Постановление суда № 121475367, 06.09.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/8878/24

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач подав до суду клопотання про призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Клопотання мотивоване тим, що розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи не дає можливості оскаржити рішення в суді вищої інстанції.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Приписами частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. ст.263 КАСУ суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, справи щодо оскарження дій ГУПФУ щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У контексті наведеного суддя відмічає, що даний спір щодо перерахунку пенсії по інвалідності не належить до переліку спорів у справах, які розглядаються у судовому засіданні з викликом учасників справи .

Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи не дає можливості оскаржити рішення в суді вищої інстанції, оскільки відповідно до ч.1 ст. 293 КАСУ учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи не позбавляє позивача права на подання суду додаткових письмових пояснень та доказів на підтвердження своїх вимог.

Враховуючи незначну складність справи, обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також не надання позивачем доказів необхідності призначення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні за участю сторін, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 242-295 КАСУ

ухвалив:

У задоволенні клопотання позивача про призначення справи до розгляду у судовому засіданні з викликом учасників справи відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Капинос