Постановление суда № 121180225, 20.08.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30369/24

Провадження № 1-кс/761/19952/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснополя Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, який здобув середню освіту, доброволець ДФТГ №7 м. Київ «Легіон-Д», одружений, має неповнолітню доньку 2016 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112340000032 від 13.02.2024,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління ГУНП в м.Києві ОСОБА_2 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112340000032 від 13.02.2024 року.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що СУ ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024112340000032 від 13.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

В рамках даного провадження 25.06.2024 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину.

26.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 27.06.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп.

Враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 23.08.2024, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, з метою запобіганням спробам ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти подібні кримінальні правопорушення, у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Вказав, що строк досудового розслідування постановою прокурора продовжено до трьох місяців, тобто до 26.09.2024 року. Також зазначив, що 01.08.2024 ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2024, якою підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою була переглянута в апеляційному порядку та за результатами вказаного розгляду залишена без змін.

Захисник ОСОБА_6 вказав, що з боку правоохоронних органів вбачається провокація злочину, ризики, якими сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність продовження строку тримання підзахисного ОСОБА_4 під вартою, не доведені. Так, останній має дружину та загалом виховує та матеріально підтримує трьох дітей, як свою доньку, так і дітей дружини від попереднього шлюбу, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, а тому, визначений слідчим суддею, а тим більше пропонований слідчим у клопотанні, розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 . Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити розмір застави в межах, визначених КПК України для кримінального правопорушення відповідної тяжкості.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника.

Вислухавши думку учасників, ретельно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також долучені сторонами у судовому засіданні документи, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, в ході судового розгляду клопотання слідчого ОСОБА_2 встановлено, що СУ ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024112340000032 від 13.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

В рамках даного провадження 25.06.2024 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину.

26.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 27.06.2024 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп.

Постановою керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024112340000032 від 13.02.2024 до трьох місяців, тобто до 26.09.2024 року.

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.

Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до якого ОСОБА_4 може ухилятись від органу досудового розслідування та/або суду, окрім цього, злочини, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК України, відносяться до тяжких та відповідно, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років. Тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, підозрюваний може переховуватись від суду, з метою уникнути відповідальності за злочини, у вчиненні якого підозрюється.

Також слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені п.п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані ризики обґрунтовуються обставинами інкримінованих ОСОБА_4 злочинів та тим, що свідки в рамках даного провадження на даний час не допитані, а тому, підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни показань останніми для уникнення в подальшому кримінальної відповідальності.

У свою чергу, наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, не має іншого джерела отримання доходу, а тому, систематично вчиняє подібні кримінальні правопорушення упродовж останнього року.

Таким чином, враховуючи характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування або іншим чином впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини проти громадської безпеки та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого ОСОБА_2 , та на які вказав прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні.

Разом з тим, більш м`які запобіжні заходи, такі як застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 відповідних обов`язків, не усунуть ризик тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на даній стадії розслідування є недопустимим.

У свою чергу, застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зокрема, цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки підозрюваний і надалі матиме можливість контактувати із іншими співучасниками злочину, узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв`язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати будь-якими засобами контролю.

Так, доводи захисника ОСОБА_6 щодо необґрунтованості ризиків, якими сторона обвинувачення аргументує необхідність продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами кримінального провадження. У свою чергу, твердження щодо можливості застосувати до підзахисного більш м`який запобіжний захід, зокрема, цілодобовий домашній арешт, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду. Так, на переконання слідчого судді, вказаний запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та не убезпечить від настання ризиків, встановлених у ході судового розгляду.

Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому, підлягає задоволенню.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі його сплати ОСОБА_4 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.

Беручи до увагу, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.

Отже, слідчий суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого ОСОБА_2 та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.09.2024 року.

На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372 КПК України, ч. 1 ст. 263 КК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 вересня 2024 включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2024 року у справі (№761/30369/24, провадження №1-кс/761/19952/2024).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання, місця роботи;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);

-утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

-здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 23 серпня 2024 року о 11 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1