Постановление суда № 121586571, 09.09.2024, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

09.09.2024

Справа №359/9436/24

Провадження №1-кп/359/656/2024

У Х В А Л А

за наслідками проведення підготовчого засідання

9 вересня 2024 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та його представника адвоката ОСОБА_13 , представника потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_16 ,

за наслідками проведення підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією в кримінальному провадженні №12024111100000404, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2024 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Київської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, з вищою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 190 КК України,

розглянувши заявлені клопотання,

в с т а н о в и в :

Під час підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадженні не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Прокурор, обвинувачений, потерпілі та її представники, зазначили про можливість призначення судового розгляду справи у відкритому судовому засіданні, відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Клопотань про виклик певних осіб від учасників процесу не надійшло.

З урахуванням наведеного є всі підстави для призначення судового розгляду в кримінальному провадженні.

Під час судового засідання потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_6 просили прийняти до матеріалів кримінального провадження для спільного розгляду їх цивільні позови до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень.

Прокурор та обвинувачений не заперечували щодо прийняття до спільного розгляду з обвинувальним актом цивільних позовів.

Заслухавши учасників судового розгляду та враховуючи положення ст. 61, 62, 128 КПК України, суд прийшов до висновку, що клопотання представника потерпілих підлягає задоволенню, оскільки цивільні позови подано до початку судового розгляду у кримінальному провадженні.

Окрім того, під час судового засідання прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики зазначені у ст. 177 КПК України, які стали підставою застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали та продовжують існувати. Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України прокурор вказує про наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, зважаючи на наявність в діяннях ОСОБА_4 всіх ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, що є підставою кримінальної відповідальності за вчинене суспільно небезпечне діяння, а також враховуючи невідворотність покарання в межах санкції вказаної статті, якою передбачається позбавлення волі на строк до 8 років, вбачаються ризики щодо належної поведінки підозрюваного в частині виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Значна суворість санкції статті, якою передбачено покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також наявність вагомих доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні цілком ймовірно спонукатимуть останнього до спроб ухилитися від суду з метою уникнення відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. В рамках кримінального провадження допитано ряд свідків та потерпілих, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Розуміючи важливість показів зазначених свідків для слідства обвинувачений перебуваючи на свободі матиме можливість незаконно впливати на них з метою зміни їх показів та перешкоджання об`єктивного встановленню судом всіх обставин вчинення кримінального правопорушення. На момент вчинення інкримінованого йому злочину ОСОБА_4 був працівником правоохоронного органу, де обіймав посаду - старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, тобто повинен бути взірцем бездоганної поведінки та сприяти неухильному дотриманню норм діючого законодавства. При цьому, основною метою його службової діяльності було розкриття злочинів саме проти власності та він був обізнаний по способи їх вчинення, приховування та методи їх розкриття. Така, поведінка підозрюваного досить чітко і зрозуміло характеризує його як безвідповідальну особу, що безумовно не може бути залишено поза увагою під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу. Також, прокурор просив суд звернути увагу на наявні в матеріалах справи відомості, які характеризують підозрюваного за місцем проходження служби. Зокрема, згідно наявної копії послужного списку ОСОБА_4 упродовж 2017-2023 років одинадцять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни. Зазначена обставина, характеризує обвинуваченого як особу схильну до порушення покладених на нього обов`язків, що в свою чергу так само підтверджує наявність ризиків щодо можливої неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_4 в разі зміни запобіжного заходу на більш м`який. При цьому, більш м`які запобіжні заходи, не здатні в повній мірі забезпечити належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та не наддадуть можливості запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.

Обвинувачений просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати йому більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Потерпілі та їх представники підтримали клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 та просили його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін провадження, ознайомившись з матеріалами клопотання прокурора, матеріалами кримінального провадження в обсязі, необхідному для розгляду заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З урахуванням наведених норм, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Востаннє, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до 17.09.2024 року із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Продовжуючи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення, суд приходить до переконання, що ступінь ризиків, які були встановлені судом, не змінилися. Під впливом тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , він дійсно може переховуватися від суду, впливати на свідків, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, відсутність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише сприятиме уникненню обвинуваченим явки до суду під загрозою можливого покарання. З цього приводу, суд вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу може призвести до продовження ним здійснення злочинів.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Тому суд дійшов до переконання, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З цього приводу в задоволенні клопотання обвинуваченого щодо обрання йому більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, необхідно відмовити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті .

Таким чином, суд, враховуючи думку учасників процесу, а також формулювання пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, з урахуванням обставин кримінального провадження, того, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу, передбачену ч. 3 ст. 183 КПК України, в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

В разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, необхідно у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора та суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу суду, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України та не залишати його до завершення судового розгляду; повідомляти прокурора та суд про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання до уповноважених органів держави документи що надають право на виїзд (в`їзд) за межі території України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 31, 35, 128, 177-194, 290, 291, 314, 315, 350, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Закінчити підготовче провадження.

Призначити кримінальне провадження №12024111100000404, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2024 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по обвинуваченню у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 190 КК України, - до судового розгляду на 14.00 год. 16.09.2024 року.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, повідомити про час та місце проведення судового засідання потерпілих та їх представників.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою становить до 24.00 год. 08.11.2024 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу врозмірі вісімдесятипрожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора та суду, із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу суду, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України та не залишати його до завершення судового розгляду; повідомляти прокурора та суд про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання до уповноважених органів держави документи що надають право на виїзд (в`їзд) за межі території України.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Бориспільської окружної прокуратури та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається затриманому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для обвинуваченого терміном в 60 діб з моменту внесення застави та звільнення з місць позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_6 прийняти до спільного з кримінальним провадженням розгляду.

Визнати потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_6 - цивільними позивачами, представника потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_16 представником цивільних позивачів, а обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем.

Вручити копію позовної заяви відповідачу, надати пам`ятку про права та обов`язки цивільного позивача та відповідача і їх представників.

Ухвала суду про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту проголошення ухвали суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 12.09.2024 року.

Суддя : ОСОБА_1