Решение № 121756860, 09.09.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року № 520/13576/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи: військова частина НОМЕР_1 МО України, військова частина НОМЕР_2 МО України про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи: військова частина НОМЕР_1 МО України, військова частина НОМЕР_2 МО України про визнання дій протиправними та скасування постанови, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії органу ДВС, а саме прийняття постанови старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гапона Є.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 64079183 від 23.06.2021 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 МО нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 27.12.2016 по 30.11.2018 без виконання рішення суду;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гапона Є.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 64079183 від 23.06.2021 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 МО нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 27.12.2016 по 30.11.2018 та зобов`язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП № 64079183.

Ухвалою суду від 02.09.2021 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом (суддя ОСОБА_2 ), ухвалою суду від 14.08.2024 вказану справу прийнято до провадження судді ОСОБА_3 , чергове засідання було призначене на 09.09.2024.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідач надав відзив до суду, в якому проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як передбачено приписами ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позовних вимог, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження № 64079183 з примусового виконання виконавчого листа № 520/8907/19 від 15.12.2020, виданого Харківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 МО нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 27.12.2016 по 30.11.2018

На виконання вказаного виконавчого листа державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

У рамках виконання рішення суду Військова частина НОМЕР_1 МО надіслала Відповідачу лист про виконання рішення суду по справі № 520/8907/19 та довідку про нарахування індексації в сумі 1325 грн 05 копійок.

Зі змісту вищенаведеної відповіді боржника державний виконавець Відділу дійшов висновку, що рішення суду виконано в повному обсязі.

23.06.2021, керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем на підставі відповіді боржника, Військової частини НОМЕР_1 МО, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Не погоджуючись із діями державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження та винесення відповідної постанови, ОСОБА_1 звернувся за їх оскарженням до суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений ст. 63 Закону № 1404-VIII.

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ст. 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, чинним законодавством визначено певний порядок та механізм виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії та міра відповідальності за невиконання рішення зобов`язального характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідач стверджує, що військовою частиною НОМЕР_1 МО було в повному обсязі виконано рішення суду.

Водночас, відповідачем не було здійснено перевірки розрахунку, наданого боржником, на предмет його відповідності резолютивній частині рішення суду, а також на наявність математичних невідповідностей.

Отже, відповідачем безпідставно визнано, що рішення суду є фактично виконаним та винесено спірну постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 64079183 від 23.06.2021.

Суд ввертає увагу, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України; судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, розглядаючи адміністративний позов про законність дій державного виконавця органу виконавчої служби, суд враховує, що, Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Крім того, за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця рішення суду не лише залишилось невиконаними, а й може бути не виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» («Жовнер проти України», № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Статтею 10 Закону унормовано, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1); накладати арешт на кошти та інші цінності боржника (п.7); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (п.10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п.22).

Відповідачем не надано суду доказів перевірки виконання боржником рішення суду (п.1 ч.3 ст.18 Закону) та здійснення інших зазначених вище дій.

Відтак, станом на дату винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження, рішення суду боржником в повному обсязі не виконано, а саме стягувачу (позивачу у справі) належним чином не перераховано та не виплачене грошове забезпечення.

Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

З огляду на вказане, наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови ВП № 64079183 від 23.06.2021 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/8907/19.

Одночасно, відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

З аналізу вказаних норм вбачається, що у разі скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження у державного виконавця виникає обов`язок вчинити коло дій та повноважень, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 18 та ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», покладений на відповідача законом, та який не потребує додаткового встановлення судом.

Відтак належним та достатнім способом відновлення прав позивача у спірних правовідносинах є скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 64079183.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 271, 272, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи: військова частина НОМЕР_1 МО України, військова частина НОМЕР_2 МО України про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гапона Є.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 64079183 від 23.06.2021 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 МО нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 27.12.2016 по 30.11.2018.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2024 року.

Суддя Заічко О.В.