Решение № 121734593, 18.09.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31025/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (далі відповідач) щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 - за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 24.02.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, мотивуючи це тим, що, він є військовослужбовцем Збройних Сил України. Наказом Міністра оборони України по особовому складу від 12.11.2009 року № 1096 ОСОБА_1 , начальник 963 пункту наведення авіації повітряного командування «Південь» був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - Украерорух) із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України.

Наказом Міністра оборони України по особовому складу від 10.09.2014 року № 527 йому старшому штурману (старшому диспетчеру з руху літаків) Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства організації повітряного руху України продовжено дію контракту понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації,.

Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 10/вд від 09.03.2023 року, його старшого диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) органу управління використанням (менеджменту) повітряного простору Центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського РСП Украероруху, направили в розпорядження ОТУ «Донецьк» з 14.03.2023 по 14.05.2023р. та видано посвідчення про відрядження № 27 від 09.03.2023 року. Термін відрядження 62 дні з 14.03.2023 року по 14.05.2023 року, (копія посвідчення про відрядження додається до позову).

Наказом командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» (по стройовій частині) № 62 від 15.03.2023 року його визначено вважати такими, що прибули до складу сил та засобів оперативно- тактичного угрупування «Донецьк», які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань. За Наказом командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» (по стройовій частині) № 123 від 09.05.2023 року він вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Донецьк», які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань. Наразі позивач відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі в Збройних Силах України і проходить військову службу на посаді старшого диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) органу управління використанням (менеджменту) повітряного простору центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу Украероруху.

В період з 01.01.2022 року по теперішній час дисциплінарних стягнеш, та адміністративних правопорушень немає відносно позивача

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідно до п. 5 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 рою/.

Згідно довідки Міністерства оборони України оперативно-тактичне угрупування «Донецьк» від 10 травня 2023 року за № 2022/ОКП/221/47 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, майор ОСОБА_1 дійсно, в період з 15.03.2023 по 09.05.2023, брав участь у заходах, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (копія довідки додається до позову).

На підтвердження зазначеного, відповідно довідки Міністерства оборони України оперативно- тактичне угрупування «Донецьк» від 07 квітня 2023 року за № 2022/ОКП/38/413 майор ОСОБА_1 , військовослужбовець Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України виконував бойові (спеціальні) завдання у складі основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання «Донецьк», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно: період участі з 15.03.2023 по 31.03.2023 (копія довідки додається до позову).

Також, згідно довідки Міністерства оборони України оперативно-тактичне угрупування «Донецьк» від 07 травня 2023 року за № 2022/ОКП/З 8/589 майор ОСОБА_1 , військовослужбовець Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України виконував бойові (спеціальні) завдання у складі основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання «Донецьк», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно: період участі з 01..04.2023 по 30.04.2023 (копія довідки додається до позову).

Також, згідно довідки Міністерства оборони України оперативно-тактичне угрупування «Донецьк» від 10 червня 2023 року за № 2022/ОКП/З 8/754 майор ОСОБА_1 , військовослужбовець Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України виконував бойові (спеціальні) завдання у складі основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання «Донецьк», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно: період участі з 01.05.2023 по 09.05.2023, проте з 24.02.2022 року йому не нараховувалось та не виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30000грн., а з 15.03.2023 р. по 09.05.2023 року в розмірі 100000грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Ухвалою суду від 15.11.2024 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 15.01.2024 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року відмовлено у поновлені провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.09.2024 року поновлено провадження у справі.

24.11.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що постановою КМУ №168 передбачено чіткий перелік осіб, на яких поширюється додаткова винагорода на період дії військового стану, зокрема на військовослужбовців, які проходять службу безпосередньо у Збройних Силах України. Однак, даний перелік не передбачає виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, які відряджені до інших підприємств, установ та організацій, у тому числі до Украероруху.

Також зазначає, що, як вбачається із витягу з наказу Міністра оборони України від 03.02.2014 № 26, позивач був відряджений до державного підприємства, яке не підпорядковане Міністерству оборони України, та основні завдання і функції якого жодним чином не пов`язані з обороною держави та її територіальної цілісності.

Тобто, з переходом на функціонування в умовах воєнного стану організація функціонування відряджених до Украероруху військовослужбовців визначається відповідними наказами та розпорядженнями Міністра оборони України та Генерального штабу, що також не заперечується позивачем та зазначається про це безпосередньо у позовній заяві. Беручи до уваги вище зазначене, виключно до повноважень Командувача Повітряних Сил ЗСУ та Генерального штабу належить прийняття рішень щодо відправлення у відрядження для виконання бойових та спеціальних завдань, відряджених до Украероруху військовослужбовців. Відповідно, виключно до повноважень Генерального штабу, а не до повноважень Украероруху, належить прийняття рішень щодо виплати відрядженим військовослужбовцям додаткової винагороди. 28.03.2022 на адресу Украероруху надійшов лист від Департаменту фінансів Міністерства оборони України, в якому зазначено про те, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, що відряджені до Украероруху здійснюється у порядку встановленому КМУ на підставі Постанови №104 від 07.02.2001. Інші виплати (надбавки, доплати та винагороди), що встановлюються військовослужбовцям ЗСУ, військовослужбовцям відрядженим до державних органів, установ не здійснюються. Підстав для виплати додаткової винагороди, що встановлена постановою №168 військовослужбовцям, які відряджені до Украероруху немає та можлива лише за умови внесення змін до постанови КМУ №104. 14.07.2022 Украерорухом було направлено лист до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з питанням, чи поширюються виплати, що встановлені постановою КМУ №168 від 28.02.2022 на військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Листом №423/474 від 25.07.2022 Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України, Украероруху була надана відповідь про те, що інші виплати (надбавки, доплати та винагороди), що встановлюються військовослужбовцям ЗСУ, військовослужбовцям, відрядженим до державних органів не здійснюються. Виплата додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ №168, на військовослужбовців, що відряджені до Украероруху на даний час не здійснюється. Далі у листі зазначено про те, що з метою поширення (на період дії воєнного стану) виплати додаткової винагороди на військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, відряджених до державних органів, потребує внесення змін до постанови КМУ №104. Окрім цього, звертаємо увагу суду, що Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України, було розглянуто адвокатський запит представника позивача та листом від 20.06.2023 №423/3650 було направлено письмову відповідь щодо виплати додаткової винагороди позивачу, (копія даного листа додана до позовної заяви). Так, даним листом представнику позивача повідомлено про те, що «виплата додаткової винагороди, що встановлена постановою КМУ №168 на військовослужбовців ЗСУ, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, на даний час не поширюється». Зважаючи на вище викладене, навіть Міністерство оборони України, не вбачає правових підстав для здійснення виплати додаткової винагороди відрядженим до Украероруху військовослужбовцям. Однак, на думку відповідача, оскільки позивач був направлений у відрядження саме згідно розпорядження Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, то в даному випадку така виплата має здійснюватися безпосередньо Міністерством оборони України, однак не з 24.02.2022, а виключно за ті місяці, коли позивач перебував у відрядженні. Украерорух не є розпорядником бюджетних коштів, а основним і єдиним джерелом доходів відповідно до статті 36 Повітряного кодексу України від 19.05.2011 № 3393-VI є надходження за надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів цивільної авіації. З початком збройної агресії російської федерації відбулося закриття повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації, через що основне джерело доходів Украероруху повністю відсутнє. Зважаючи на зміст постанови КМУ №104, а також вимоги постанови КМУ №168 додаткова винагорода відрядженим до Украероруху військовослужбовцям може бути виплачена лише при наявності певних підстав та передумов, а саме: 1) внесення змін до постанови КМУ №104 від 07.02.2001 року та постанови КМУ №1281 від 19.07.1999, що регулювали б порядок та підстави виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, що відряджаються до державних підприємств, установ та організацій; 2) наявності відповідного фінансування із державного бюджету України для здійснення даних виплат; 3) наявності відповідного наказу військового командира, начальника структурного підрозділу про виплату такої винагороди, як того вимагає п.1 постанови КМУ №168. У свою чергу, Украерорух не є суб`єктом владних повноважень, не є розпорядником бюджетних коштів, внаслідок чого не вправі приймати рішення щодо здійснення виплат додаткової винагороди військовослужбовцям, що відряджені до Украероруху, а позивач не надав суду вагомих аргументів з приводу того, в чому ж саме полягає протиправність бездіяльності Украероруху.

28.11.2023 року від представника позивач до суду надійшла відповідь на відзив.

27.11.2023 року від представника третьої особи до суду надійшли пояснення третьої особи.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України по особовому складу від 12.11.2009 року № 1096 ОСОБА_1 , начальник 963 пункту наведення авіації повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - Украерорух) із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України(а.с.20).

Наказом Міністра оборони України по особовому складу № 527 від 10.09.2014 року продовжено дію контракту понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації майору ОСОБА_1 , старшому штурману (старшому диспетчеру з руху літаків) Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства організації повітряного руху України.

Наказом Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 10/вд від 09.03.2023 року, на виконання розпорядження Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 05.03.2023 року № 350/165/3/177/ДСК/ОКП та розпорядження заступника директора-начальника Украероцентру від 06.03.2023 року № 6-19/29/23 ДСК з метою проведення ротації особового складу ОЦВС організації повітряного руху України, що залучається до виконання бойових та спеціальних завдань з організації планування та координації авіаційної підтримки військ, безпеки польотів у відповідних смугах у складі груп авіації центрів об`єднаної вогневої підтримки на пунктах управління угрупувань військ, службової записки від 08.03.2023 № 21.1-04/9/23, майора ОСОБА_1 , старшого диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) органу управління використанням (менеджменту) повітряного простору Центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського РСП Украероруху, направлено в розпорядження ОТУ «Донецьк» з 14.03.2023 по 14.05.23р. та видано посвідчення про відрядження № 27 від 09.03.2023 року.

Наказом командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» (по стройовій частині) № 62 від 15.03.2023 року позивача визначено вважати такими, що прибули до складу сил та засобів оперативно- тактичного угрупування «Донецьк», які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань з 15 березня 2023 року.

Пунктом 2 Наказу командира оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» (по стройовій частині) № 123 від 09.05.2023 року визначено серед іншого вважати позивача таким, що вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Донецьк», які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань з 09 травня 2023 року.

Наразі майор ОСОБА_1 рахується відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі в Збройних Силах України і проходить військову службу на посаді старшого диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) органу управління використанням (менеджменту) повітряного простору центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Одеського регіонального структурного підрозділу Украероруху.

В період з 01.01.2022 року по жовтень 2023р. дисциплінарних стягнень, та адміністративних правопорушень немає.

Згідно довідки оперативно-тактичне угрупування «Донецьк» Міністерства оборони України від 10 травня 2023 року за № 2022/ОКП/221/47 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, майор ОСОБА_1 в період з 15.03.2023 по 09.05.2023, брав участь у заходах, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (копія довідки додається до позову).

Вищевикладене також підтверджується: довідкою оперативно- тактичне угрупування «Донецьк» Міністерства оборони України від 07 квітня 2023 року за № 2022/ОКП/38/413 за період участі з 15.03.2023 по 31.03.2023, довідкою оперативно-тактичне угрупування «Донецьк» Міністерства оборони України від 07 травня 2023 року за № 2022/ОКП/З 8/589 за період участі з 01..04.2023 по 30.04.2023, довідкою оперативно-тактичне угрупування «Донецьк» Міністерства оборони України від 10 червня 2023 року за № 2022/ОКП/З 8/754 за період участі з 01.05.2023 по 09.05.2023р.

Відповідачем визнається, що за спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 09.05.2023 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

06.07.2022 позивач з іншими військовослужбовцями звернувся із колективною письмовою заявою на ім`я директора Украероруху про сприяння та вжиття заходів щодо виконання пункту 3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з метою отримання коштів для виплати додаткової щомісячної винагороди відповідно до пункту 1 зазначеної постанови.

Також, 28.07.2022 року позивач звернувся із письмовою заявою на ім`я директора Украероруху, враховуючи лист Міністерства оборони України від 13.04.2022 № 220/2627, з проханням виплатити йому накопичену заборгованість додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, за період з 24.02.2022 року в розмірі до 30000 грн., а за забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що надає право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць.

Відповідач переадресував звернення до Одеського регіонального підрозділу Украерорух і 31.08.2022 року за № 1-24.2/2729/22 позивачу надана відповідь, якою вимога Позивача до Відповідача про виплату заборгованості з додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 ««Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» залишена без задоволення з посиланням на те, що військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, такі виплати не передбачені.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Джерела права та висновки суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статі 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 9-2 Закону № 2011-XII визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).

Відповідно до пункту 5 Положення № 1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями ЗСУ (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Пунктом 153 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міністерства оборони України письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міністерством оборони України здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міністерство оборони України.

Відповідно до пункту 155 Положення № 1153/2008 за відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03.05.2017 № 126/2017 (далі - Перелік № 126/2017).

Переліком № 126/2017 передбачено посади для заміщення військовослужбовцями у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, зокрема в Українському центрі планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху та Регіональних структурних підрозділах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 № 1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової організації повітряного руху України» затверджено Положення про об`єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів, в тому числі регіональних структурних підрозділів на базі цього підприємства.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 1281 фінансування витрат на утримання системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів. Що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Пунктом 2 Положення про Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства оборони України від 07.07.2016 № 232/348 (далі - Положення № 232/348), встановлено, що Украероцентр є структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) та входить до об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (далі - ОЦВС).

Відповідно до пунктів 3,4 Положення № 232/348 Украероцентр є головним оперативним підрозділом ОЦВС, повноваження та функціонування якого в межах компетенції пов`язані з безперервним цілодобовим виконанням завдань з організації використання повітряного простору та оперативного сповіщення центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, визначених нормативно-правовими актами та організаційно-розпорядчими документами, з питань організації використання повітряного простору (далі - ВПП), регулювання повітряного руху і функціонування підрозділів ОЦВС.

Згідно з пунктом 9 Постанови № 1281 матеріально-технічне та інші види забезпечення функціонування Украероцентру для виконання покладених завдань здійснюються Міноборони та Украерорухом.

Украероцентр безпосередньо підпорядковується директору Украероруху, а з питань, пов`язаних з виконанням завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, - начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України.

Украерорух є державним унітарним підприємством, яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та включене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 83.

Пунктом першим Положення № 1281 передбачено, що об`єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України складається з підрозділів, повноваження та діяльність яких пов`язані з організацією повітряного руху у повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, що перебуває під відповідальністю України. Ці підрозділи входять до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Згідно з Пунктом 3 цього Положення державне регулювання діяльності підрозділів системи здійснює Мінтранс та Міноборони на підставі відповідної угоди через Укравіатранс (за винятком оборонних питань, пов`язаних з використанням повітряного простору України та захистом суверенітету держави, що належать до компетенції Міноборони). В особливий період керівництво діяльністю підрозділів системи здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил.

Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України»).

Особливий період діє в України, починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану продовжувався і діє на час розгляду даної справи.

Отже, позивач є військовослужбовцем, який виконує обов`язки військової служби у період дії воєнного стану (особливого періоду), будучи відрядженим до регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, керівництво яким здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу, як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Спірним у цих правовідносинах є питання щодо наявності у військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Так, вирішуючи питання щодо наявності у позивача як військовослужбовця, відрядженого до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, який обіймає посаду в Украероцентрі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, права на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, суд виходить з наступного.

Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців та гарантує їм достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.

Профільним Законом щодо соціального правового захисту військовослужбовців є Закон № 2011-ХІІ.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Водночас частиною четвертою ст.9 цього Закону визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців, зокрема, ЗСУ, відряджених до державних органів, установ та організацій, затверджено Постановою КМУ № 104. від 07.02.2001р. № 104 Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби,відряджених до державних органів, установ та організацій установлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій».

За приписами абзаців 1, 2 пункту 1 Постанови № 104 військовослужбовцям відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Водночас абзац 3 пункту 1 Постанови № 104 містить застереження, що виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

Положеннями абзаців 5, 6 пункту 1 Постанови № 104 встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

За змістом пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

За наслідком системного аналізу вказаних правових положень, суд зазначає, що законодавцем визначено спеціальне правове регулювання грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій та встановлено, що його порядок і розміри визначаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Крім того, цим Указом Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168.

Інших постанов щодо зміни складових грошового забезпечення позивача Кабінетом Міністрів України не приймалося.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 28.02.2022) установлено що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 Постанови № 168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 217) внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».

Згідно з пунктом 2 Постанови № 217 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 350) до Постанови № 168 були внесені зміни, згідно яких, абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Зміни набули чинності 24.03.2022.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 350 вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 754) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Зазначені зміни набули чинності 08.07.2022.

Згідно з пунктом 2 Постанови № 754 вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі - Постанова № 793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

Згідно з пунктом 2 Постанови № 793 вказана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови № 168 (у редакції до 21.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Таким чином, Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, зокрема, військовослужбовцям ЗСУ.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2024 року по справі № 320/10293/22 дійшов висновку, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні. Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни. Отже, військовослужбовцями є особи, які проходять державну службу особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язану із захистом держави, її цілісності та суверенітету. В умовах ведення гібридної війни рф проти України важливим залишається питання належного соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у захисті державного суверенітету України. У військово-соціальній сфері матеріальне забезпечення є аналогом системи гарантій у системі соціального захисту населення і включає професійні винагороди та премії тим військовослужбовцям, які виконують обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Безумовно, система матеріального забезпечення військовослужбовців виконує стимулювальну функцію, що, крім патріотизму, є потужною мотивацією і адекватною відповіддю держави, яка піклується про військовослужбовців під час дії воєнного стану.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 у справі № 824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає, та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.

Позивач у спірному періоді є військовослужбовцем ЗСУ, який відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

За таких обставин, суд доходить висновку, що з 24.02.2022 року позивач має право на отримання додаткової щомісячної винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 - за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі установленому Постановою № 168.

Щодо позовних вимогах позивача -визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, то суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з довідок Оперативно- тактичного угрупування «Донецьк» Міністерства оборони України: від 07 квітня 2023 року за № 2022/ОКП/38/413, від 07 травня 2023 року за № 2022/ОКП/З 8/589, від 10 червня 2023 року за № 2022/ОКП/З 8/754 майор ОСОБА_1 , військовослужбовець Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України виконував бойові (спеціальні) завдання у складі основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання «Донецьк», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно: період участі з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01..04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023р.

Постановою КМУ № 43 від 20.01.2023 пункт 1 Постанови КМУ №168 доповнено новим абзацом згідно якого особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Також пунктом 3 вказаної постанови КМУ №43 пункт 2-1 Постанови КМУ №168 викладений в такій редакції: 2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.»

На виконання цього припису Наказом Міністра оборони України №44 від 25.01.2023 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 177/39233) внесені Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затвердженого наказом МОУ №260 від 07.06.2018), яким Порядок доповнений новим розділом такого змісту: XXXIV. «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Згідно п.2 Розділу XXXIV Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Як зазначено в Наказі МО України №44 від 25.01.2023 року він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 лютого 2023 року.

В період березень травень 2023 року, коли позивач був відряджений до оперативно-тактичного угрупування «Донецьк», пункт 1 Постанови КМУ №168 вже діяв у новій редакції, так само як й Розділ XXXIV. «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Разом з тим, виходячи з змісту довідок виданих Оперативно- тактичного угрупування «Донецьк» Міністерства оборони України: від 07 квітня 2023 року за № 2022/ОКП/38/413, від 07 травня 2023 року за № 2022/ОКП/З 8/589, від 10 червня 2023 року за № 2022/ОКП/З 8/754 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання у складі основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання «Донецьк», який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, що як вважає суд підпадає під абз.2 п.1 Постанови КМУ №168( в редакції на момент перебування в розпорядженні ОТУ «Донецьк»), а тому позивач має право на нарахування та отримання додаткової винагороди відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди 30000грн, то суд керується наступним.

Постановою КМУ №836 від 09.08.2023 року внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, якими пункт 1 постанови №168 викладено в новій редакції та він вже не стосується військовослужбовців ЗСУ та постанову доповнено пунктом 1-1 наступного змісту: «Установити, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Також Пункт 2-1 Постанови №168 викладений в такій редакції: « Установити, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.»

У вступній частині постанови КМУ від 9 серпня 2023 р. № 836 вказано, що постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року.

Та як вже вказувалось раніше Міністерством оборони України наказом №44 від 25.01.2023 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 177/39233) (набрав чинності з 01.02.2023 року) внесені Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам у зв`язку з прийняття постанови КМУ №168, яким Порядок доповнений новим розділом такого змісту: XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

У п.2 вказаного розділу визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.

Згідно п.3 Розділу XXXIV Порядку Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

З аналізу вищевикладеного, що додаткова винагорода з 01.02.2023р. виплачується не всім військовослужбовцям, які перебувають у лавах ЗСУ, а тільки тим, які підпадають під виключний перелік критеріїв: які виконують 1) бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

1.1. у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

1.2. з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

1.3. із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

2) Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.

Водночас позивач в позові не зазначає, що він після 01.02.2023 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), або був відряджений до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, та жодного письмового доказу цього матеріали справи не містять, крім періодів ( з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023) за які суд визнав, що він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 50000грн.

Крім того, позивач не посилався у позові, що місце проходження ним служби у відповідача (м.Одеса) рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України визначено у періоді після 01.02.2023р. як район ведення воєнних (бойових) дій, а відповідач був віднесений до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, яке також є обов`язкової умовою для видачі командирами наказів чи розпоряджень з назвою бойовий після 01.02.2023року.

Тому, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень тільки за період з 24.02.2022 року до 01.02.2023року.

Щодо посилання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на відсутність фінансування для виплати винагороди позивачу, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Керуючись частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справах «Ромашов проти України» ((Romashov v. Ukraine), № 67534/01, рішення від 27.07.2004) Європейський суд з прав людини зауважив, що реалізація особою права, яке пов`язана з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини у справі «Кечко проти України» ((Kechko v. Ukraine), № 63134/00, рішення від 08.11.2005), у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з Державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Отже, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а.

З огляду на вказане суд наголошує, що посилання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на відсутність виділених з Державного бюджету коштів як на причину невиконання покладеного на нього обов`язку щодо проведення нарахування та виплати спірної допомоги є необґрунтованими.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 визнала необґрунтованими посилання територіального управління на те, що в затвердженому ДСА України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідному кошторисі Територіального управління видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168, не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку із чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити у залежність від видатків бюджету.

Згідно з абзацом 5 пункту 1 Постанови № 104 виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до матеріалів справи наказом Міністра оборони України від 12.11.2009 №1096 позивач відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі, він займає посаду старшого штурмана (старшого диспетчера з руху літаків) Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху.

За вказаних обставин, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є установою відповідальною за нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №320/10293/22.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 року по 31.01.2023року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 - за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 500000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.02.2022 року по 31.01.2023року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (Аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., 08300), код ЄДРПОУ 19477064.

Третя особа: Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168) код ЄДРПОУ 00034022

Суддя Іванов Е.А.