОСОБА_3 після укладення кредитного договору від 18 лютого 2020 року до укладення договору факторингу від 07 липня 2023 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц за змістом постанови від 25 травня 2021 року банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Зазначене вище узгоджується із правовим висновками, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду аз захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Захист цивільних правце передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Проте, право на звернення до суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 4 ЦПК України. Саме по собі звернення до суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у правових відносинах.

Відтак, завдання цивільного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з відповідним позовом. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду за змістом постанови від 14 березня 2019 року в цивільній справі № 757/55244/17-ц зауважив, що вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, при вирішенні спору суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду за змістом постанови від 23 липня 2018 року в цивільній справі № 760/8892/17 сформував висновок про те, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, позивачем перед судом належними та допустимими доказами не доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах, оскільки не доведено факт утворення заборгованості у позичальника перед первісним кредитором та сам факт відступлення права вимоги первісним кредитором позивачу за кредитним договором №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_3 .

Так, судом встановлено, що 07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 07072023, за умовами якого, АТ «Ідея Банк» відступає а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату на умовах, визначених цим договором.

Права Вимоги, які AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед AT «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами.

Пунктом 5.1 договору факторингу визначено, що права вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора в день підписання відповідного Реєстру боржників, за умови виконання зобов`язань, передбачених п. 4.1. цього Договору, тобто за умови здійснення фінансування. Розмір фінансування передбачений у п. 3.1 Договору.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №2 від 07 липня 2023 року до Договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року в сумі 92560.72 грн, з яких: 36302.27 грн - заборгованість за основним боргом, 56258.45 грн - заборгованість за відсотками.

Водночас, суд зауважує, що копія даного витягу виготовлена таким чином, що не містить підписів відповідальних осіб ні Клієнта, ні Фактора. Тому достовірність вказаного Витягу як доказу в справі викликає очевидні сумніви. Відтак встановити, коли та на підставі чого у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» виникло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року та чи на момент укладення договору факторингу від 07 липня 2023 року AT «Ідея Банк» мало право на відступлення такої вимоги, належними та допустимими доказами під час розгляду справи не представляється можливим.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №829681896 від 11 березня 2021 року суд звертає увагу на те, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передало своє право вимоги за даним кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Таліон Плюс» у свою чергу передало вказане право позивачу.

Однак, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України позивач не надав докази укладення між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» відповідного договору факторингу, на підставі якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Зокрема, в договорі факторингу (пункт 1.2.) вказано, що кредитний договір - кредитний договір, укладений між первісним кредитором, який є Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і боржником, право грошової вимоги за яким отримав клієнт (ТОВ «Таліон Плюс») на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

В свою чергу, кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором було укладено 11 березня 2021 року. У зв`язку з тим, що представником позивача не було надано суду документів, які підтверджують перехід права вимоги за цим кредитним договором від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», з тексту договору факторингу від 28 листопада 2018 року випливає, що перехід права вимоги за кредитним договором відбувся до його укладення.

Зазначений в позовній заяві реєстр боржників №136 від 01 червня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №829681896 до матеріалів справи не долучений.

Наявна в матеріалах справи копія Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року виготовлена таким чином, що не містить підписів відповідальних осіб ні Клієнта, ні Фактора. Тому достовірність вказаного Витягу як доказу в справі викликає очевидні сумніви. Відтак встановити, коли та на підставі чого у ТОВ «Таліон Плюс» виникло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №829681896 та чи на момент укладення договору від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» мало це право, належними та допустимими доказами під час розгляду справи не представляється можливим.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено належними, достовірними та допустимими доказами обставини того, що на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №829681896 від 11 березня 2021 року до боржника ОСОБА_3 , а отже, що ТОВ «Таліон Плюс» набув та передав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідача.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, як це закріплено положеннями ч.7 ст.81 ЦПК України.

З огляду на вищенаведене, оскільки факт набуття позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за вказаними договорами не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитними договорами №С-211-011240-20-980 від 18 лютого 2020 року та №829681896 від 11 березня 2021 року в загальному розмірі 106788.72 грн слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір не підлягає до стягнення з відповідача, оскільки у позові відмовлено.

Таким чином, керуючись ст. ст.512, 514, 516, 525,526,1048,1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 258, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»), представник позивача КОСТЮШОК Павло Миколайович (місце знаходження: 01032, м.Київ вул.Симона Петлюри,30) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,мешканця: АДРЕСА_1 )про стягненнязаборгованості закредитними договорами - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку поданняапеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л. І. Холява