Решение № 121574498, 12.09.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року Справа № 480/4183/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учаників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4183/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20.

Позовні вимоги мотивовані тим, що чоловік позивача перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20, відповідачем було проведено перерахунок пенсії, за результатами якого ОСОБА_2 залишилася не виплаченою нарахована сума пенсії у розмірі 109592,44 грн. На звернення позивача з вимогою здійснити виплату заборгованості пенсії померлого чоловіка згідно із рішенням суду у справі № 480/7941/20, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 07.03.2024 року № 1800-0202-8/12002 відмовило у виплаті такої заборгованості.

Вважаючи вказану відмову протиправною, а свої права - порушеними позивач звернулася з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 23.05.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Копія даної ухвали була направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області через підсистему "Електронний суд" та отримана ним 23.05.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Проте, відзиву на позовну заяву суду надано не було.

Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та системи "Діловодство спеціалізованого суду" рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року у справі № 480/7941/20 позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, яка полягає у не проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії за вислугу років та її виплати з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Сумській області від 12.08.2020 №68/к-177/199/1. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 , виходячи з основного розміру пенсії 89% відповідних сум грошового забезпечення, з 01.04.2019, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Управління Служби безпеки України в Сумській області від 12.08.2020 №68/к-177/199/1, з урахуванням раніше проведених виплат. Стягнуто на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 року по 28.02.20214 року. Сума перерахованих коштів становить 109592,44 грн., що визнається відповідачем у листі від 07.03.2024 року № 1800-0202-8/12002 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 12).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 є дружиною померлого (а.с. 11).

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 04.03.2024 в якій, зокрема, просила здійснити виплату заборгованості пенсії померлого чоловіка згідно із рішенням у справі № 480/7941/20 (а.с. 61).

Листом від 07.03.2024 року № 1800-0202-8/12002 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, зокрема, повідомило, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 обліковуються суми коштів 109592,44 грн., перерахованих на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі №480/7941/20, що підлягають виплаті за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду на цю мету. Оскільки, кошти, на виконання зазначеного вище рішення суду підлягають виплаті померлому чоловіку, то для їх виплати, згідно з чинним законодавством, необхідно надати документи, що підтверджують право на їх отримання, яким зокрема, може бути рішення суду про заміну сторони стягувача. Таким чином, кошти будуть виплачені у разі надання підтверджуючих документів про заміну сторони стягувача за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету (а.с. 13).

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 480/7941/20, однак ухвалою суду від 03.04.2024 ОСОБА_1 відмовлено у заміні сторони виконавчого провадження по справі № 480/7941/20 (а.с.14-15).

На повторне звернення позивача із заявою від 19.04.2024 (а.с.45-46) щодо виплати заборгованості пенсії її померлого чоловіка згідно із рішенням у справі № 480/7941/20 листом від 03.05.2024 № 1800-0202-8/21394 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії чоловіка (а.с. 18).

Вважаючи відмову відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Вищевказана норма Закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05 листопада 1991 року, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім`ї спадкодавця.

У той же час, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХII) відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Так, згідно частин першої та третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

З урахуванням зазначеного, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно до Закону № 2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі № 200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Як наголошено Верховним Судом у постанові від 09.06.2022 по справі №200/12094/18-а, вищевказаний висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною 1 статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 2 статті 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Виходячи з викладеного, частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

З огляду на вказане, визначальним у даному випадку є строк звернення члена сім`ї із заявою про виплату нарахованої, але невиплаченої за життя померлого пенсіонера пенсії.

У свою чергу, Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

На виконання рішення суду у справі № 480/7941/20 ОСОБА_2 нараховано кошти у розмірі 109592,44 грн., виплату яких не проведено.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 12) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с. 11) ОСОБА_1 є дружиною померлого та проживала разом з ним на день його смерті (а.с.16-17).

Водночас, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 04.03.2024 (а.с. 61) в якій, зокрема, просила здійснити виплату заборгованості пенсії померлого чоловіка згідно із рішенням у справі № 480/7941/20.

Зауважень до вказаної заяви відповідач у листі від 07.03.2024 року № 1800-0202-8/12002 не висловив.

При цьому, між датою смерті чоловіка позивача (пенсіонера) та датою звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для отримання нарахованих, але не виплачених померлому ОСОБА_2 минуло менше як шість місяців.

Відтак, за наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 , яка є дружиною померлого ОСОБА_2 , проживала разом з ним на день його смерті та протягом шести місяців звернулась до органу пенсійного фонду із відповідною заявою, то згідно зі статтею 61 Закону № 2262-ХІІ вона має право на одержання невиплаченої суми пенсії.

Разом із тим, відповідач відмовив позивачу у виплаті недоотриманої її чоловіком сум пенсії, вказавши, що для отримання коштів, нарахованих на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у праві № 480/7941/20, їй необхідно звернутися до суду із заявою про заміну стягувача належним правонаступником.

Водночас, суд зазначає, що спірні відносини не допускають правонаступництва, адже заявник має право на отримання невиплаченої її померлому чоловіку пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у цій справі, не у порядку спадкування, а на підставі спеціальної норми законодавства - частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ як дружина померлого пенсіонера.

Отже, зазначені доводи відповідача є помилковими.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20 та про навявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплатити позивачу, як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.

З матеріалів справи суд вбачає, що з метою отримання правничої допомоги позивачем було укладено Договір про надання правничої допомоги від 09.05.2024 № 7 (далі - Договір) з адвокатом Сусіденко Яною Сергіївною (а.с. 19).

Відповідно до п. 1 Договору, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання виконати від імені й за рахунок Клієнта правничу допомогу в справі про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті чоловіка ОСОБА_2 , перерахованої на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20.

Згідно п. 4.1 Договору послуги щодо надання правничої допомоги за даним Договором Клієнтом Адвокату оплачено в розмірі 6500 гривень 00 копійок на умовах передоплати.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.05.2024 року, відповідно до якого, адвокатом було надано Клієнту наступні послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, що стосуються предмету Договору; формування правової позиції, вивчення нормативно-правової бази та вивчення судової практики щодо предмету Договору; формування витягів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; складення та направлення адвокатських запитів; складання адміністративного позову; надання консультаційних послуг щодо представництва інтересів Клієнта в Сумському окружному адміністративному суді по даній справі; представництво інтересів клієнта в Сумському окружному адміністративному суді. Загальна вартість наданих послуг становить - 6500,00 грн. (а.с. 23).

Також представником позивача надано платіжну інструкцію від 25.01.2024 року № @2PL855884, відповідно до якої за послуги, згідно договору № 7 від 09.05.2024 сума понесених витрат складає 6500,00 грн. (а.с. 22).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в розмірі 6500,00 грн. є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на наступне.

У даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката з професійної правничої допомоги, понесених під час розгляду справи є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки дана справа є справою незначної складності та підготовка до написання тексту позовної заяви та написання такої не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребували затрат настільки значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до визначеної вартості послуг адвоката, а суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги не є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру.

Зокрема, такі види послуг адвоката, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, що стосуються предмету Договору; формування правової позиції, вивчення нормативно-правової бази та вивчення судової практики щодо предмету Договору не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання та подання до суду позовної заяви.

Враховуючи, що вказані дії є єдиним процесом опрацювання та підготовки позовної заяви та письмових доказів до позовної заяви, необхідних для обґрунтування правової позиції позивача у справі, тому суд критично оцінює їх виокремлення адвокатом в якості окремих послуг.

У даному випадку судом враховано, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між позивачем та адвокатом у договорі про надання правової допомоги та складеному на його виконання акті приймання-передачі виконаних робіт, відповідає їх потребам та інтересам, однак заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критеріям співмірності та справедливості.

Суд також вважає необхідним зауважити, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 640/14930/20.

Враховуючи викладене, з огляду на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторони, надані докази, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у даній справі у розмірі 3000,00 грн., що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у заявленому представником позивача розмірі задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 по справі № 480/7941/20, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко