Решение № 121748952, 20.09.2024, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/866/24

Номер провадження № 2/194/468/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Свою позовну вимогу мотивує тим, що відповідач є батьком їх повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому виповнилося 18 років, та який на даний час продовжує навчання на І курсі Харківського національному університету імені В.Н. Каразіна, на денній формі навчання, кінцевий термін навчання 30 червня 2027 року, та у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги. Витрати, повязанні з навчанням, оплатою харчування, придбання одягу, проїзд до міста навчання та у зворотньому напрямку, поповнення мобільного інтернету для участі у лекціях онлайн несе вона. Зазначає, що відповідач отримує щомісяця дохід у вигляді страхових виплат та пенсії загальний розмір яких 27000,00 грн., але добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина не надає. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання в суд позову та на весь час навчання сина, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Представник відповідача адвокат Голіцин О.М. надав суду відзив, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме в розмірі 1/8 частини доходів відповідача, оскільки на утриманні відповідача є ще одна малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , над якою він призначений опікуном. Надав суду відповідні докази.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але в позовній заяві просить розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та представник відповідача адвокат Голіцин О.М. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належними чином.

Третя особа в судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідно до довідки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна від 01 вересня 2023 року, ОСОБА_3 навчається на 1 курсі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, денної форми навчання, закінчення навчання 30 червня 2027 року.

На виконання ухвали суду ГУПФ України в Дніпропетровської області надано інформацію про виплати ОСОБА_2 . Так, розмір пенсійної виплати складає 23610,00 грн., розмір страхової виплати складає 1692,64 грн.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернівської міської ради від 27 жовтня 2021 року № 247/0/5-21, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини-сироти.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернівської міської ради від 15 грудня 2021 року № 306/0/5-21, ОСОБА_2 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з опікуном за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Витягу № 4559 від 04 вересня 2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки про доходи № 3770877073706727 від 09 вересня 2024 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Павлоградському об`єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком у розмірі 23610,00 грн.

Відповідно до інформації відділу обслуговування громадян №23 (сервісний центр) ГУПФ України в Дніпропетровській області від 11 вересня 2024 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУПФ України в Дніпропетровській області і отримує страхові виплати станом на серпень 2024 року у розмірі 846,32 грн.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Згідно статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».

Зазначена постанова підтримана постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року по справі № 754/866/18.

Судом приймається до уваги та обставина, що відповідач отримує пенсійні виплати у розмірі 23610,00 грн., та страхові виплати у розмірі 846,32 грн.

Отже, матеріалами справи доведена обов`язкова сукупність таких юридичних фактів: походження ОСОБА_3 від відповідача, досягнення ним 18 років, але його вік є меншим 23 років, продовження ним навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу (оскільки він отримує пенсію та страхові виплати, що дозволяє йому утримувати свого повнолітнього сина).

Судом приймається до уваги та обставина, що відповідач визнає позовні вимоги в розмірі 1/8 частини його доходів.

Суд бере до уваги посилання представника відповідача на те, що відповідач є опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але звертає увагу на тому, що чинним законодавством України визначені підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна, а розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При визначені розміру аліментів, що мають бути стягнуті, судом приймається до уваги та обставина, що відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме у розмірі 1/8 частини його доходів, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки отримує пенсійні виплати у розмірі 23610,00 грн., та страхові виплати у розмірі 846,32 грн.,а тому,з урахуванням матерального та сімейного стану сторін, у суду є всі підстави для частково задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з продовженням ним навчання, в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з 09 травня 2024 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76, 264, 265, 268, 274, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з продовженням ним навчання,починаючи з 09 травня 2024 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.

Згідно зі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині виплати аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2024 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін