Решение № 121756677, 20.09.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року Справа № 480/7898/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7898/24 за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області (далі позивач, ТУ ССО у Сумській області) звернулося до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, Відділ ПВР УЗПВР у Сумській області), третя особа - ОСОБА_1 (далі третя особа, ОСОБА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колоса Романа Володимировича у виконавчому провадженні ВП №70400031 від 16.08.2024 про накладення на ТУ ССО у Сумській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що з виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом у справі №480/4431/22 про зобов`язання нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 06.10.2022 - у розмірі до 30 000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з урахуванням висновків суду, відповідачем відкрито виконавче провадження №70400031, в межах якого на позивача накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100грн.

Втім, позивач вважає, що ним було вжито вичерпних заходів для вирішення питання щодо виконання судового рішення, а невиконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, пов`язане з великою кількістю рішень суду щодо стягнення з Управління додаткової щомісячної винагороди, встановленої вказаною постановою та відсутністю додаткових бюджетних асигнувань на ці цілі.

Зокрема, позивач на виконання рішення суду здійснив ОСОБА_1 нарахування щомісячної винагороди, а стосовно виплати нарахованих коштів звертався до центрального органу управління Служби судової охорони із заявами про виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду по КЕКВ 2800, на що було надано відповідь про необхідність дотримання черговості виплати співробітникам Службою судової охорони коштів на виконання рішень судів, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду.

Відтак, об`єктивною причиною, яка значно ускладнює виконання позивачем рішення суду від 06.10.2022 по справі №480/4431/22, та яке не залежить від його власного волевиявлення, є ненадходження від головного розпорядника бюджетних коштів та розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого) рівня відповідних бюджетних асигнувань на виплату ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Про вказані обставини позивач повідомляв відповідача листом до прийняття оскаржуваної постанови.

Відтак, позивач вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 5100грн. прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Ухвалою суду від 11.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні на 20.09.2024 (а.с.28). Також вказаною ухвалою у відповідача витребувано копію матеріалів ВП №70400031.

Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.

Також суду не надано пояснення третьою особою.

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.30-32). Представник позивача 13.09.2024 подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх розглянути за відсутності представника ТУ ССО у Сумській області (а.с.33).

Відповідно до ч.3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Згідно із ч. 9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Приймаючи до уваги вказані норми та обставини, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ч.13 ст.10 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання у справі не здійснюється та справа розглядається в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 у справі №480/4431/22 у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, крім іншого, зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30 000 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 06.10.2022 - у розмірі до 30 000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з урахуванням висновків суду.

Після набрання чинності вказаного рішення Сумський окружним адміністративним судом 10.11.2022 видано виконавчий лист про зобов`язання вчинити дії, з примусового виконання якого, старшим державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР у Сумській області Колосом Р.В. постановою від 22.11.2022 відкрито виконавче провадження №70400031 (а.с.9зворот-10).

Постановою від 15.09.2023 проведення виконавчих дій зупинялося, а постановою від 02.08.2024 поновлено (а.с.11).

02.08.2024 головним державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР у Сумській області Колосом Р.В. складено вимогу, згідно якої виконавець вимагав у ТУ ССО у Сумській області протягом трьох робочих днів надати інформацію про хід виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 10.11.2022 у справі №480/4431/22 (а.с.13зворот-14).

Позивач на виконання вказаної вимоги, листом від 14.08.2024 повідомив державного виконавця про те, що на виконання рішення суду ТУ ССО у Сумській області листом від 27.12.2023 за вих. № 49.07-366/ССО звернулось до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення по КЕКВ 2800 у сумі 336716,35 грн.

04.01.2024 Головою Служби судової охорони затверджено кошторис Управління на 2024 рік. Так, відповідно до затвердженого кошторису передбачено фінансування Управління за бюджетною програмою 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя на суму 1668980 грн. Зазначена сума передбачена на видатки по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки.

Для виконання рішень судів щодо нарахування та виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, а також дотримання справедливого підходу до черговості виплати співробітникам Службою судової охорони запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду. У разі надходження відповідних асигнувань Управління здійснює нарахування в порядку черговості, а саме: за датою набуття законної сили.

07.08.2024 за вих. № 01.30-02.2-2184/вн Служба судової охорони надала інформацію, що ними проводиться відповідна робота щодо збільшення відповідних асигнувань. Після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань Службою судової охорони буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили.

Станом на 14.08.2024 на рахунок Управління за бюджетною програмою 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя додаткові бюджетні асигнування на виплату ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, не надходили (а.с.а.с.12 зворот-13).

До вказаного листа також позивачем були додані лист від 27.12.2023 та лист-відповідь Служби судової охорони від 07.08.2024 (а.с.12, 18зворот-19).

Втім головним державним виконавцем Відділу ПВР УЗПВР у Сумській області Колосом Р.В. прийнято постанову від 16.08.2024 ВП №70400031 про накладення на ТУ ССО у Сумській області штрафу у розмірі 5100,00грн. за невиконання боржником рішення суду без поважних причин відповідно до ст.ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження (а.с.8зворот-9).

В постанові про накладення штрафу вказано, що «04.01.2024 Головою Служба судової охорони затверджено кошторис Управління Судової охорони у Сумській області на 2024 рік. Так, відповідно до затвердженого кошторису передбачено фінансування Управління за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" на суму 1668980 грн. Зазначена сума передбачена на видатки по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Отже вирішується питання щодо черговості виконання рішень судів відповідно до дати набрання законної сили. В той же час, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також у постанові відповідач робить висновок, що з наданої відповіді ТУ Служби судової охорони у Сумській області вбачається, що боржником здійснено лише нарахування додаткової щомісячної винагороди, встановленою постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 06.10.2022 у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, з урахуванням висновків суду, проте виплата нарахованої суми ОСОБА_1 на виконання рішення суду боржником не проведено, що є підставою для накладення штрафу» (а.с.8зворот-9).

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу від 16.08.2024 ВП №70400031, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ, Закон України Про виконавче провадження), відповідно до ст.2 якого виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1, п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України Про виконавче провадження, за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність, серед іншого, за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону № 1404-VIII).

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Поряд з цим умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття рішення про накладення штрафу державним виконавцем має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин. При цьому, притягаючи боржника до відповідальності за невиконання судового рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець повинен ретельно дослідити всі обставини справи та, зокрема, належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків і встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

У свою чергу, поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 09.12.2020 у справі №522/19758/18, від 22.04.2021 у справі №1440/2242/18, від 20.05.2021 у справі №420/5465/18, від 03 квітня 2024 року у справі №620/6019/23.

За обставин цієї справи судом встановлено, що з метою виконання рішення суду у справі №480/4431/22, ТУ ССО у Сумській області здійснило нарахування ОСОБА_1 щомісячної винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі 221163,59грн. (а.с.14зворот), а стосовно виплати нарахованих коштів зверталося листом від 27.12.2023 до голови Служби судової охорони, в якому просило з метою виконання рішення суду у справі №480/4431/22 виділити додаткові кошторисні призначення по КЕКВ 2800 в сумі 336716,35грн. (а.с.12).

Служба судової охорони листами від 11.01.2024, від 07.08.2024 (а.с.18зворот-20) повідомила, що у 2024 році Службі судової охорони затверджено кошторис за бюджетною програмою КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя, за якою здійснюються виконання судових рішень, у сумі 6 973,6 тис. грн., проте відповідні асигнування не задовольнили в повному обсязі потребу в коштах на виконання судових рішень. Зазначений фінансовий ресурс розподілений між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили. Наразі в Службі судової охорони у зв`язку з масовим надходженням рішень судів про задоволення позовів співробітників Служби судової охорони, у тому числі щодо виплати їм додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168, накопичується потреба в коштах для виконання понад 3 тис. судових рішень.

Листом від 07.08.2024 додатково повідомлено, що після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань Службою судової охорони буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями на виконання рішень судів в порядку черги, а саме: за датою набуття рішенням суду законної сили (а.с.18зворот-19).

Про вказані вжиті заходи щодо виконання судового рішення позивач повідомляв державного виконавця, у тому числі на його вимогу від 02.08.2024, з відповідними доказами на підтвердження обставин, викладених у листі від 14.08.2024 (а.с.12зворот-13), що вбачається з оскаржуваної постанови.

Отже, станом на день винесення оскаржуваної у цій справі постанови про накладення штрафу (16.08.2024) у державного виконавця була наявна інформація про вжиті позивачем заходи щодо виконання ним рішення суду у справі №480/4431/22, зокрема, про здійснення нарахування щомісячної винагороди, а також про підстави невиплати суми заборгованості.

Поряд з цим, в оскаржуваній постанові про накладення штрафу відсутня належна оцінка державним виконавцем отриманої інформації в контексті причин невиконання боржником рішення суду. Державний виконавець лише обмежився формальним зазначенням, що виплата нарахованої суми ОСОБА_1 на виконання рішення суду боржником не проведено, що є підставою для накладення штрафу.

Також в оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо наданої боржником інформації та обґрунтування ним висновку про причини, які зазначив боржник, що перешкодили йому виконати рішення суду. Висновок про неповажні причини невиконання рішення суду державним виконавцем зроблено без аналізу та оцінки всіх дій, які вжив боржник для виконання рішення суду, та без урахування особливостей виконання судового рішення, яким зобов`язано ТУ ССО в Сумській області нарахувати та виплати додаткову щомісячну винагороду.

Так, зокрема суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 1, 7 ст. 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кошторисом на 2024 рік передбачено фінансування за бюджетною програмою "Виконання рішень судів" на загальну суму 1668980 грн. Зазначена сума передбачена на видатки по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" (а.с.16). Поряд з цим, як вбачається з листів Служби судової охорони зазначений фінансовий ресурс розподілений між територіальними управліннями Служби в порядку черговості: за датою набрання рішень законної сили. Додаткові асигнування, незважаючи на надіслані листи, не надані (а.с.18зворот-20).

Варто відмітити, що за приписами частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до статей23та116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення відповідачем можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу у зв`язку з невиконання рішенням суду без поважних причин, відповідачем не була надано оцінка вказаним вище обставинам, у той час як поважність причин залежить від низки обставин, але спільним має бути те, що вони об`єктивно перешкоджали боржнику виконати покладене на нього зобов`язання (згідно з рішенням, яке підлягає примусовому виконанню) у визначений спосіб та встановлений для цього строк.

Не менш важливо у цьому зв`язку пам`ятати також і про засади виконавчого провадження, зокрема - у контексті цієї справи - про такі з них, як справедливість, неупередженість та об`єктивність, які мали б теж слугувати своєрідним орієнтиром під час примусового виконання рішень зобов`язального характеру, надто коли йдеться про поважність причин його невиконання та пов`язану з цим юридичну відповідальності боржника.

Так, матеріалами цієї справи підтверджено, що позивач намагався виконати рішення суду у повному обсязі, шляхом нарахування допомоги за спірний період, а також шляхом звернення до Служби судової охорони про виділення позивачу додаткових коштів для виплати ОСОБА_1 нарахованої йому суми додаткової винагороди (а.с.12).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, вжило усіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду, то невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів (заборгованості) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. При цьому, накладення штрафу жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів.

За такого правового регулювання та обставин справи, суд доходить висновку про відсутність обґрунтованих підстав для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 21.02.2018 у справі №814/2655/14, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 19.08.2020 у справі №140/784/19, від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, а також, зокрема, у постановах від 18 червня 2019 року у справі № 826/721/16, від 24 жовтня 2019 року у справі №821/322/17.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності підстав для застосування до ТУ ССО України у Сумській області штрафу за невиконання рішення суду.

Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ПВР УЗПВР у Сумській області Колоса Р.В. про накладення штрафу у розмірі 5100грн. від 16.08.2024 у виконавчому провадженні №70400031.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі 2422,40грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції від 09.09.2024 №474 (а.с.25).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області (вул. Охтирська, 14,м. Суми,Сумська область,40007, код ЄДРПОУ 43440735) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Петропавлівська, 75,м. Суми,Сумська область,40003, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.08.2024 у виконавчому провадженні ВП №70400031 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Сумській області штрафу у розмірі 5100 грн.

Стягнути на користь Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Шевченко