Решение № 121367535, 04.09.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11091/24

Провадження № 2/752/5230/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 вересня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Тертій К.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнння страхового відшкодування та відшкодування шкоди, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути:

-з відповідачки ОСОБА_2 94 425, 06 грн. в відшкодування завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

-ПАТ`НАСК`ОРАНТА» 17 486, 95 грн. недоплаченого страхового відшкодування.

Посилається в позові на те, що 28 травня 2021 року на вул. Казимира Малевича, 127 в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Toyoya Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , та Ssangyong rextn, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідачки ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_3 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний їй транспортний засіб Toyoya Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ssangyong rextn, д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з лімітом відповідальності 130 000, 00 грн. та франшизою в розмір 1 500, 00 грн.

В цей же день про дорожньо-транспортну пригоду було повідомлено ПАТ «НАСК «ОРАНТА», яким було виплачено їй 84 353, 75 грн. страхового відшкодування.

Разом з тим, відповідно до рахунку ТОВ`Саміт Моторз Україна» № НОМЕР_4 вартість запчастин та робіт по ремонту транспортного засобу складає 196 149, 17 грн.

Висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного еспертно-криміналістичного центру від 29 червня 2021 року розмір завданої їй шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 153 938, 11 грн.

Вказаний висновок нею був направлений відповідачам, після чого ПАТ «НАСК «ОРАНТА» замовив висновок експертного дослідження від 07 жовтня 2021 року, відповідно до якого матеріальний збиток без ПДВ на вартість матеріалів та складових в результаті пошкодження транспортного засобу в ДТП становить 112 513. 04 гр.

На підставі даного висновку було прийнято рішення про доплату страхового відшкодування в сумі 26 659, 30 грн.

Вважає даний висновок хибним, оскільки висновком, який замовив відповідач, підтверджено, що акти оглядів ТЗ, проведені ним, є неповними та необ`єктивними.

Крім того, при дослідженні 07 жовтня 2021 року експерт взяв невірні вихідні дані, які містяться в актах огляду ТЗ, складених представником страхової компанії.

В основі вказаного дослідження лежать лише матеріали оглядів, складених страховиком, а до неї пропозиція про надання автомобіля для огляду не надходила.

Визначення матеріального збитку було проведено без огляду пошкодженого транспортного засобу.

Таким чином, рішення страховика про невідповідність позицій 2954( вартість 2 728, 48 грн.) висновку від 29 червня 2021 року не пояснює рішення про доплату страхового відшкодування, оскільки залишається невиплаченою сума в межах страхового ліміту в розмірі 17 486, 95 грн.

Крім того, внаслідок ДТП вона та її багатодітна родина тривалий час залишалися без транспортного засобу. Дорослі члени сім`ї вимушені були витрачати вільний час на роботи, пов`язані з його ремонтом.Елементарна закупівля продуктів стала займати набагато більше часу.

Пошкодження єдиного транспортного засобу сім`ї спричинило душевні страждання та негативно вплинуло на стан здоров`я всіх її членів, а також призвело до погіршення взаємовідносин між ними, внаслідок чого вона зазнала моральної шкоди.

З огляду на це, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 24 травня 2024 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам додатково копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст.187 ЦПК України відповідачам був наданий строк для подання відзиву на позов.

15 квітня 2024 року надійшов відзив відповідача - ПАТ «НАСК «ОРАНТА», який останній проти позову заперечує.

Посилається на те, що 03 червня 2021 року та додатково 04 червня 2021 року та 30 червня за участі водія транспортного засобу Toyoya Camry, д.н.з. НОМЕР_1 ,був проведений огляд вказаного транспортного засобу, за результатами якого був складений висновок автотоварознавчого дослідження №42-D/07/3, згідно з яким матеріальний збиток (без урахування коефіцієнту фізичного зносу, який дорівнює нулю), становить 112 513, 04 грн.

На підставі зібраних документів було розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 111 013,05 грн. без ПДВ за мінусом франшизи в розмірі 1 500, 00 грн.

Грошові кошти були виплачені позивачці на її картковий рахнок.

Щодо наданого позивачкою рахунку-фактури №СМУ00017917 від 04 січня 2021 року зазначив, то перерахунок коштів на СТО є правом страховика, яке реалізується в порядку ст. 36.2 Закону Укаїни» Пр обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Виходячи з того, що позивачка не здійснила ремонт автомобіля на СТО відповідно до рахунку-фактури, у неї відсутнє право на доплату страхового відшкодування.

Після надання актів виконаних робіт така доплата буде здійснена.

Щодо висновку експертного дослідження ЕД-19/111-21/28371-АВ від 29 червня 2021 року зазначив, щов він не відповідає п.36.2 Закону України» Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки включає в матеріальний збиток розмір ПДВ, відповідно до якого при здійсненні ремонту за рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму ПДВ.

Таким чином, визначений у даному висновку розмір шкоди є завищеним.

Листом від 27 жовтня 2021 року позивачка була повідомлена про те, що позиції, зазначені в висновку: 2954(заміна шарніра заднього правовго вартісю 2 728, 48 грн.) та 3577(підс.боковини задній лівий, вартість 1 209 84 грн.) не відповідає протоколам огляду НАСК «ОРАНТА», де зазначені пошкодження відустні.

Протокол огляду до вказаного висновку не отримано, а тому і неможливо дати йому оцінку, що ставить під сумнів його допустимість та належність.

Крім того, зазначений у висновку розмір шкоди включає також втрату товарної вартості, яка не підлягає відшкодуванню відповідно до п.32.7 ст.32 Закону.

Просить у позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що 28 травня 2021 року на вул.Казимира Малевича, 127 в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Toyoya Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачці, під керуванням водія ОСОБА_4 , та Ssangyong rextn, д.н.з. НОМЕР_2 . власником якого є ОСОБА_3 , під керуванням відповідачки ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний позивачці транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 22 липня 2021 року винною у дорожньо-транспортній пригоді визнана відповідачка ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом.

Такими чином, вина відповідачки в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ssangyong rextn, д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з лімітом відповідальності 130 000, 00 грн. та франшизою в розмір 1 500, 00 грн.

Про дорожньо-транспортну пригоду було повідомлено ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

В цей же день, та додатково 04 червня 2021 року та 30 червня 2021 року пошкоджений транспортний засіб був оглянутий страховиком та складено протокол огляду транспортного засобу.

За результатами огляду був складений висновок автотоварознавчого дослідження №42-D/07/3.

07 жовтня 2021 року після надання позивачкою додаткових документів був складений висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 42- D/97/3/0521, згідно з яким матеріальний збиток (без урахування коефіцієнту фізичного зносу, який дорівнює нулю), становить 112 513, 04 грн.

Платіжними дорученнями №31949 від 24 червня 2021 року, № 31657 від 23 червня 2021 року. № 36985 від 19 липня 2021 року та №55247 від 29 жовтня 2021 року було виплачено 111 013, 05 грн. страхового відшкодування за вирахуванням франшизи.

( а.с.10; 13 - 15 )

З матеріалів справи вбачається і цього не заперечує позивачка при зверненні до суду, після виплати страхового відшкодування пошкоджений транспортний засіб нею не відновлений.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 30 жовтня 2019 року в справі №753/19288/14-ц, від 25 березня 2019 року в справі №591/3152/16-ц факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення оплати за його проведення підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату грошових коштів.

В разі відсутності таких доказів,підстави для стягнення відшкодування відсутні.

Верховний Суд зазначає, що у такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.

Це також підкреслено і в п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: якщо особа після ДТП виконала роботи по ремонту, то відшкодування збитків відбувається на підставі тих документів, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів і саме ці витрати мають бути їй відшкодовані».

Докази проведеного ремонту транспортного засобу та його оплату позивачкою при зверненні до суду не надані.

З урахування викладеного, підстави для стягнення з відповідача - ПАТ «НАСК «ОРАНТА» недоплаченої суми страхового відшкодування відстуні.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто, за загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Разом з тим, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В той же час, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

З відзиву відповідача- ПАТ`НАСК`ОРАНТА» та долучених до доказів вбачається, що огляд пошкодженого транспортного засобу, належного позивачці, був проведений в присутності водія в момент ДТП ОСОБА_4 .

За результатами огляду був складений Висновок автотвоарознавчого дослідження №42-D/07/3.

З Протоколів огляду транспортного засобу від 03 червня 2021 року, 04 червня 2021 року та 30 червня 2021 року вбачається, що в ньому зафіксовані пошкодження, отримані транспортним засобом.

Протокол підписаний водієм ОСОБА_4 без будь-яких зауважень.

Після надання позивачкою ремонтної калькуляції 07 жовтня 2021 року був складений Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 42- D/97/3/0521, яким вартість матеріального збитку без ПДВ визначено в сумі 112 513, 04 грн.

Вартість матеріального збитку з ПДВ на вартість матеріалів та складових становить 130 275, 65 грн.

В обґрунтування пред`явленого позову та сум до стягнення з двох відповідачів позивачка надала висновок експертного дослідження Київського науково-дослідного еспертно-криміналістичного центру від 29 червня 2021 року, виконаного на замовлення ОСОБА_4 , згідно з яким розмір завданої їй шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 153 938, 11 грн.

( а.с. 19 - 29 )

Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до п. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, підставою для проведення експертизи у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах є ухвала суду про призначення експертизи або договір з експертом чи експертною установою, укладений на замовлення учасника справи.

Статтею 7-1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Стаття 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

За змістом ч. ч.5 та 6 ст. 106 ЦПК України експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

У висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у наданому позивачкою висновку експертного дослідження не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, наданий позивачкою висновок експертного дослідження не є належним та допустимим доказом, а тому не може враховуватися судом при вирішенні спору.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року в справі № 522/1029/18.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 4 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц зазначає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

З урахуванням цього, сплаченої позивачці суми страхового відшкодування, яка не перевищує ліміту відповідальності страховика, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивачки до відповідачки ОСОБА_2 в сумі, визначеній вказаним висновком.

В свою чергу, статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

З урахуванням цього, франшиза в розмірі 1 500, 00 грн. за договором страхування підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З урахуванням цього, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачкою при зверненні до суду.

При цьому підстави для стягнення витрат, понесених на проведення експертного дослідження, відсутні.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 988, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 1 500, 00 грн. франшизи та 16, 53 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач 2: Публічне акціонерне товариство» Національна страхова компанія «ОРАНТА», адреса: 01032, м.Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д, ЄДРПОУ: 00034186.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення /виклику / учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Машкевич