Постановление суда № 121597327, 13.09.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22033/24

Провадження №2/760/10404/24

У Х В А Л

про залишення позовної заяви без руху

13 вересня 2024року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеафінанс» про витребування безпідставно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Болюбаш А.В. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Свеафінанс», в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 55866 грн та судові витрати по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Як убачається зі змісту ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Так,відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 та пп.1 п.3 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно допп.2п.1ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»з 1 січня 2024 рокувстановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Таким чином, судовий збір за подання до суду ОСОБА_1 позовної заяви із розрахунку 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, повинен становити 1211,20 грн.

Разом з тим позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому покликаючись на ч.3 ст.136 ЦПК України, просить врахувати майновий стан позивача та надати відстрочку у сплаті судового збору до ухвалення судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Проте, до клопотання про відстрочку від сплати судового збору жодних доказів на підтвердження розміру річногодоходу позивачаза попереднійкалендарний рік не надано, а тому підстав для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору немає.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі»).

Велика Палата ВС постановляючи ухвалу у справі №120/6998/24 констатувала, що надані заявником копії довідок на підтвердження його майнового стану не містили повної інформації про дійсний майновий стан, зокрема, про отримання чи неотримання інших видів доходу (пенсії, соціальних виплат або інших видів доходів, з яких не утримуються суми податків), що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Відтак, позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 1211,20 грн та надати до суду документ, що підтверджує таку сплату або ж надати докази на підтвердження розміру річного доходу за 2023 рік.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачам наданий строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеафінанс» про витребування безпідставно отриманих грошових коштів - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом`янському районі м. Києва.

Роз`яснитипозивачу,що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначеністаттями 175і177ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова