№ 121381113, 04.03.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/584/24-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Константінова К.Е., за участю секретаря Тригуб В.С., прокурорів Шкурпело Р.В. , Сказко Р.І., захисника Оленченка О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює в Інституті соціології Національної академії наук України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_2 вчинив 2 епізоди корупційних адміністративних правопорушень за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 02.12.2022 ( протокол № 68 від 05.01.2024), обіймаючи посаду директора Інституту соціології Національної академії наук України, за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 12, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення щодо прийняття на роботу на посаду провідного наукового співробітника відділу історії та теорії соціології Інституту ОСОБА_3 , яка є його дружиною, та вчинення дій шляхом особистого підписання контракту від 01.12.2022 № 1152 та наказу від 01.12.2022 № 131 «Продовження контрактів на 2023 рік», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за наступних обставин.

Так, відповідно до Розпорядження Президії Національної академії наук України від 17.12.2021 № 698 «Про директора Інституту соціології НАН України» ОСОБА_2 з 21.12.2021 призначено на посаду директора Інституту строком на п`ять років.

21.12.2021 Національною академією наук України із ОСОБА_2 укладено контракт. Термін контракту з 21.12.2021 по 20.12.2026.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичних осіб публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до Статуту Інституту затвердженого Розпорядженням Президії НАН України від 20.12.2016 № 894, Інститут є державною бюджетною неприбутковою науковою установою, що заснована на державній власності, перебуває у віданні Національної академії наук України та входить до складу відділення історії, філософії та права НАН України (п. 1.1.). Інститут створений відповідно до постанови Президії АН УРСР від 07.09.1990 № 216 «Про створення в м. Києві Інституту соціології АН УРСР» (п. 1.2.). Інститут є юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, інші необхідні печатки та штампи, рахунки у національній та іноземній валюті, відкриті відповідно до законодавства України, а також може мати товарний знак, який реєструється в установленому порядку, емблему, веде діловодство та бухгалтерський облік згідно із законодавством (п. 1.4.).

Отже, ОСОБА_2 , будучи посадовою особою Інституту, який є юридичною особою публічного права, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Встановлено, що відповідно до наказу Інституту від 24.02.2021 № 17 за підписом директора Інституту Ворони В.М. прийнято на роботу на посаду провідного наукового співробітника за контрактом до відділу історії та теорії соціології з 01.03.2021 по 31.12.2021 ОСОБА_3 .

Наказом Інституту від 08.12.2021 № 97 за підписом директора Інституту Ворони В.М. укладено контракт та продовжено роботу співробітникам, у тому числі з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно ОСОБА_3 на посаді провідного наукового співробітника відділу історії та теорії соціології згідно з контрактом №1131 від 08.12.2021.

Згідно інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата державної реєстрації шлюбу 27.01.2012.

Конфлікт інтересів наявний у тієї особи, яка має повноваження, під час реалізації яких стосовно близької особи може бути задоволений приватний інтерес.

Таким чином, з моменту призначення ОСОБА_2 на посаду директора Інституту, а саме 21.12.2021 та спільної роботи із близькою особою у останнього виник потенційний конфлікт інтересів, оскільки у сфері його повноважень наявний приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими стосунками з близькою особою, що може вплинути на об`єктивність та неупередженість прийняття тішень, вчинення дій під час виконання службових повноважень стосовно близької особи.

Встановлено, що директором Інституту ОСОБА_2 01.12.2022 видано та особисто підписано наказ № 131 «Продовження контрактів на 2023 рік», відповідно до якого прийнято рішення стосовно укладення контрактів щодо продовження роботи у 2023 році співробітникам Інституту, у тому числі з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно ОСОБА_3 на посаді провідного наукового співробітника (0,6 посадового окладу) відділу історії та теорії соціології згідно з контрактом № 1152 від 01.12.2022.

01.12.2022 директором Інституту ОСОБА_2 укладено контракт № 1152 із ОСОБА_3 , згідно якого останню прийнято на роботу до відділу історії та теорії соціології Інституту за посадою старший науковий співробітник, 0,6 ставки.

Директор Інституту ОСОБА_2 , під час прийняття рішення укладення контрактів щодо продовження роботи у 2023 році співробітникам Інституту, у тому числі з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно ОСОБА_3 , яка є його дружиною, та вчинення дій шляхом особистого підписання контракту від 01.12.2022 № 1152 та наказу від 01.12.2022 № 131 «Продовження контрактів на 2023 рік» мав наявний приватний інтерес, зумовлений позаслужбовими стосунками з близькою особою та прагненням забезпечення матеріального достатку такої особи шляхом її працевлаштування.

Оскільки директор Інституту ОСОБА_2 не може об`єктивно оцінити особисті, професійні, кваліфікаційні та ділові якості своєї близької особи при прийнятті її на роботу, то у даному випадку у нього виникає суперечність, між його приватним інтересом та службовими повноваженнями.

У даному випадку суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями директора Інституту ОСОБА_2 утворює стан реального конфлікту інтересів.

За таких умов, а саме наявності реального конфлікту інтересів, директор Інституту ОСОБА_2 був зобов`язаний повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про таку наявність свого безпосереднього керівника та не вчиняти дій та не приймати рішень до прийняття безпосереднім керівником або керівником органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, та повідомлення про прийняте рішення.

ОСОБА_2 мав можливість дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів 01.12.2022, під час фактичного підписання контракту № 1152 та № 131 «Продовження контрактів на 2023 рік».

Відповідно до статуту Інституту директор Інституту призначається на посаду на посаду Президією НАН України за рекомендацією загальних зборів ВІФП НАН України (п. 4.9.). Контракт з обраним директором укладається Національною академією наук України в установленому порядку протягом одного місяця від дня обрання на строк, визначений цим Статутом (п. 4.10.).

14.11.2023 за вих. № 5400/55/125/01-23 управлінням направлено запит на адресу Національної академії наук України з метою отримання інформації та за наявності належним чином завірених копій документів щодо надходження/не надходження від директора Інституту ОСОБА_2 , в порядку статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» повідомлень щодо наявності у нього потенційного або реального конфлікту інтересів за час виконання своїх службових обов`язків.

Листом Національної академії наук України від 20.11.2023 № 17/1609-12 надано копії повідомлення директора Інституту ОСОБА_2 щодо конфлікту інтересів (лист від 09.11.2023 № 285/84) та рішення, прийнятого за результатами його розгляду ( лист НАН України від 16.11.2023 № 17/1562-8).

Таким чином встановлено, що Національною академією наук України відповідно до статей 28, 29 Закону України «Про запобігання корупції», враховуючи повідомлення директора Інституту ОСОБА_2 про потенційний конфлікт інтересів та вжиття заходів щодо запобігання йому(лист від 09.11.2023 У- 285/84), з метою недопущення виникнення реального конфлікту інтересів до нього, як директора Інституту застосовано захід врегулювання конфлікту інтересів у вигляді перегляду обсягу службових повноважень шляхом делегування своєму заступнику(-ам) частину його повноважень, як директора Інституту стосовно прийняття управлінських рішень відносно самого себе, як директора і головного наукового співробітника Інституту (за сумісництвом) та його дружини ОСОБА_3 , як провідного наукового співробітника Інституту, зокрема щодо преміювання та здійснення інших видів стимулювання праці, а також усунення його від вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів з питань, пов`язаних із предметом конфлікту інтересів.

Фактів повідомлення директором Інституту ОСОБА_2 про наявність у нього потенційного або реального конфлікту інтересів до 09.11.2023 не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_2 , обіймаючи посаду директора Інституту, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та не повідомив свого безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, під час прийняття рішення щодо прийняття на роботу на посаду провідного наукового співробітника відділу історії та теорії -соціології Інституту ОСОБА_3 , яка є його дружиною, та вчинення дій шляхом особистого підписання контракту від 01.12.2022 № 1152 та Наказу від 01.12.2022 № 131 «Продовження контрактів на 2023 рік».

Датою вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата закінчення наступного робочого дня від дати коли останній повинен був дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час підписання контракту від 01.12.2022 № 1152 та наказу від 01.12.2022 № 131 «Продовження контрактів на 2023 рік», а саме 02.12.2022.

Правопорушення виявлено 05.01.2024 року.

Крім того, ОСОБА_2 01.12.2022 ( протокол № 69 від 05.01.2024), обіймаючи посаду директора Інституту соціології Національної академії наук України, за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 12, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» під час виконання своїх службових повноважень не вжив заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та 01.12.2022 в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення щодо прийняття на роботу на посаду провідного наукового співробітника відділу історії та теорії соціології Інституту ОСОБА_3 , яка є його дружиною, та вчинив дій шляхом особистого підписання контракту від 01.12.2022 № 1152 та наказу від 01.12.2022 № 131 «Продовження контрактів на 2023 рік», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Вказані дії були вчинені ОСОБА_2 за аналогічних вищенаведених обставин.

Датою вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є дата прийняття останнім рішення та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 01.12.2022.

Правопорушення виявлено 05.01.2024 року.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні за встановлених обставин двох епізодів не визнав, підтримав свої письмові пояснення від 05.01.2024, та долучив письмові пояснення від 23.02.2024, за змістом яких просив закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що за формальною ознакою він визнає вчинення ним тих фактичних обставин, які викладені в протоколах відносно нього, однак він вважає, що на наукову діяльність Закону України «Про запобігання корупції» не розповсюджується. Коли його вмовили вступити на посаду директора Інституту соціології Національної академії наук України, його не попередили про необхідність вжиття у межах своїх повноважень заходів, щодо запобігання проявам корупційних правопорушень, зокрема своєчасно повідомляти уповноваженому органу управління про наявність конфлікту інтересів. Він працює в науковій сфері вже близько 50 років, а ОСОБА_3 є його другою дружиною, яку на посаду брав попередній директор, а не він. Пояснив, що вона добрий спеціаліст і відповідає займаній їй посаді.

Захисник Оленченко О.В. в інтересах ОСОБА_2 в судовому засіданні вину останнього не визнав, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що відповідно до статуту Інституту, затвердженого Розпорядженням Президії НАН України від 20.12.2016р. №894, Інститут є державною неприбутковою науковою бюджетною установою, що заснована на державній власності, перебуває у віданні Національної академії наук України та входить до складу відділення історії, філософії та права НАН України. Інститут створений відповідно до постанови Президії АН УРСР від 07.09.1990р. № 216 "Про створення в м. Києві Інституту соціології АН УРСР. Згідно пункту 1.1. Статуту НАН України, ухваленого Загальними зборами Національної академії наук України, постановою від 14.04.2016 № 2, та зареєстрованою Міністерством юстиції України 27 липня 2016 р. наказ № 2331/5 Національна академія наук України (далі - НАН України) є вищою науковою самоврядною організацією України, що заснована на державній власності. Згідно пункту 1.3. Статуту НАН України є правонаступником Академії наук України, що була заснована в 1918 році і іменувалася Українською академією наук, Всеукраїнською академією наук та Академією наук Української PCP. Згідно ч. 1 постанови Президії Верховної Ради УРСР " Про статус Академії наук Української PCP" від 17 січня 1991 року N627-XII встановлено, що Академія наук УРСР є республіканською самоврядною організацією, яка діє на основі законодавства Української PCP відповідно до Статуту Академії наук УРСР. Згідно статті 1 закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України. Засновником Інституту зазначено Національну академію наук України, яка має статус державної організації ( установи, закладу) але не має статусу ані Президента України, ані органу державної влади, ані органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 9 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа публічного права. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містить відомостей про наявність центрального чи місцевого органу виконавчої влади, до сфери якого належить Інститут соціології НАН України. Будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджують факт заснування Інституту або актом Президента України, або актом органу державної влади, або актом органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, матеріали справи не містять. Відтак, посадові особи Інституту соціології НАН України не є особами, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і не прирівнюються до таких осіб.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 не є посадовою особою юридичної особи публічного права, отже не являється суб`єктом, на якого поширюється дія закону України "Про запобігання корупції" .

Разом з тим, ОСОБА_2 лише продовжив дію контрактів, коли набув статусу керівника, він не оформлював свою дружину на роботу та не здійснював жодних преміювань. Тобто, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей про здійснення будь-яких додаткових виплат з боку Інституту на користь ОСОБА_3 , окрім заробітної плати, встановленої трудовим договором (контрактом) № 1131 від 08.12.2021р. в розмірі 0,6 посадового окладу. Жодних відомостей щодо неналежного виконання посадових обов`язків провідним науковим співробітником Інституту ОСОБА_3 матеріали справи не містять. Виплата заробітної плати працівнику установи не може вважатися негативним наслідком, який може бути завданий скоєним адміністративним правопорушенням. Отже, встановлений контрактом № 1131 від 08.12.2021р. з розмір оплати праці 0,6 посадового окладу не може вважатися умисними діями ОСОБА_2 у прагненні забезпечити матеріальний достаток ОСОБА_3 шляхом її працевлаштування, як про це зазначено у абзаці 2 на сторінці 7 Протоколу № 69 від 05.01.2024. Враховуючи зібрані в матеріалах справи докази, можна зробити висновок про відсутність негативних наслідків від скоєного правопорушення, що є достатньою ознакою малозначності діяння та підставою для звільнення особи від відповідальності.

Прокурор Шкурпело Р.В. в судовому засіданні підтримав обидва протоколи про адміністративні правопорушення, долучив письмовий висновок, за змістом якого просив визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні корупційного адміністративного правопорушення і застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн. Зазначив, що вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними доказами у матеріалах адміністративного провадження. ОСОБА_2 лише 09.11.2023 року повідомив про наявність у нього потенційного або реального конфлікту інтересів, однак коли він приймав рішення про продовження контрактів він повинен був протягом однієї доби повідомити своє керівництво, що вказує на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Стосовно твердження ОСОБА_2 , що він не знав про необхідність вжиття у межах своїх повноважень заходів, щодо запобігання проявам корупційних правопорушень, зокрема своєчасно повідомляти уповноваженому органу управління про наявність конфлікту інтересів, зазначив що відповідно до контракту про призначення ОСОБА_2 на посаду, його посадових обов`язків та самого статуту Інституту, директор забезпечує вжиття у межах своїх повноважень заходів щодо запобігання проявам корупції в Інституті.

Прокурор Сказко Р.І. в судовому засіданні підтримав позицію прокурора Шкурпело Р.В., долучив письмові заперечення, за змістом яких зазначив, що відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті YouControl, за організаційно-правовою формою Інститут соціології НАН України є державною організацією (установою, закладом). Державна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Звернув увагу, що на виконання статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 як директор Інституту соціології НАН України 26.01.2023 особисто подав щорічну декларацію за 2022 рік, а 20.02.2024 подав щорічну декларацію за 2023 рік, у яких у графі «Тип посади» зазначив «Посадова особа юридичної особи публічного права», що також підтверджує, що Інститут соціології належить саме до юридичної особи публічного права і ОСОБА_2 був про це обізнаний.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та прокурорів, вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень, яка також підтверджується фактичними даними протоколів про адміністративне правопорушення № 68 та № 69 від 05.01.2024, доказами, зібраними УСР у м. Києві ДСР НП України по обох матеріалах справи, в т.ч. копіями наказів, посадових інструкцій, статутом Інституту соціології НАН України, та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Щодо твердження сторони захисту, що посадові особи Інституту соціології НАН України не є особами, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і не прирівнюються до таких осіб, а відтак ОСОБА_2 не є посадовою особою юридичної особи публічного права, а отже не являється суб`єктом, на якого поширюється дія закону України "Про запобігання корупції", на чому побудова головна позиція захисту, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті YouControl, за організаційно-правовою формою Інститут соціології НАН України є державною організацією (установою, закладом). Державна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Пунктом 1.6 Статуту визначено, що для Інституту основною є наукова діяльність.

Пунктом 4.15 Статуту визначено, що директор Інституту має право на вжиття у межах своїх повноважень заходів до запобігання проявам корупційних правопорушень в Інституті.

Відповідно до п. 4 ч. 5 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», якою визначено коло суб`єктів, зобов`язаних подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для розділу VII (Фінансовий контроль) цього Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері науки (крім у т.ч. керівників інших наукових установ).

На виконання статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 як директор Інституту соціології НАН України 26.01.2023 особисто подав щорічну декларацію за 2022 рік, а 20.02.2024 подав щорічну декларацію за 2023 рік, у яких у графі «Тип посади» зазначив «Посадова особа юридичної особи публічного права».

Також слід зазначити, що відповідно до п. 26 Роз`яснень НАЗК щодо фінансової доброчесності застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» від 13.11.2023 № 4 для того, щоб визначити чи належить конкретна особа до певної категорії, необхідно проаналізувати її юридичний статус та, у разі доцільності, права, які надає цей статус, характер діяльності юридичної особи та контекст, за якого ця діяльність здійснюється, а також ступінь незалежності від органів влади.

Зокрема однією з таких ознак є рівень втручання держави/територіальної громади у фінансові справи юридичної особи. Вплив держави на формування/відновлення фінансової спроможності юридичної особи свідчить про наявність у неї ознак юридичної особи публічного права (Рішення ЄСПЛ у справі «Михайленки проти України» 06.06.2005).

Згідно пункту 5.1 Статуту Інституту, фінансове забезпечення діяльності Інституту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що складається з загального та спеціального (власні надходження) фондів державного бюджету, та його майнового комплексу.

За таких обставин Інститут соціології належить саме до юридичної особи публічного права, а відтак ОСОБА_2 є посадовою особою юридичної особи публічного права, а отже являється суб`єктом, на якого поширюється дія закону України "Про запобігання корупції".

Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 був обізнаний із вимогами Законом України «Про запобігання корупції», що підтверджується контрактом про призначення ОСОБА_2 на посаду директора Інституту соціології Національної академії наук України від 21.12.2021, який він підписав, зокрема п.п. 25 п. 6 , відповідно до якого керівник зобов`язаний вживати у межах своїх повноважень заходів щодо запобігання проявам корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень державній науковій установі, зокрема своєчасно повідомляти уповноваженому органу управління про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Крім того, суд погоджується із твердження прокурора, що директор Інституту соціології 09.11.2023 звернувся до Національної академії наук України з повідомленням про можливий конфлікт інтересів та вжиття заходів щодо його запобігання, що також свідчить про його обізнаність з обов`язками, визначеними Законом України «Про запобігання корупції», а відповідь НАН України від 16.11.2023 «Щодо врегулювання конфлікту інтересів» про його належність до кола суб`єктів Закону.

Відтак, позицію сторони захисту суд вважає безпідставною, оскільки ОСОБА_2 був обізнаний із вимогами Закону про запобігання корупції і ті обставини, які він навів в обґрунтування своїх дій, не можуть бути прийняті судом до уваги як підстава відсутності в його діях складу корупційного адмінправопорушення.

З урахуванням фактичних обставин справи суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та за ч.2 ст. 172-7 КУпАП, як вчинення дії чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів, а тому таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушниці, виключно позитивно характеризуючі його документи, і вважає можливим у виховних цілях призначити стягнення у виді штрафу.

На підставі викладеного та керуючись, ч. 1, 2 ст. 172-7, ст.283-287 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення:

-за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 2550 гривень;

-за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 5100 гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно стягнути з ОСОБА_2 штраф на користь держави в розмірі 5 100 гривень.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: UA118999980313090106000026007, Назва отримувача коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача/код ЄДРПОУ/37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Призначення платежу: адміністративний штраф.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок, який необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 38004897, Рахунок отримувача: UA 228999980313181206000026007, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя К.Е. Константінова