Решение № 121730188, 19.09.2024, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/774/24

Провадження № 2-а/602/22/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2024 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Наумчука В.А.,

секретаря судового засідання Майхрук Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лановецького районного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі по тексту - ГУНП або відповідач) про скасування постанови серії ББА №271284 від 29.07.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126, ч.1 ст. 122 та ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Вважає, що вказана постанова є протиправною, в якій не було всебічно, повно та об`єктивно з`ясовано усіх обставин справи, оскільки він не вчиняв зазначених правопорушень та не порушував Правила дорожнього руху.

Просить спірну постанову скасувати, справу провадженням закрити.

Відповідач подав відзив на позов, згідно з яким позов не визнає. Вказав, що 29.07.2024 позивач керував транспортним засобом марки Рено Сценік, р.н. НОМЕР_1 та здійснив зупинку на перехресті вулиць в м. Ланівці в порушення вимог п. 15.9 (ґ) ПДР. В подальшому при перевірці документів стало відомо, що він позбавлений права керування чим порушив п.2.1 ПДР та норму ч.4 ст. 126 КУпАП.

Вважає, що підтвердженням факту керування позивачем автомобілем є надані поліцейським матеріали відеофіксації, з яких прослідковується також відсутність у позивача аргументів на спростування точки зору поліцейських та відсутність доказів такого спростування.

Стверджує, що позивач дійсно допустив порушення пунктів 2.1 (а), 2.4 (а), 15.9 (ґ) ПДР та норм статей 122, 126 КУпАП, а тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону відповідно до об`єктивних обставин справи.

Просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Про причини свої неявки суд не повідомив.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про слухання справи у відсутності представника ГУНП у зв`язку із зайнятістю по службі.

Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, з урахуванням положень параграфу 2 глави 11 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22 серпня 2024 року.

Ухвалою суду від 22.08.2024 розгляд адміністративної справи відкладено на 19 вересня 2024 року.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку всіх учасників справи відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши та оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого учасниками справи доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд встановив фактичні обставини справи, відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд установив, що 29.07.2024 об 11 год 50 хв інспектором СРПП ВП №1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ст. лейтенантом поліції Шмагальським Ю.П. була винесена постанова серії ББА №271284 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 20400 грн за ч.4 ст. 126, ч.1 ст.122 та ч.2 ст.122 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що 29.07.2024 об 11 год 41 хв в м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області на вул. Шкільній водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки Renault Megane Scenic, р.н. НОМЕР_1 , здійснив зупинку на перехресті вулиць Шкільна та Грушевського, був позбавлений права керування транспортним засобом 04.01.2024 Лановецьким районним судом Тернопільської області та здійснив рух на перехресті заднім ходом, чим порушив пункти 15.9 (ґ), 2.1 (а) та 10.10 ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 126, ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 122 КУпАП.

Предметом позову у цій адміністративній справі є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень (поліцейського) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 3, 8, 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції, серед іншого, розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху (зокрема, частина перша, друга статті 122 та частина четверта статті 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі частиною четвертою статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі- Правила дорожнього руху або ПДР).

Підпунктом «ґ» пункту 15.9 ПДР зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Відповідно до пункту 10.10 ПДР забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю. Дозволяється рух заднім ходом на дорогах з одностороннім рухом за умови дотримання вимогпункту 10.9цих Правил та неможливості під`їхати до об`єкта іншим чином.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Постановою судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 04 січня 2024 року по справі № 602/984/23 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виглядіштрафу в сумі17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Зазначена постанова судді набрала законної сили 16 січня 2024 року.

Відповідно до частини десятої статті 15 Закону № 3353-XII забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додаються відео з реєстратора, бодікамери, камер зовнішнього відеоспостереження.

Відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження, наданим відповідачем, дослідженим у судовому засіданні, зафіксовано, що на перехрестя вулиць вулиць Шкільна та Грушевського у м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області під`їхав автомобіль марки Renault та, рухаючись заднім ходом, зупинився біля заокруглення краю проїзної частини, тобто безпосередньо на прехресті (дата на відео 29.07.2024, час на відео: 11 год. 40 хв. 11 год. 41 хв.). За кілька хвилин підїхав службовий автомобіль поліції, з якого вийшов поліцейський та підійшов до припаркованого на перехресті автомобіля марки Renault.

Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису нагрудного відеореєстратора поліцейського (бодікамери), наданого відповідачем, убачається, що на місці водія припаркованого на перехресті автомобіля марки Renault знаходився позивач, який під час спілкування з поліцейським підтвердив те, що він зупинився на перехресті, що у нього відсутнє посвідчення водія, а також свою обізнаність з тим, що його позбавлено в судовому порядку права керування транспортними засобами.

Також зазначеним відеозаписом зафіксовано розгляд поліцейським адміністративної справи стосовно позивача та винесення за результатами такого розгляду спірної постанови у справі про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки під час судового розгляду встановлено, що позивач вчинив порушення підпункту 15.9 (ґ), пункту 10.10 та підпункту 2.1 (а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 122 та ч.4 ст. 126 КУпАП відповідно.

Натомість позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування вчинених ним порушень та на підтвердження своїх доводів про неправомірність спірної постанови, винесеної щодо нього відповідачем.

Відповідно до частини другою статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Під час розгляду справи про адміністративні правопорушення та винесення оскаржуваної постанови посадовою особою (поліцейським) було правильно застосовано норму ч.2 ст. 36 КУпАП та накладено на позивача стягнення в межах санкції, встановленої ч.4 ст. 126 КУпАП, тобто санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Отже, суд вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень (поліцейського) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийняте відповідно до вимогчастини другоїстатті 2 КАС України.

У той же час, твердження позивача про необґрунтованість та протиправність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не підтвердилися в ході розгляду справи.

Відтак, права чи інтереси позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, внаслідок винесення спірної постанови порушені не були.

У відповідності до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись статтями 2, 77, 241-243, 246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанову серії ББА №271284 від 29.07.2024, винесену інспектором СРПП відділення поліції №1 (м. Ланівці) Кременецького РВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ст. лейтенантом поліції Шмагальським Ю.П., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови без задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Вальчук Мирослава Миколаївна, вул. Вільхова, 32, м. Ланівці, Тернопільська область.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження - вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, код ЄДР 40108720.

Суддя: В. А. Наумчук