Постановление суда № 121607921, 09.09.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44620/21-к

пр. № 1-кс-33431/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року cуддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 757/44620/21-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

27.08.2024 до провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , яка передана фактично 03.09.2024, про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 757/44620/21-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Заява мотивована тим, що кримінальне провадження №12021100060001242 виділено в окреме провадження із кримінального провадження № 12016100000000792 від 13.06.2016, в якому на стадії досудового розслідування слідчим суддею ОСОБА_3 приймалось рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 (757/33345/21-к), що унеможливлює її участь під час розгляду означеного обвинувального акту.

Учасники судового провадження в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду заяви про самовідвід повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність заявника.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та провадження, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Судовим розглядом встановлено, у провадження судді ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021100060001242 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Так, кримінальне провадження №12021100060001242 виділено в окреме провадження із кримінального провадження № 12016100000000792 від 13.06.2016, в якому на стадії досудового розслідування слідчим суддею ОСОБА_3 приймалось рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 (757/33345/21-к).

Згідно вимогам ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Враховуючи встановлені обставини та відповідні норми кримінального процесуального законодавства, вбачаю наявність підстав з якими законодавець пов`язує застосування положень, передбачених ч. 1 ст. 76 КПК України.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 75, 76,77, 79, 80, 81 КПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді кримінального провадження № 757/44620/21-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_6