Решение № 121436044, 02.09.2024, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4546/24

Провадження №2/442/1141/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої- судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" в особі директора Романенка Михайла Едуардовича, до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан", про стягнення заборгованості за кредитним договором №4488089 від 05.08.2021.

Позов обґрунтовує тим, що 05.08.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подав заявку на отримання кредиту №4488089. Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №4488089 від 05.08.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті.

Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит №4488089 від 05.08.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн.

11.11.2021 згідно умов договору відступлення прав вимоги №12Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором №4488089від 05.08.2021 на користь позивача, а відповідно останній набув права вимоги до відповідача.

Згідно договору відступлення права вимоги, сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 49400 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн.; заборгованість за відсотками становить 37500 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1900 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі №4488089 від 05.08.2021, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс» та зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №№4488089 від 05.08.2021.

Не зважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором №4488089 від 05.08.2021.

ТОВ «Діджи Фінанс» повідомляє, що судові витрати позивача складаються зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №4488089 від 05.08.2021 у розмірі 49400 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, попередньо подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився і не повідомив суду про причини неявки, відзиву на позов не подав.

Відповідно до положень ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4488089. Також до договору додано Графік платежів за договором про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту, Анкету-заяву на кредит від 05.08.2021, платіжним дорученням №52981625 від 05.08.2021 на суму 10000 грн.

Згідно з договором про споживчий кредит сума кредиту становить 10000 грн.

Відповідно до п. 1.4. договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 04.09.2021.

Відповідно до п. 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом: 7500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6. договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 4.2. договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплаті заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки передбаченої п.1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Відповідно до п. 6.5. договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

11.11.2021 згідно з умовами договору відступлення прав вимоги №12Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №4488089 від 05.08.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс».

Позивачем подано розрахунок заборгованості, згідно з яким загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, становить: 49400 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10000 грн.; заборгованість за відсотками становить 37500 грн; заборгованість за комісійними винагородами становить 1900 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник обв`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором кредиту, не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті платежів за договором кредиту відповідач суду не надав.

Ураховуючи наведене вище, оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за договором кредиту, належним чином не повертає отримані грошові кошти, не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача щодо нарахованої суми заборгованості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частині стягнення основної заборгованості та відсотків у повному обсязі.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту в сумі 1900 грн, то суд зазначає наступне.

Ч. 4 ст. 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами ч. 3 ст. 55 вказаного Закону.

Як унормовано положеннями ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного суду, викладеного в постанові від 20.07.2022, прийнятій по справі № 343/557/15-ц, провадження № 61-10414св20, умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за надання кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання фінансового інструменту.

Ураховуючи наведене, оскільки ТОВ „Мілоан було встановлено одноразову плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, визначені в п. 1.5.1 договору про споживчий кредит №4488089 від 05.08.2021 умови щодо обов`язку позичальника сплатити одноразову комісію за надання кредиту в сумі 1900 гривень, є нікчемними.

За таких обставин, ТОВ „Мілоан без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання кредиту в сумі 1900 гривень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн, суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, відповідно до котрої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду подані договір №42649746 про надання правової допомоги від 01.04.2024, який укладений між позивачем та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем, та який містить тарифікацію наданих клієнту послуг, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5618/10 видане ОСОБА_2 , детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості від 10.05.2024, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.05.2024.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, виходячи із встановленої реальності участі адвоката у наданні професійної правничої допомоги у даній цивільній справі та необхідності такої, беручи до уваги обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, враховуюч, що позов задоволено частково, суд вважає обґрунтованим розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2422,40 грн судового збору, сплаченого останнім при поданні позову.

Керуючись ст.ст.76-81, 133-137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280, 283, 284, 288, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (юридична адреса: 07405, м.Бровари, вул.Київська, буд. 243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746, НОМЕР_2 в АТ "Сенс Банк", МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №4488089 від 05.08.2021 в розмірі 47500 (сорок сім тисяч п`ятсот) гривень, з яких: 10000 (десять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 37500 (тридцять сім тисяч п`ятсот) гривень - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.09.2024.

Суддя М.М.Грицай