Решение № 121756844, 20.09.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 вересня 2024 року № 520/16996/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 16.02.2024 №203040017774 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно Закону України Про державну службу ОСОБА_1 з 08.02.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 з 08.02.2024 пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу на підставі довідок Головного управління ДПС у Харківській області №11/Б/20-40-10-02-12 від 07.02.2024, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №12/Б/20-40-10-02-12 від 07.02.2024 про складові заробітної плати (за період з 01.02.2019 по 31.01.2024), для призначення пенсії (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплат позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Позивач припинила державну службу та звільнилась. Стаж роботи на державній службі понад 27 років та набула право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки станом на 01.05.2016 р. (набуття чинності ЗУ Про державну службу від 10.12.2015 № 889) мала страховий стаж державного службовця більше 20 років ( з 26.02.1996 року). При цьому, до набрання законної сили Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889, станом на 01.05.2016 року, її посади відносились до категорії посад державних службовців.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано пояснення на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що підставою для винесення рішення послугувало те, позивач займала посади, посадової особи контролюючого органу, яким присвоювались спеціальні звання, а не ранги державного службовця, згідно Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015, який набрав чинності з 01.05.2016. Дані посада не відноситься до категорії посад державної служби та робота на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

08.02.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управлінні Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №889 "Про державну службу".

16.02.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №203040017774 про відмову в призначені пенсії згідно Закону України Про державну службу, оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовці; періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій на посадах, в період перебування на яких були встановлені ранги державних службовців, підлягають зарахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців; відповідно до наданих документів стаж державної служби ОСОБА_1 до 01.05.2016 року становить 0 років 05 місяців 24 дні (з 11.07.2013-07.01.2014).

Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 08.01.2024 року відповідно до заяви від 08.02.2024 року.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

01.05.2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII) визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

Тобто, до 01.05.2016 (дати набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до ст. 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 10 розділу ХІ Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статі 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу ХІ Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.07.2018 року по справі № 569/350/17, від 03.07.2018 року по справі № 586/965/16-а, від 10.07.2018 року по справі № 591/6970/16-а.

Згідно п. 8 розділу ХІ Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тобто, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

При цьому, стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016 року).

Згідно п. 5 постанови від 03.05.1994 № 283 обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення стажу державної служби № 283, цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до п. 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.

При цьому, додатком до Порядку № 283 визначено перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.

Статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

При цьому, спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII Про державну податкову службу в Україні (далі - Закон № 509-XII), а з 12 серпня 2012 року - Податковий кодекс України.

Статтею 4 Закону України Про державну податкову службу в Україні Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані Державній податковій адміністрації України за її рішенням. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об`єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про державну податкову службу в Україні посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом державної податкової служби. Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу". Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Пунктом 342.4 ст. 342 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до п.344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу. При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Таким чином, з вищевикладеного слідує, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала на посадах:

- 26.02.1996 року прийнята на посаду державного податкового інспектора в Московському районі міста Харкова. Прийняла присягу державного службовця;

-22.07.1996 року переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу податків та зборів з доходу фізичних осіб;

-26.11.1996 року прийнята до Московської районної адміністрації міста Харкова на посаду старшого державного податкового інспектора відділу Державного реєстру фізичних осіб;

- 08.09.1997 рокупереведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу Державного реєстру фізичних осіб;

-30.01.1997 року присвоєно персональне звання інспектор податкової служби III рангу;

-10.11.1999 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби II рангу;

- 16.12.2003 року присвоєно персональне звання інспектора податкової служби І рангу;

-15.03.2007 року призначена заступником начальника відділу реєстрації та обліку платників податків, присвоєно спеціальне звання радника податкової служби III рангу;

- 13.03.2009 року призначена начальником відділу реєстрації та обліку платників податків ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова;

- 20.10.2009 року призначена на посаду головного державного податкового інспектора ДПІ у Московському районі міста Харкова;

- 11.07.2013 року присвоєно 13 ранг державного службовця;

- 08.01.2014 року присвоєно звання радника податкової та митної справи III рангу;

- 21.08.2019 року присвоєно 5 ранг державного службовця;

-22.12.2020 року призначена начальником відділу ведення Державного реєстру фізичних осіб головного управління ДПС у Харківській області;

- 22.11.2022 року присвоєно 4 ранг державного службовця;

- 07.02.2024 року припинено державну службу.

Вказана інформація також підтверджена даними довідками Головного управління ДПС у Харківській області №11/Б/20-40-10-02-12 від 07.02.2024, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №12/Б/20-40-10-02-12 від 07.02.2024 про складові заробітної плати (за період з 01.02.2019 по 31.01.2024).

При цьому, статтею 46 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, які діють з 01.05.2016 року встановлено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Таким чином, стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України Про державну службу № 889-VІІІ 01.05.2016 року, становив більше 20 років.

При цьому позивач працювала на посадах державної служби станом на день набрання чинності Законом № 889-VIII, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про державну податкову службу в Україні посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Згідно п. 2 Положення про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 р. № 839, спеціальні звання присвоюються посадовим особам органів доходів і зборів, які забезпечують виконання завдань зазначених органів, визначених законами, а також здійснюють організаційне, юридичне, кадрове, фінансове, матеріально-технічне забезпечення діяльності таких органів.

Відповідно до п. 9 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 р. № 839, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців. Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

Згідно п. 8 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам податкових органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 945, посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в орган ДПС, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб органів ДПС. Особам, які приймаються на роботу до органів ДПС та яким раніше присвоєно спеціальні звання контролюючих органів ( органів доходів і зборів), спеціальні звання присвоюються незалежно від займаних посад за співвідношенням, визначеним пунктом 57 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20 квітня 2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Додатками 6, 13 Постанови № 306 передбачено, що спеціальне звання "Інспектор податкової та митної справи I рангу" прирівнюється до 7 рангу державного службовця, "Радник митної служби III рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця, "Радник податкової та митної справи III рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця, "Радник податкової та митної справи II рангу" прирівнюється до 5 рангу державного службовця.

Отже, посадові особи податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.

При цьому, Верховний Суд в постановах від 18 березня 2021 року по справі № 500/5183/17, від 03 липня 2018 року по справі № 586/965/16-а зазначив, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Таким чином, доводи відповідачів про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби, - є безпідставними.

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи контролюючих органів ( органів доходів і зборів) є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в контролюючих органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення від 16.02.2024 року о/р №203040017774 не врахував всіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже воно є необґрунтованим, що в свою чергу дає підстави для його скасування.

Отже, в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 08.02.2024 пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що відповідачем в даному випадку загальний стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за віком згідно Закону України Про державну службу не обраховувався, а суд не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, суд вважає, за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 16.02.2024 №203040017774 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та при вирішенні питання зарахувати до її стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби, з урахуванням висновків суду.

Суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 371 КАС України та негайного виконання судового рішення у цій справі.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.02.2024 о/р №203040017774.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та при вирішенні питання зарахувати до її стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.