Решение № 121334835, 20.05.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/180/24

Провадження № 2-о/302/22/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2024 року с-ще Міжгір`я Міжгірський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Царь О.В.,

за участю: заявника ОСОБА_1

представника заявників - адвоката Кривка П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Міжгір`я заяву ОСОБА_2 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Міжгірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (смт.Міжгір`я вул.Шевченка,77), про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В :

12.02.2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла заява ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , подана в особі представника адвоката Кривка П.П., про встановлення факту, що має юридичне значення та у поданій заяві просять: 1) встановити факт, що має юридичне значення а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ) є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане 17 вересня 2019 року Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області); 2) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 №261 від 17.09.2019 року, складений Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, а саме: зазначити його прізвище, як ОСОБА_4 та вказати у свідоцтві про народження батьком дитини ОСОБА_2 , громадянин України.

В обґрунтування поданої заяви вказують, що заявник ОСОБА_1 перебувала у першому шлюбі з ОСОБА_5 з 2004 року по 2020 рік. Під час шлюбу у неї народилося двоє дітей: донька ОСОБА_6 2005 року народження та син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також заявники вказують, що у 2020 році ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого з ОСОБА_7 та визначення місця проживання доньки ОСОБА_8 та виключення відомостей про нього, як батька дитини, у актовому записі про народження ОСОБА_3 . Ці позовні вимоги в судовому засіданні ОСОБА_7 визнала у повному обсязі та 08.10.2020 року Міжгірський районний суд Закарпатської області у справі № 302/678/20 ухвалив рішення про задоволення позову у повному обсязі. Вказаним рішенням прийнято визнання позову відповідачем, розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстровано в Тюшківській сільській раді Міжгірського району Закарпатської області за актовим записом №5 від 29.07.2004 року. Та визначено місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за її згодою з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Роз`яснено ОСОБА_6 , що вона має право особисто визначити своє місце проживання за адресою проживання батьків до досягнення нею повноліття. Стягнуто з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 50 % чинного до законодавства прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 23.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Виключено відомості про запис ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (запис № 261 від 17.09.2019 року в Міжгірському РВ ДРАЦС ГТУ юстиції в Закарпатській області). Вказане рішення набрало законної сили та в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалось.

Та у поданій до суду заяві заявники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вказують, що насправді біологічним батьком неповнолітнього ОСОБА_3 є заявник ОСОБА_2 . Факт його батьківства мати дитини ОСОБА_1 не заперечує і такий підтверджує. Спорів з приводу батьківства між заявником ОСОБА_2 і іншими особами не виникає і таке не оспорюється.

Також зазначають, що у липні 2021 року заявник ОСОБА_2 з громадянкою ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 16 липня 2021 року. Після укладення шлюбу ОСОБА_9 присвоєно нове шлюбне прізвище « ОСОБА_10 ».

ІНФОРМАЦІЯ_7 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дитина - донька ОСОБА_11 (свідоцтво про народження НОМЕР_4 , видане 05.10.2021 року).

На даний час неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_12 проживають однією сім`єю разом з заявниками, як своїми батьками і перебуваються на їх утриманні, що підтверджує довідкою про склад сім`ї №375 від 26.10.2023 року, виданою Пилипецькою сільською радою Хустського району Закарпатської області.

Також заявники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вказують, що наприкінці 2023 року вони звернулися до органу РАЦС з проханням видати їм нове свідоцтво про народження сина ОСОБА_3 , у якому просили вказати ОСОБА_2 , як батька дитини та зазначити прізвище дитини, як « ОСОБА_10 ». У органі РАЦС заявникам роз`яснили, що оскільки на момент народження дитини ОСОБА_3 його мати перебувала у шлюбі з іншими чоловіком, а за вищевказаним рішенням суду батьківство ОСОБА_2 і зміна прізвища стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 не встановлювалось і мова йде тільки про виключення з актового запису відомостей про ОСОБА_5 , як батька дитини, заявникам необхідно звернутися до суду з цією заявою про встановлення факту батьківства дитини, а тому вони змушені звернутися до суду з даною заявою в порядку окремого провадження, в якій просять встановити факт, що має юридичне значення а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 17.09.2019 року Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області); внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 №261 від 17.09.2019 року, складений Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, а саме: зазначити його прізвище, як ОСОБА_4 та вказати у свідоцтві про народження батьком дитини - ОСОБА_2 , громадянин України.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.02.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання. Витребувано з Міжгірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального УМЮ повний Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області. Актовий запис про народження № 261 від 17.09.2019 року, місце державної реєстрації - Міжгірський районний відділ ДРАЦСу ГТУЮ Закарпатської області (а.с.28-29).

20.03.2024 року до суду через систему «Електронний суд» представником заявників адвокатом Кривка П.П. подана уточнена заява, викладена в редакції від 20.03.2024 року, та в якій заявники просять: встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 17 вересня 2019 року Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області); 2) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 №261 від 17.09.2019 року, складений Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, а саме: зазначити його прізвище, як ОСОБА_4 та вказати у свідоцтві про народження батьком дитини ОСОБА_2 , громадянин України (а.с.42-44).

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Кривка П.П. підтримали у повному обсязі подану та в подальшому уточнену заяву в редакції від 20.03.2024. Просять заяву про встановлення факту родинних відносин задовольнити за наведеними у ній підставами, та вважають встановлення даного юридичного факту відповідатиме інтересам дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання заявник ОСОБА_2 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку sms-повідомлення (а.с.50), про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Кривка П.П. підтримав у повному обсязі подану та в подальшому уточнену заяву ОСОБА_2 , викладену в редакції від 20.03.2024 року та просить заяву про встановлення факту родинних відносин задовольнити за наведеними у ній підставами.

Представник заінтересованої особи: Міжгірського відділу ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду подано письмову заяву від 07.03.2024 року, в якій просять розглянути справу без участі представника Міжгірського відділу ДРАЦС, заперечень не мають (а.с.35).

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами даної цивільної справи № 302/180/24, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вимоги про встановлення факту родинних відносин задоволенню не підлягають, з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , та який був зареєстрований 29 липня 2004 року в Тюшківській сільській раді Міжгірського району Закарпатської області, за актовим записом № 5 та даний шлюбу в подальшому був розірваний рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.10.2020 року (справа № 302/678/20) та копія якого є в матеріалах справи (а.с.15).

Під час вказаного шлюбу у заявниці ОСОБА_13 народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком вказаний ОСОБА_5 , а матір`ю - ОСОБА_9 , та копія вказаного свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 17.092019 року є в матеріалах справи (а.с.11)

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.10.2020 (справа № 302/678/20) позов ОСОБА_5 задоволено та розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстровано 29.07.2004 року в Тюшківській сільській раді Міжгірського району Закарпатської області за актовим записом №5. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 50 % чинного до законодавства прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Виключено відомості про запис ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (запис № 261 від 17.09.2019 року в Міжгірському РВ ДРАЦС ГТУ юстиції в Закарпатській області). Дане рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили - 10.11.2020 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.15-19).

16 липня 2021 року ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (заявник у справі), та який зареєстрований Міжгірським відділом ДРАЦС Хустського району Закарпатської області, актовий запис № 68, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 16.07.2021 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с.12). Та як вбачається з вказаного свідоцтва, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».

У заявників по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_11 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 05.10.2021 року ,копія якого є в матеріалах справи (а.с.14).

З довідки Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області за №375 від 26.10.2024 року вбачається. що заявник ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 має наступний склад сім`ї: чоловік - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.13).

З витребуваного судом з Міжгірського відділу ДРАЦС повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за № 00043948560 від 07.03.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Міжгір`я, у відомостях про батька зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у відомостях про матір - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Актовий запис № 262 від 17.09.2019 року в Міжгірському районному відділі ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області. Державна реєстрація народження проведена відповідно до статті 133 СК України (якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини) (а.с.36-37).

Заявники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних відносин, а саме встановлення факту батьківства.

Звертаючись до суду із вказаною заявою, заявники наголошують на тому, що метою встановлення факту батьківства є виникнення юридичних прав та обов`язків заявника по відношенню до дитини, що ґрунтуються на біологічному походженні дитини від батька, а також для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини та з метою забезпечення права дитини знати своє біологічне походження та спорідненість між собою і своїм батьком та сестрою.

У поданій до суду заяві ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вказують, що насправді біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 є заявник ОСОБА_2 та факт батьківства якого мати ОСОБА_1 не заперечує.

Вирішуючи подану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до приписів статті 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Частиною першою ст.135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Отже, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які дані (письмові, речові та електронні докази, висновки експертів, показання свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Згідно з листом Верховного Суду України від 01.01.2012, до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи: - докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); - довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; - пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок, що застосування статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України». Висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом із тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.

За ухвалою суду у справі може бути призначено судову молекулярно-генетичну експертизу для проведення аналізу ДНК з метою встановлення кровної спорідненості. Експертиза у справі може бути призначена для встановлення спорідненості дитини з іншими особами, які перебували в кровному спорідненні з померлим, зокрема, з його матір`ю, батьком або з іншими його дітьми, за умови відсутності генетичного матеріалу померлого.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені ст.ст.125, 130 СК України.

Отже, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою. При цьому, слід враховувати дату народження дитини: якщо помер батько дитини, яка народжена після 1 січня 2004 року , факт його батьківства може бути встановлений на підставі різних доказів (зокрема, висновку судово-медичної експертизи).

Походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в зареєстрованому шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір`ю дитини до органів РАЦСу. Через відсутність такої заяви батьківство може бути встановлено судом у порядку позовного провадження за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої вона перебуває, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. Суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не зазначена батьком дитини (запис про батька відсутній або здійснено за вказівкою матері), і можуть бути подані матір`ю, опікуном, піклувальником дитини чи нею самою після досягнення повноліття.

Розглядаючи справу, суд керується правилами ст.ст.125,130 СК України, які передбачають встановлення факту батьківства за рішенням суду. Та у даному випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється.

При цьому суд звертає увагу, що справи про визнання батьківства розглядаються відповідно до ст. 128 СК Україн - за правилами позовного провадження. Та в цьому випадку особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі за пред`явленим позовом.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється,або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визначення батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм ст.130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.

Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі № 225/6301/15-ц (провадження № 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі № 562/1155/18 (провадження № 61-11709св19).

Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, в ході судового розгляду справи, з будь-якими клопотаннями про допит свідків, призначення у справі судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної)експертизи, яка має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства, заявники до суду не зверталися.

Дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту батьківства не обґрунтована і задоволенню не підлягає.

Таке переконання суду склалося у зв`язку з тим, що заявниками та їх представником не було надано суду жодного належного, допустимого і достатнього доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а твердження, викладені у поданій заяві про встановлення факту батьківства, за відсутності доказів, є припущеннями, які суд не може покласти в основу рішення.

Підтримання та фактичне визнання заявником ОСОБА_2 поданої заяви про встановлення факту батьківства суд також не може покласти в основу прийнятого рішення, оскільки до заяв, які розглядаються у справах окремого провадження, не застосовуються правила позовного провадження щодо визнання відповідачем позову.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про недоведеність заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поданої заяви про встановлення факту батьківства, а тому суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 13, 81, 82, 89, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міжгірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно зі статтею 273 ЦПК України.

Суддя

Міжгірського районного суду

Закарпатської області Ю. В. СИДОРЕНКО