Постановление суда № 121500839, 10.09.2024, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/817/23

Провадження № 2/288/38/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

третя особа ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смт.Попільня Житомирськоїобласті врежимі відеоконференціїклопотання накладенняштрафу впорядку ст.148ЦПК України,в цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні технології» про визнання договору оренди землі недійсним, усунення перешкод у користуванні належним майном, скасування державної реєстрації договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні технології» про визнання договору оренди землі недійсним, усунення перешкод у користуванні належним майном, скасування державної реєстрації договору оренди землі.

Від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні технології» до суду надійшло клопотання про накладення на позивача штрафу в порядку ст. 148 ЦПК України. Обґрунтовуючи, тим, що в позовній заяві зазначено: «Коли я в вересні місяці 2022 року отримав додаткову угоду до договору оренди землі від 10 березня 2017 року, та ознайомився з останньою, вияснив, що підпис в додатковій угоді від мого імені виконаний не мною а іншою особою.». В поясненнях від 17.10.2023 Позивач зазначає: «Коли я в вересні місяці 2022 року отримав від ОСОБА_5 додаткову угоду до договору оренди землі від 10 березня 2017 року, та ознайомився з останньою, вияснив, що підпис в додатковій угоді від мого імені виконаний не мною а іншою особою.». «Ознайомившись з додатковою угодою до договору оренди вияснив, що підпис за мене було вчинено моєю дружиною Воробей Н. П...» Позовна заява підписана 22.03.2023. Беручи до уваги вищевикладене, Позивач у вересні 2022 року достеменно знав про те, що підпис виконано на спірній додатковій угоді, не іншою особою, а конкретною особою - дружиною Позивача. При цьому, Відповідач звертає увагу, що Позивачем заявлено клопотання про допит двох свідків, зокрема ОСОБА_4 .

Підсумовуючи вищевикладене, можна дійти цілком об`єктивного висновку про бездіяльність зі сторони Позивача, адже у вересні 2022 року, Позивачу відомо, що підпис на спірній додатковій угоді проставлено конкретною особою - його дружиною про що зазначено в поясненнях 17.10.2022, натомість в позовній заяві підписаній 22.03.2023 про цю обставину не згадується, як і не заявляється клопотання про допит одного з двох свідків - дружини Позивача, що відповідно є (1) приховуванням обставин про які відомо Позивачу, (2) приховуванням доказів, адже покази свідка є джерелом доказування в цивільному судочинстві, що і підтвердив сам Позивач звернувшись до Суду з клопотанням про допит своєї дружини, як свідка.

Окремої уваги заслуговує те, що вказані обставини, є наслідком встановлення і виявлення саме Відповідачем, що очевидно, Позивач не в змозі заперечувати в подальшому, а від так і визнав факт того, що йому було відомо про особу, яка підписала спірну додаткову угоду.

Враховуючи викладене постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з позивача - ОСОБА_1 , штрафу у сумі 805,20 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні щодо клопотання заперечували, просили відмовити в його задоволенні.

Третя особа в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечувала.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Приписами частини 3 вказаної статті визначено, що у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Положеннями ст. 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України штраф є одним з видів заходів процесуального примусу.

За правилами ч.1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевикладене,суд вважає,що клопотанняпро накладенняштрафних санкційв порядкуст.148ЦПК України,необґрунтованим,обставини про зловживання позивачем процесуальними правами, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому в задоволенні клопотання відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.148, 259, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні Системні технології» про накладення штрафних санкцій в порядку ст.148 ЦПК України на позивача ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко