Постановление суда № 121213641, 20.08.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/16380/2012

Провадження № 4-с/202/56/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пащенко Ю.А. та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2024 року представник заявника ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 , яка є боржником у виконавчому провадженні 59919002 із зазначеною скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання скасувати арешт коштів боржника, що перебувають на банківському рахунку, в частині ,які мають статус пенсійних виплат в виконавчому провадженні

Обґрунтовуючи скаргу, зазначив, що Кашперська є пенсіонером, Пенсія перераховується ПФУ на відкритий на його ім`я рахунок ( НОМЕР_1 в АТ «Державний Ощадний банк України», який використовується виключно для отримання пенсії, що підтверджується рухом коштів. Постановою державного виконавця від 23.04.2024 року накладено арешт на грошові кошти боржника що знаходяться на зазначеному рахунку, що потягло за собою заблокування банківського рахунку та позбавило заявника можливості отримувати пенсію, що поставило її в скрутне матеріальне становище. Бездіяльність державного виконавця полягає в тому, що 04.06.2024 року представник в інтересах заявника звернувся до державної виконовчої служби із заявою про виконання п.1 ч.59 Закону України « Про виконавче провадження та скасування арешту зазначеного банківського рахунку з додаванням документального підтвердження, що виплати на рахунку мають статус виплат Пенсійного фонду, але ж заява не задоволена.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явились. Від представника надійшла заява про розгляд у його відсутність.

Державний виконавець або представник ВДВС в судове засідання не з`явився, надав письмові заперечення на скаргу, в якій заперечував проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що скарга на дії державного виконавця є необґрунтованим. На примусовому виконанні перебуває зазначене виконавче провадження. Рішення суду має виконуватись належним чином , а боржник свої боргові зобов`язання не виконує, тому було накладено арешт на кошти боржника. Рахунок боржника, про який заявляє боржник , не має статусу спеціального режиму використання. Представнику заявника надана відповідь на заяву. Тому просив відмовити у задоволенні скарги, тому що арешт майна ( коштів) застосовується з метою забезпечення реального виконання рішення і не надано доказів на підтвердження необхідності зняття арешту.

Дослідивши письмові заяви учасників по суті скарги, та надані сторонами виконавчого провадження докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Кашперська є боржником у виконавчому провадження 359919002, яке перебуває в провадженні Індустріального відділу державної виконавчої служби у м.Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції ( м.Одеса) на підставі виконавчого листа №0417/16380/2012 від 14.06.2019 року про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Банк Фамільний» в розмірі 1264083,95 грн.

Постановою державного виконавця від 23.04.2024 року накладено арешт на грошові кошти що містяться на відкритих рахунках боржника

Відповідно до листа банку та виписки по рахунку НОМЕР_1 в АТ «Державний Ощадний банк України»,встановлено, що зазначений рахунок належить ОСОБА_2 . Із аналізу надходжень, цей рахунок використовується виключно для отримання пенсії, що підтверджується рухом коштів. На день розгляду скарги рахунок має баланс -0.

Із матеріалів скарги вбачається, що сторона заявника неодноразово зверталась до ВДВС про скасування арешту з банківського рахунку, але ж отримала відмову.

Таким чином в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт що внаслідок оскаржуваної постанови державного виконавця про арешт коштів боржника було накладено арешт на кошти боржника Кашперської , в тому числі і на банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ «Державний Ощадний банк України», внаслідок чого Кашперська позбавлена можливості отримувати призначені їй пенсійні виплати.

Кашперська є стороною виконавчого провадження, а тому, відповідно до ст. 447 ЦПК України має право звернутися до суду із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено його права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 18Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 56 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч. 2 ст. 56 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України « Про виконавче провадження» Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

За змістом ч. 2 ст. 48 цього ж Законустягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

В Україні на конституційному рівні закріплено право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, і право на одержання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги (стаття 46 Конституції України).

Законом України « Про виконавче провадження» встановлений особливий порядок проведення стягнень з пенсії, яка відповідно до ст.46 Конституції відноситься до основоположних прав і свобод особи які гарантуються державою та не можуть бути скасовані.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 68 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається лише у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Таким чином, із аналізу зазначених правових норм встановлено, що кошти, які складають пенсію є особливим об`єктом на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, на який допускається стягнення лише у разі відсутності інших коштів та/або об`єктів для стягнення.

Порядок стягнення на пенсію врегульований окремо від інших видів стягнення та навіть при застосуванні такого стягнення встановлено граничні розміри можливого стягнення від 20 до 50 % пенсії в залежності від виду зобов`язання.

Виходячи із змісту оскаржуваної постанови державного виконавця , зазначена постанова не містить відомостей що ці кошти є аліментами, відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом, відшкодуванням майнової /моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням , відшкодуванням витрат у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати.

Таким чином, у разі звернення стягнення на пенсію боржника за зазначеним виконавчим листом стягнення не могло б перевищувати 20 відсотків пенсії, в порядку, передбаченому для інших видів стягнень.

Але ж, внаслідок оскаржуваної постанови державного виконавця банком було накладено арешт на рахунок боржника, на який зараховується , відповідно до довідки банку, лише виплати Пенсійного Фонду (пенсія) боржника, та заблоковано їй доступ до всіх пенсійних коштів, що перебувають на цьому рахунку, при тому , що навіть при зверненні стягнення на пенсію, таке стягнення не могло б перевищувати 20% нарахованої пенсії боржника.

Тому, суд приходить до висновку, що не може бути накладений арешт на усі кошти що складають пенсію боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань ,а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають пенсію, таке обмеження не розповсюджується.

Вирішуючи питання повноважень державного виконавця щодо зняття арешту з майна боржника, суд вважає, що державний виконавець має повноваження зняти накладений ним же арешт з коштів, що складають пенсію. Такі повноваження державного виконавця врегульовані ст.59 Закону України « Про виконавче провадження» № 1404-VIII

Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 59Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини єотримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку,заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).

Пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України « Про виконавче провадження» встановлено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

Таким чином, суд вважає, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).

Тому, суд дійшов висновку, що на момент звернення представника боржника до державного виконавця з документальним підтвердженням того, що зазначений рахунок є єдиним рахунком боржника, який використовується ним для отримання пенсійних виплат, у державного виконавця були всі об`єктивні підстави та повноваження для скасування арешту накладеного на зазначений банківський рахунок на підставі ч. 2 ст. 48 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»та п.10-2 Закон України» Про внесення зміни до розділу ХІІІ Прикінцевих перехідних положень Закону України « Про виконавче провадження».

На підставі досліджених доказів суд вважає доведеним, що державний виконавець, отримавши заяву представника боржника про скасування арешту накладеного на банківський рахунок боржника та документальні підтвердження , що на зазначений рахунок зараховуються лише пенсійні виплати боржника,не прийняв у встановлений ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» строк рішення про скасування арешту банківського рахунку,

Таким чином суд погоджується з позицією представника заявника про наявність в діях державного виконавця бездіяльності, яка полягала в неусунені негативних наслідків внаслідок накладення арешту на пенсійні виплати боржника.

Суд погоджується з позицією державного виконавця що банківський рахунок, який використовується для зберігання коштів для отримання пенсійних виплат не є рахунком зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Проте, згідно ст. 70 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»відрахування під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 20 відсотків пенсії, тобто залишком пенсії боржник має право користуватися для задоволення свої потреб.

Такі висновки суду ґрунтуються на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду , викладеній в постанові від 20 квітня 2022 року ( справа № 756/8815/20, провадження № 14-218цс21.

Тому скарга на бездіяльність державного виконавця підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пащенко Ю.А. та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пащенко Ю.А. щодо не скасування постанови від 23.04.2024 року, ВП №59919002 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на пенсію по рахунку НОМЕР_1 в АТ «Державний Ощадний Банк України» на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Зобов`язати старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пащенко Ю.А. скасувати постанову від 23.04.2024 року ВП №59919002 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на пенсію по рахунку НОМЕР_1 в АТ «Державний Ощадний Банк України» на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 26.08.2024 року.

Суддя С. І. Доценко